У цих пар зовсім мало спільного – вони з різних епох, різних станів, так і ступінь достовірності відомостей про їх існування теж різна. Спільне в них те, що померти їм судилося з різницею менше ніж на добу. «Жили щасливо і померли в один день» – що ж стоїть за цим кліше з казок?
Філемон і Бавкіда
Ян ван Оост. Меркурій і Юпітер в будинку Філемона й Бавкиды
Герої античного міфу – Філемон і Бавкіда – жили в невеликому селі у Фрігії, коли туди під виглядом звичайних подорожніх прийшли олімпійські боги – Зевс і Гермес (в давньоримському варіанті – Юпітер і Меркурій). Вони стукали в будинки місцевих жителів, просячи про нічліг, але ніхто не відкривав, лише бідна хатина Філемона й Бавкиды розкрила свої старі двері, радо зустрічаючи незнайомців.
Для своїх гостей старі збиралися зарізати свого єдиного гусака, але той кинувся під ноги Зевсу, і громовержець заборонив чіпати птицю. А їжа на столі стала з’являтися сама собою. Зевс відкрив господарям своє ім’я, повів їх на гору і ті побачили, що хатина їх перетворилася в величний храм, оточений водою.
П. П. Рубенс. Філемон і Бавкіда
Філемону і Бавкиде було дозволено висловити будь-яке їхнє бажання – і ті вибрали служити жерцем і жрицею в храмі Зевса і померти в один день. Так і сталося – після довгої і благополучного життя вони померли одночасно, перетворившись після смерті в два дерева, що ростуть з одного кореня.
Історія про Филемоне і Бавкиде багаторазово відтворювалася в творах мистецтва, починаючи ще з «Метаморфоз» Овідія.
Петро і Февронія Муромські
Петро і Февронія
Про житіє цих православних святих відомо з «Повісті про Петра і Февронії», складеної в XVI столітті ченцем Єрмолаєм Безгрішним, за дорученням митрополита Макарія.
Петро був братом правив у Муромі князя Павла, і, згідно з переказами, вбив мечем вогненного змія, спадало до княгині. Краплі зміїної крові, що потрапили на Петра, призвели до того, що він захворів на проказу і терпів жорстокі муки. Ніхто не міг вилікувати від струпів молодого Петра, але уві сні йому було поведано, що за зціленням потрібно йти до дочки «древолазца» (того, хто видобуває дикий мед) – Февронії, а живе вона в селі Ласкаво Рязанської землі.
Він знайшов дівчину, і та погодилася вилікувати Петра, а в якості плати за зцілення взяла з нього обіцянку одружитися з нею. Але, вилікувавшись, той не дотримав слова, і хвороба повернулася. Февронія знову прийшла на допомогу, і розкаявся Петро зіграв з нею весілля.
Петро і Февронія були канонізовані в XVI столітті
Жили вони душа в душу, в любові та злагоді. Петро згодом успадкував князівський титул від брата. Бояри спочатку злюбили Февронію і навіть зажадали від князя зробити вибір – або вона, або князювання. Тоді Петро спорядив кораблі і покинув Муром разом зі своєю княгинею. А на покинутих їм землях почалися смути, і ті ж бояри стали просити князя з княгинею повернутися.
Петро і Февронія правили «зі справедливістю і лагідністю», творили милостиню і не шкодували багатств для жителів свого міста. У похилому віці і Петро і Февронія прийняли чернечий постриг під ім’ям Давида і Евфросиньи, і померли в один день – кожен в своїй келії. Поховали їх в різних обителях, але чудесним чином подружжя возз’єдналися.
8 липня – день вшанування святих Петра і Февронії
Святі Петро і Февронія шануються 25 червня за старим стилем або 8 липня – за новим. Точний період життя Петра і Февронії не встановлено – не те XI, не то XIV століття.
Франческо I і Б’янка Каппелло
Ця пара часів італійського Ренесансу знайома головним чином своєю багаторічною історією кохання. Франческо з роду Медічі народився в 1541 році і в свої 23 роки отримав титул герцога Тоскани.
Франческо I Медічі, герцога Тоскани
Бьянка була представницею знатного венеціанської сім’ї, зростала в будинку мачухи і одного разу втекла з якимсь П’єтро Бонавентури, за якого після вийшла заміж. Їй і чоловікові довелося сховатися від розгніваного батька Бьянкі у Флоренції, де вона і познайомилася з герцогом Франческо I. Той відразу запалав пристрастю до венеціанка, вона відповіла йому взаємністю. Правда, вона залишалася одружена, а герцогу з політичних міркувань довелося одружитися на дочці імператора Священної Римської імперії Сигізмунда Австрійської, жінці болючою і схильної до меланхолії, котра народила за час шлюбу вісьмох дітей.
Бьянка Каппелло
Від зв’язку же Бьянкі і Франческо дітей не було, хоча обачлива фаворитка дуже хотіла народити герцогу спадкоємця – у Іоанни з’являлися на світ лише дівчатка. Вважається, що вона поселила в своєму будинку трьох вагітних жінок і одного разу висунула одного з новонароджених хлопчиків як власного сина. Обман розкрився, спалахнув скандал, і Б’янка ще сильніше втратила в громадській думці, і без того не благоволившем до коханку герцога. Після раптової смерті Іоанни – подейкували, що тут не обійшлося без участі Б’янкі – пара нарешті поєднувалася законним шлюбом, чоловік Бьянкі до того часу вже помер.
Перша дружина герцога Іоанна Австрійська
Спочатку, через три місяці після смерті герцогині, Франческо і Б’янка зіграли таємну весілля, а через кілька місяців про шлюб було заявлено публічно.
Б’янку Каппелло в Тоскані не любили, у неї було прізвисько «Чаклунка». 17 жовтня 1587 року, відвідуючи брата герцога, Фердінандо, в Поджо-а-Кайано, Франческо і Б’янка раптово померли. Причиною смерті була названа малярія, але ходили чутки про те, що пара була отруєна Фердінандо. Проте була й інша версія – що «чаклунка» Б’янка хотіла отруїти свого дівера, але помилково ця їжа потрапила до неї та її чоловіка.
Вілла Поджо-а-Кайано, де померли Франческо і Б’янка
Франческо I був похований у родинному склепі, а місце спочинку Бьянкі залишилося невідомим.
Стефан Цвейг і Шарлотта Альтманн
Стефан Цвейг народився в 1881 році в Австрії, батько його був власником текстильної фабрики. Цвейг вступив до Віденського університету, де вивчав філософію, в цей же період він почав публікувати свої перші твори. За свою письменницьку кар’єру він створив безліч романів, новел, п’єс і віршів, його новаторський внесок у літературу визнавали і цінували такі сучасники, як Ремарк, Фрейд, Гессе, Гіркий, Уеллс – і багато хто інші.
Стефан Цвейг
Першою дружиною Цвейга стала Фридерика Марія фон Винтерниц, з нею він прожив у шлюбі 18 років. Після розлучення Цвейг одружився на своїй секретарці Шарлотті Альтманн. Сталося це в 1939 році. Шарлотта подарувала письменникові другу молодість, але ненадовго. Відразу після приходу Гітлера до влади Цвейг з дружиною емігрував до Англії, потім вирушили в Новий Світ, зупинившись у підсумку в містечку Петрополіс штату Ріо-де-Жанейро.
Цвейг і Шарлотта Альтманн
Подружжя важко переживали події у світі. Роздумам про походить катастрофи присвячені мемуари Цвейга під назвою «Вчорашній світ», у новому світі Цвейг був постійним бродягою і відчував себе чужим.
22 лютого 1942 року подружжя Цвейг взяли смертельну дозу барбітуратів. Їх знайшли на ліжку тримаються за руки. Поруч, на письмовому столі, лежали прощальні листи.
Стефан Цвейг з другою дружиною
Амедео Модільяні і Жанна Эбютерн
Амедео Модільяні, італієць, чий творчий шлях був нерозривно зв’язаний з Парижем, став одним з найвидатніших майстрів європейського авангарду. Разом з Морісом Утрілло, Пабло Пікассо, Максом Жакобом він представляв богему Монмартра початку XX століття. У 1910 році почався його пристрасний, але недовгий роман з російською поетесою Анною Ахматовою.
Портрет Жанни Эбютерн роботи Модільяні
Модільяні зустрів Жанну Эбютерн в 1917 році. Вона працювала моделлю і сама вчилася живопису. Дуже скоро між ними зародилися любовні відносини. Спокійна, ніжна, делікатна, Жанна стала головною моделлю для художника; їй присвячено не менше двадцяти п’яти його робіт.
Жанна Эбютерн. Автопортрет
У 1918 з’явилася на світ донька Модільяні і Жанни. 24 січня 1920 року у віці 35 років Модільяні помер від туберкульозу – хвороби, яка розвивалася на протязі багатьох років, з самого дитинства. Збожеволіла від горя Жанна, що знаходилася на дев’ятому місяці вагітності, покінчила з собою, викинувшись з вікна п’ятого поверху – на наступний день.
Амедео Модільяні і Жанна Эбютерн
Одна з тих пар, що не розлучалися навіть перед обличчям смерті, – Долорес і Трент Винстеды, які прожили разом 64 року до дня смерті.
Thanks!
Our editors are notified.