Російська сім’я першовідкривача Трої: Як мрії про розкопки зруйнували шлюб Генріха Шлімана

Генріх Шліман і Катерина Лижина | Фото: izbrannoe.com
У всьому світі Генріха Шлімана знають як археолога, відшукати Трою. Однак перед тим, як це сталося, він майже 20 років прожив у Росії, і про цей період його життя широкій публіці майже нічого не відомо. Але саме в цей час відбулися події, які визначили його подальший шлях, і важливу роль зіграла дочка петербурзького адвоката Катерина Лижина.

Генріх Шліман в молоді роки | Фото: izbrannoe.com, liveinternet.ru
У наукових колах ставлення до нього завжди було неоднозначним – хтось вважав його легендарним першовідкривачем, а хтось- великим авантюристом, шарлатаном і містифікатором. Але перед тим, як зайнятися розкопками, Шліман встиг побудувати досить успішну кар’єру на терені торгівлі. Він приїхав в Росію на початку 1846 р. як представник голландської торгової фірми. На той момент йому було всього 24 роки, але він зарекомендував себе як спритний комерсант. Переконавшись в тому, що в Петербурзі перед ним відкривається чимало можливостей в сфері торговельних операцій, Генріх вирішив затриматися тут на більш тривалий час.

Сама рання зі збережених фотографій Генріха Шлімана, ок. 1861 р. | Фото: aif.ru
Через рік після приїзду в Петербург Шліман прийняв російське підданство, а потім записався в другу купецьку гільдію. Його справи тут йшли настільки успішно, що до 30 років він вже був мільйонером. Проте в Росії він займався не тільки торговельною діяльністю, але і пошуками нареченої. Відомо, що Генріх був заручений зі своєю співвітчизницею, німкенею Софією Гаккер, але заручини було розірвано. А незабаром Шліман познайомився з родиною відомого петербурзького адвоката Петра Лижина, на дочці якого у нього спалахнули почуття.

Першовідкривач Трої Генріх Шліман | Фото: izbrannoe.com
Із збережених листів Катерини Лыжиной випливає, що ще до свого від’їзду з Росії він зробив їй пропозицію – свої послання вона завершувала словами «віддана тобі і любляча тебе наречена». У 1850 р. Шліман поїхав в Америку, де пробув півтора року, а потім знову повернувся в Петербург. Складно судити, якими мотивами він керувався, коли після приїзду зробив пропозицію в письмовій формі відразу двом жінкам – Софії і Катерині. Хто знає, як би вирішилася ця двозначна ситуація, якби Софія раптом не померла від тифу.

Першовідкривач Трої Генріх Шліман | Фото: liveinternet.ru
У 1852 р. Генріх Шліман одружився з Катериною Лыжиной. Знаючи про його підприємливості і прагматизмі, біографи припускають, що в цьому рішенні не останню роль зіграв той факт, що і батько, і брат його дружини були відомими адвокатами, чиї поради могли бути Шліману вельми корисні. До того ж статус сприятливого сім’янина закріплював і його становище в суспільстві як великого комерсанта. В цей період він зміг примножити свої статки в кілька разів, продаючи під час Кримської війни Військовому міністерству синій барвник для мундирів, сірку, селітру, свинець, олово, залізо і порох.

Російська сім’я Шлімана: дружина Катерина Петрівна і діти Сергій, Наталія і Надія | Фото: was.media
У цьому шлюбі у Шлімана народилося троє дітей, але цей сімейний союз навряд чи можна було назвати щасливим. Генріх до того моменту вже був одержимий ідеєю відправитися на пошуки Трої – міста, описаного Гомером і до тих пір вважався міфічним. Дружина не розділяла захоплень чоловіка і його пристрасті до подорожей, була цілком поглинена турботами про сім’ю і дітей, і не хотіла супроводжувати Шлімана в його експедиціях. Можливо, це і стало основною причиною того, що їхній шлюб через 14 років розпався.

Катерина Лижина | Фото: izbrannoe.com
У 1866 р. Генріх Шліман виїхав з Росії, на цей раз назавжди. Самим тяжким для нього стало розставання з сином Сергієм, з яким вони були особливо близькі. Син його боготворив і щиро за нього переживав, про що свідчать його листи: «Я страшно боюся, щоб не сталося з Тобою чогось несприятливого у Троє, де, як кажуть, тепер вкрай небезпечно. Візьми неодмінно конвой солдатів для того, щоб бути в безпеці від розбійників»; «З тих пір, як світ існує, навряд чи який інший ископатель мав більш блискучий успіх, ніж Ти». Після від’їзду з Петербурга Шліман писав: «Люб’язний син мій Сергійко проводжав мене до пароплава в Петергофі. Мені дуже важко було розлучитися з ним».

Софія і Генріх Шліман, весілля в Афінах, 1869 | Фото: aif.ru
Однак про «миле незабутньому Петербурзі» і своєї першої сім’ї Генріх Шліман сумував недовго – через 3 роки після від’їзду з Росії він знову вступив у шлюб – з грекинею Софією Енґастроменос, і став американським громадянином. При цьому за російськими законами його перший шлюб не був розірваний, і з тих пір в’їзд до Росії йому був заборонений, оскільки тут він вважався двоєженцем.

Розкопки в Трої, літо 1890 р. | Фото: aif.ru
Що ж змусило Шлімана, який став у Росії купцем першої гільдії і збив мільйонні статки, виїхати з країни? Судячи з того, що ще в часи свого перебування там, він вивчив давньогрецьку мову, мрія про Троє з’явилася у нього задовго до від’їзду. Спочатку він навіть не втрачав надії переконати Катерину переїхати до нього в Париж, де він планував зайнятися науковою діяльністю. Одному зі своїх петербурзьких знайомих Генріх писав: «Я рішуче не дам сімейства більше жодної копійки на витрати в Петербурзі після 31 березня, бо… не можу жити без родини». Тим не менш Катерина Петрівна у своєму виборі була непохитна – рішення чоловіка в зрілому віці змінити рід діяльності і зайнятися наукою здавалося їй безрозсудним, і навіть після його ультиматуму: або вона з дітьми переїжджає в Париж, або він вважає їх шлюб розірваним – Катерина залишилася в Петербурзі.

Зліва – Софія Шліман в прикрасах із знайденого Шліманом *скарбу Пріама*, 1874. Праворуч – фото *скарбу Пріама*, 1873 | Фото: aif.ru
Після того, як Шліман одружився вдруге, їх листування з Катериною Петрівною припинилася, але дітям він продовжував писати, не втрачаючи надії на те, що син Сергій стане його наступником. Він навіть запрошував його на розкопки, але той вибрав інший шлях, ставши слідчим і оселившись в провінції. Батько заповів йому два будинки у Парижі і солідне стан, але скористатися цими благами Сергій, залишаючись в Росії, не міг. Він помер у віці 84 років, провівши останні роки в злиднях. Його мати, Катерина Петрівна, все життя присвятила дітям і пішла з життя у 1896 р.

Фото Генріха Шлімана з *Автобіографії* 1892 р. | Фото: was.media
А Генріха Шлімана попереду чекала світова слава і суперечки з приводу його місця і ролі в історії, які не вщухають досі: Що насправді знайшов на розкопках Генріх Шліман.