Відкидаючи надмірний акцент на емоційності, що так притаманний романтизму, і захоплене прославляння минулого, реалісти на чолі з Гюстава Курбе та Жаном-Франсуа Мілле стали малювати не тільки простих людей, але і різні моменти з неймовірно достовірною точністю. І незважаючи на те, що більшість нині відомих реалістичних картин частенько піддавалися критиці, викликаючи суперечки у зв’язку з тим, що вони нібито показували такі ситуації, які багато художники намагалися уникати у своїх роботах, вважаючи їх недоречними, тим не менш, багато зуміли підкорити світ, міцно засів в історії світу мистецтва.
1. Роза Бонер
Ярмарок коней (1853 рік) – Роза Бонер.
Троянду Бонер називали однією з найпопулярніших художниць XIX століття, яка прославилася на весь світ завдяки своїм роботам з зображенням тварин. Але колосальний успіх прийшов до неї лише тоді, коли світ побачив її приголомшливу роботу під назвою «Ярмарок коней», на якій зображений кінний ринок, проходить на паризькому бульварі Лопиталь. І як би кумедно це не звучало, але, щоб максимально точно передати все побачене, жінка ледь не щодня впродовж півтора години ходила на площу, щоб зробити кілька начерків, що надалі і лягли в основу її картини.
У 1853 році відбувся перший показ її картини на Paris Salon, після чого робота вирушила по всьому світу, підкоряючи не тільки жителів Європи, але й Америки. І зовсім не дивно, що навіть англійська королева свого часу дуже високо і гідно оцінила цю роботу, а музей Метрополітен і зовсім назвав «Ярмарок коней» найбільш відомим і видатним творінням.
2. Ілля Рєпін
Бурлаки на Волзі (1873 рік) – Ілля Рєпін.
Ілля Рєпін добре відомий завдяки такій роботі, як «Бурлаки на Волзі», яку він написав під враженням від відпочинку на річці в 1870 році. Цей твір являє собою дивну суміш людської сили, соціального розшарування і всіх тих труднощів, з якими доводиться стикатися простому люду. Він майстерно відобразив одинадцять працівників, які не покладаючи рук тягнуть баржу по Волзі, являючи собою єдине ціле, те, що сміливо можна назвати незломленим моментом. І зовсім не дивно, що саме ця картина отримала міжнародне визнання за максимально точно і достовірно передані перипетії, з якими довелося зіткнутися простим людям, вихідцям робочого класу.
Настільки масштабний і колосальний успіх став своєрідним, дуже приємним і небезуспешным поштовхом до початку кар’єри художника, зробивши його справжнім майстром, здатним задокументувати горезвісне соціальна нерівність. В кінцевому підсумку, власником картини став князь Володимир Олександрович, за допомогою якого вона була виставлена на території тодішньої Європи, ставши символом істинного, російського реалізму того часу.
3. Томас Икинс
Клініка Гросса (1875 рік) – Томас Икинс.
Томас Икинс – це головний американський реаліст, що виділявся з натовпу інших майстрів тим, що у своїх роботах він майстерно зображував людську сутність і індивідуальність кожної моделі, роблячи на цьому головний акцент. Мабуть, найпопулярнішою картиною майстра є робота під назвою «Клініка Гросса», на якій зображений видатний хірург з США – Семюель Д. Гросс. На картині він проводить складну операцію, в ході якої видалив пошкоджену кістку в області стегна. «Клініка Гросса», по достоїнству оцінену своїм безкомпромісним реалізмом, вважається багатьма критиками кращої реалістичною картиною в історії мистецтва Америки. Вона прославляється як велика історія медицини XIX століття, а також вважається неймовірно реалістичним і деталізованим американським портретом.
4. Жан-Франсуа Мілле
Анжелюс (1859 рік) – Жан-Франсуа Мілле.
Жан-Франсуа Мілле – це один з найбільш видатних діячів, що творили на терені французького реалізму. А також його охоче ставлять в один ряд з Гюстава Курбе, оскільки він так само, як і цей гігант живопису, прославився на весь світ картинами із зображеннями простих селян. Його робота під назвою «Анжелюс» стала останньою, але найвідомішою роботою автора, що уособлює собою відданість до католицизму і молитві. Вона демонструє зображення двох селян, кланяющихся Анжелюсу під кінець дня, щоб подякувати йому.
Варто звернути увагу, що в області горизонту чітко проглядається церква, і, швидше за все, саме церковний дзвін оповістив чоловіка і жінку про кінець робочого дня, щоб вони, закінчивши свою роботу, виголосили молитву. Спочатку картина носила досить оригінальна назва «Молитва про картопляному полі», адже зображена замальовка показує, що все це має місце бути в Барбизоне, у Франції, на одному з картопляних полів.
5. Гюстав Курбе
Виходячи з етичних міркувань! ми публікуємо більш прийнятний варіант цієї картини. Походження світу (1866 рік) – Гюстав Курбе. Фото: johnbeckley.com.
Що вже говорити, а Гюстава Курбе і донині називають видатним майстром французького реалізму, його головним натхненником і діячем. Під час, коли він вирішив створити свою найбільш суперечливу картину «Походження світу», еротичні мотиви і людське, голе тіло були припустимі тільки твори, що несли в собі міфологічні або ж казкові мотиви. А тому зовсім не дивно, що цей реалістичний підхід Курбе просто перевернув світ мистецтва з ніг на голову, змінюючи уявлення про правильне і презентабельному.
Художник деталізовано і точно зображує оголену жінку і її геніталії, що добре видно, оскільки її поза з широко розсунутими ногами дозволяє побачити все на власні очі. Ця картина, як і раніше володіє здатністю шокувати навіть сучасного глядача своєю відвертістю, однак, ця робота все ж таки зуміла створити протиріччя, що призвело до її цензурі і заборони в багатьох випадках.
6. Ендрю Уайет
Світ Христини (1948 рік) – Ендрю Уайет.
«Світ Христини» – картина, що була написана провідним художником США того часу, яка входить в число найбільш видатних і відомих американських творів минулого століття. Вона зображує жінку, що лежить на полі. Жінка дивиться на сірий будинок, що видніється на горизонті. Головна героїня цієї роботи далеко не вигаданий персонаж, а реальна особистість, яка надихнула художника на її написання. Анна Христина Олсон була сусідкою художника, яка страждала від дегенеративного м’язового розлади, і це не давало їй нормально ходити.
Одного разу, стоячи біля вікна, Ендрю побачив те, як вона з усіх сил повзла по полю. Саме цей момент і підштовхнув його до створення «Світу Христини». Навіть незважаючи на те, що на першому показі картина залишилася без належної уваги, поступово, з часом вона стала набувати все більшу популярність, ставши справжнім символом американського стилю.
7. Жан-Франсуа Мілле
Збиральниці колосків (1857 рік) – Жан-Франсуа Мілле.
Крім легендарного «Анжелюса» у Мілле було ще три видатних картини, що зображували смиренний, простий люд. «Збиральниці колосків» – це найбільш відома з усієї творчості цього генія. Саме цей твір вплинуло на праці інших художників, що жили і творили після Мілле, наприклад, таких, як Ван Гог, Ренуар, Сеур, Піссарро. Вона зображує трьох селянських жінок, що блукають по полю, збираючи залишилися після жнив колосся.
У своїй роботі Мілле зобразив нижчий ранг сільського суспільства в похмуро-співчутливому стилі, тим самим викликавши жорстку критику з боку французьких аристократів і членів вищого суспільства під час першої демонстрації картини. До всього іншого, обурення з боку громадськості викликали і далеко нестандартні розміри полотна 33 на 44 дюйма, які часто використовували для картин з міфологічними і релігійними мотивами.
8. Гюстав Курбе
Похорон в Орнане (1850 рік) – Гюстав Курбе.
Картина «Похорон в Орнане» викликала справжній фурор, викликавши величезний шквал емоцій і пересудів серед численної публіки у 1850-51 роках. Вона зображує похорон двоюрідного дідуся художника, які проходили в маленькому поселенні Орнан у Франції. Гюстав з неймовірною реалістичністю зобразив тих городян, що прийшли і були присутніми на обряді поховання. Але не це викликало невдоволення глядача, а те, що полотно було неймовірно величезним (10 на 22 фути) для картини такого плану, бо такий формат був відведений виключно для героїчних і релігійних сцен в історичній живопису.
Крім усього цього, обурення крутилося навколо того, що процесія була зображена, не маючи під собою ніякого сентиментально-емоційного мотиву, тим самим потрясаючи світ образотворчого мистецтва. Всупереч всьому, пройшовши через критику і пересуди, ця робота стала головною, завдяки якому глядачі перестали цінувати романтичний напрямок, почавши цікавитися новим, більш реалістичним і життєвим підходом до творчості, що і стало переломним моментом у Франції в XIX столітті.
9. Едвард Хоппер
Опівнічники (1942 рік) – Едвард Хоппер.
Така особистість, як Едвард Хоппер, стала відома завдяки тому, що у своїх роботах він примудрявся розкрити усамітнення життя, змушуючи кожного, хто дивиться на картину, включити уяву, щоб закінчити художню оповідь. Написання цієї картини була навіяна спогадами про ресторані на Грінвіч-авеню. На ній художник зображує людей, що сидять в кафе, розташованому в центрі міста пізно ввечері. На превеликий подив, цей сюжет багатьма був витлумачений як ілюстрація страхітливих наслідків Другої світової війни, а також як зображення повній ізоляції окремо взятої особистості серед нью-йоркської суєти.
10. Едуард Мане
Олімпія (1863 рік) – Едуард Мане.
Едуард Мане – людина, яку величали в суспільстві художників ніким іншим, як імпресіоністом, однак він сам називав себе справжнім реалістом. Про це говорить одна із найбільш відомих його робіт, а саме – картина «Олімпія», що зображує оголену, що лежить на розкішному ліжку жінку в супроводі покоївки. У 1865 році ця робота була виставлена на загальний огляд, викликавши обурення не тільки громадськості, а й з боку критиків. Ні, не з-за того, що на ній була зображена гола дівчина, а з-за ряду деталей, які відкритим текстом вказували на те, що вона повія, а саме: орхідея, що прикрашала її волосся, браслет, надітий на руку, перлинні сережки та тонка східна шаль, на якій вона лежить.
Крім усього цього, на картині присутній чорний кіт, який на ті часи також вважався традиційним символом проституції. Головна особливість цієї картини, як вважають світові критики, зовсім не в тому, що вона була натхненна зображенням «Тицианской Венери» Урбіно, а як раз в тому, що на цьому полотні зображена не розкішна жінка, не богиня, і навіть не аристократка, а сама що ні на є елітна повія. Ключовим аспектом картини є конфронтаційний погляд цієї жінки, який багато трактують як ніщо інше, як вершину непокори патріарху.
Читайте також про те, в чому ж насправді криється загадка десяти відомих картин епохи Ренесансу, якими милуються і захоплюються протягом століть.
Thanks!
Our editors are notified.