Актриса Ліліана Алешникова | Фото: kinoistoria.ru
У 1960-х рр. вона була однією з найкрасивіших радянських актрис, але її творча доля склалася не дуже успішно – в її фільмографії було всього близько 20 робіт. В останній раз вона з’явилася на екранах в середині 1980-х рр. у фільмі «Інопланетянка». Її краса дійсно була якоюсь неземною, а сама вона ніби народилася не в свій час. Останні 20 років її життя пройшли в повному забутті, а коли про неї нарешті згадали, це мало фатальні наслідки…
Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Ліліана Алешникова народилася в 1935 р. в Москві в родині артистів – її мати була артисткою балету, а батько – актором. Правда, Петро Березів залишив сім’ю ще до народження дочки, і своїм рідним батьком вона називала вітчима – інженера Лазаря Алешникова, що її виховав і дав їй своє прізвище. Мати Ліліани, Елеонора Бендак, танцювала в кордебалеті Великого театру, але після народження доньки залишила сцену, а пізніше стала викладати в балетному училищі, і однієї з її учениць була Майя Плісецька.
Ліліана Алешникова у фільмі *Вони були першими*, 1956 | Фото: kino-teatr.ru
Ліліана ще в юності вирішила стати актрисою. Спочатку вона спробувала вступити до ВДІКУ, але Тамара Макарова винесла їй невтішний вердикт: «Дитино, ти ніколи не будеш зніматися в кіно!». Але в Щукінське училище її прийняли, і зніматися в кіно вона почала ще під час навчання. Свої перші ролі 21-річна актриса зіграла у фільмах, теми яких були продиктовані часом – про комсомольців, революціонерів і про освоєння цілини. А популярність їй принесли характерні ролі в комедіях 1960-х рр. «Дорослі діти», «Штрафний удар» і «Розбудіть Мухіна!»
Кадр з фільму *Сонце світить всім*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Олександр Дем’яненко і Ліліана Алешникова у фільмі *Дорослі діти* 1961 | Фото: kino-teatr.ru
В сімейної комедії «Дорослі діти», яка користувалася великим успіхом у глядачів і посіла 7-е місце в прокаті в 1962 р., Ліліана Алешникова і Олександр Дем’яненко (майбутній Шурик) зіграли молодят. А в «Штрафному ударі» її партнером по знімальному майданчику став Михайло Пуговкін. І якщо у Дем’яненка і Пуговкіна кінокар’єра після цього пішла на зліт, то у Алешніковой все складалося не так успішно.
Михайло Пуговкін і Ліліана Алешникова у фільмі *Штрафний удар*, 1963 | Фото: kino-teatr.ru
Хоча високо оцінили кінокритики комедійний талант Алешніковой, деякі з них вважали, що саме ці ролі погубили її акторську кар’єру – після цього режисери більше не бачили її в серйозному драматичному амплуа. У наступні роки помітних робіт в її фільмографії практично не було.
Кадр з фільму *Штрафний удар*, 1963 | Фото: kinoistoria.ru
Багато колеги заздрили Алешніковой – адже її чоловіком був режисер! З Яковом Сегелем вона познайомилася на зйомках одного з своїх перших фільмів, з символічною назвою «Це починалося так…». Він був пов’язаний зі світом кіно з самого дитинства – в 12 років він зіграв Роберта в першій радянській екранізації роману Жуля Верна «Діти капітана Гранта». У 1960 р. Алешникова стала дружиною режисера, у пари народився син Олександр.
Яків Сегель у фільмі *Діти капітана Гранта*, 1936 | Фото: 7days.ru
Ліліана хвацько водила машину, і одного разу це врятувало життя її чоловіка. На зйомках фільму «Сіра хвороба» режисера і директора фільму збив вантажівку на узбіччі польової дороги. Директор загинув на місці, а Якова Сегеля, ледь живого, Алешникова відвезла до Москви. Вона летіла на шаленій швидкості, не звертаючи уваги на світлофори. По дорозі її намагалися зупинити співробітники ДАІ, але наздогнали її тільки біля лікарняних воріт. Дізнавшись, у чому справа, вони допомогли їй віднести чоловіка в лікарню. Спочатку навіть лікарі не вірили в те, що його вдасться врятувати – у нього було 22 перелом, тріщина в підставі черепа і зміщення хребців. Він довго пролежав у комі, але лікарі інституту Скліфосовського повернули його до життя. Період відновлення тривав 2 роки, Якову Сегелю довелося заново вчитися ходити, але колишній фронтовик і чути не хотів про те, щоб ходити з паличкою. А через якийсь час навіть стрибав з парашутом.
Ліліана Алешникова і її чоловік, Яків Сегель | Фото: 7days.ru
Актриса Ліліана Алешникова | Фото: kino-teatr.ru
Хоча актриса грала в картинах чоловіка, великою популярністю ці роботи не користувалися. У 1970-х рр. Яків Сегель знімав мало, і глядачі почали її забувати. Тільки в середині 1980-х рр. Ліліана Алешникова знову з’явилася на екранах в головній ролі – холодної та байдужої інопланетянки Про, яка прилетіла на Землю з метою повернути на свою планету винахідника Блінкова. Його любов пробуджує нові почуття та емоції, але їй доводиться змиритися з тим, що Блінков більше не зможе жити в іншому світі, і вона повертається на свою планету в самоті. Роль у фільмі «Інопланетянка» стала останньою в недовгою кінокар’єрі Алешніковой і багато в чому була для неї пророчою.
Кадр з фільму *Крапля в морі*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru
Актриса Ліліана Алешникова | Фото: kino-teatr.ru, 7days.ru
У мінливому світі, в епоху перебудови актриса не змогла знайти свого місця. Вона немов і справді була з іншої планети – так само, як і її чоловік Яків Сегель. У новий час він не зміг реалізуватися як режисер і теж залишився без роботи. Їхній син Олександр так говорив про батька: «Він був людиною без півтонів – або біле, або чорне, трохи плакатний герой – і вибирав сонячну сторону життя. Але після двох контузій, отриманих на війні і в тій страшній аварії, у нього частіше траплялися спалахи гніву. В такі моменти він, по-моєму, навіть збільшувався в об’ємі. Раз, вже сімдесятирічним, прийшов з магазину з подряпиною на лобі. Пояснив мамі, що якісь мужики ображали жінку, він заступився – і отримав не тільки від нахаб, але і від дами, яка кинулась обороняти кривдників від свого ж захисника».
Режисер Яків Сегель | Фото: kinoistoria.ru
Коли в 1995 р. Яків Сегель пішов з життя, для Ліліани Алешніковой настали важкі часи. Її син розповідав: «Не знімалася вона вже давно. З татом жила матеріально добре і дозволяла собі вибирати ролі, а брати участь у чомусь, де не відчувала тієї щирості, як в оттепельном кіно, не хотіла. Був такий серіал «Спростування» про колгоспної життя: граючи там, мати ледь не впала в депресію. Останню свою картину батько зняв у середині вісімдесятих – більше майстрам його покоління роботи в кіно не було. Закінчилася вона і у Алешніковой. Маму запрошували в кіно навіть в дев’яності, вже через мене, коли став оператором. Але вона відмовлялася: «Не з ким працювати. Не тому що я якась особлива, просто не знаходжу з режисерами і акторами спільної мови».
Ліліана Алешникова у фільмі *Спростування*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Просити для себе ролей актриса не вміла. Іноді вона відвідувала закриті покази в Будинку кіно, але трималася там в стороні від усіх, щоб ніхто не подумав, що вона прийшла шукати роботу. Вона жила одна, їздила на дачу, куди син часто привозив їй онука. Олександр говорив: «У мами був один світло у віконці: Яша. Коли батька не стало, не скаржилася – не любила вантажити інших своїми проблемами, але я відчував, як їй погано».
Ліліана Алешникова у фільмі *Інопланетянка*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Інопланетянка*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Ліліані Алешніковой було вже за 70. Вона давно не з’являлася на публіці і не збиралася нагадувати про себе глядачам – не хотіла, щоб усі бачили її постарішала. У 2008 р. журналісти популярної передачі центрального телеканалу вирішили зняти сюжет про забуту зірку радянського кіно. Алешникова відмовилася від зйомок, але її почали чатувати біля під’їзду, знімали прихованою камерою, брали інтерв’ю у сусідів та продавчинь магазину по сусідству. І в підсумку випустили скандальну передачу про те, що колишня зірка п’є, живе в злиднях і повній самоті. Коли вона побачила це по телевізору, їй стало погано – серце не витримало. Через 10 днів його не стало. На той момент її син був у відрядженні, а коли повернувся, то вже не застав її в живих.
Актриса Ліліана Алешникова | Фото: kinoistoria.ru
Син Ліліани Алешніковой і Якова Сегеля Олександр став кінооператором | Фото: 7days.ru
У акторів з такою «нерадянської» зовнішністю кінокар’єра рідко складалася успішно: найколоритніші інопланетяни радянського кіно.
Thanks!
Our editors are notified.