Багато люди далеко не відразу знаходять власне покликання, і на шляху до професії своєї мрії їм доводиться пробувати себе в різних областях. Письменники в цьому випадку теж не є винятком. Багато відомі літератори ХХ століття починали свою трудову діяльність зовсім не з написання романів, а для того, щоб забезпечити прожиток собі, своїм сім’ям, їм доводилося освоювати різні професії.
Володимир Набоков
Володимир Набоков. / Фото: www.interesnyefakty.org
Автор «Лоліти» та інших відомих творів Володимир Набоков ще у шкільні роки захопився літературою і энтомологией. Письменник дуже любив метеликів, їм він присвячував свої наукові праці і навіть відкривав нові види комах. Володимир Набоков, починаючи з 1920 року опублікував 25 статей з ентомології, запропонував нову класифікацію одного з видів метеликів, курирував колекцію метеликів в музеї при Гарвардському університеті. І навіть у творах письменника постійно були присутні згадки про цих комах. Вони допомагали Набокову посилювати окремі сцени і характеризувати образи героїв.
Харукі Муракамі
Харукі Муракамі. / Фото: www.rusplt.ru
Перш, ніж написати свою першу книгу, автор багатьох бестселерів встиг стати власником власного джаз-бару «Пітер Кет» в Токіо. А вже після того, як Харукі Муракамі зайнявся літературною творчістю, він вів ток-шоу на токійському телебаченні про західній музиці й субкультури. При цьому червоною лінією через все життя японського письменника проходить тема музики, яка, за його власним визнанням, служить для нього одвічним джерелом натхнення.
Євген Замятін
Євген Замятін. / Фото: www.lebadm.ru
Творець антиутопії «Ми», яка справила значний вплив на письменників Джорджа Оруелла і О. Хакслі, отримав серйозну технічну освіту, закінчивши кораблебудівний факультет політехнічного інституту у Санкт-Петербурзі, а потім ще два роки викладав у цьому ж Вузі. Пізніше служив на верфях в Англії, займаючись будівництвом російських криголамів, в тому числі був одним з основних проектувальників криголама «Святий Олександр Невський», який отримав після жовтневої революції назву «Ленін». Вже після повернення до Росії в 1917 році повністю присвятив себе літературній творчості. Правда, його знаковий роман «Ми» вперше вийшов друком у Нью-Йорку в 1925 році, а на батьківщині була опублікована лише в 1988. У 1931 році емігрував, а з 1932 постійно проживав у Парижі.
Михайло Шолохов
Михайло Шолохов. / Фото: www.twimg.com
Автор «Тихого Дону», пробовавший себе у творчості ще зі шкільних років, вже в 15-річному віці розпочав трудову діяльність в якості ліквідатора неписьменності. Пізніше служив діловодом при ревкомі, потім закінчив податкові курси і один час був продовольчим інспектором, а потім – помічником бухгалтера, податковим інспектором, робочим домоуправління. Коли ж його перший фейлетон «Випробування» був надрукований в «Юнацькій правді», Михайло Шолохов став активно публікуватися і літературна творчість незабаром стало його основною професією.
Стівен Кінг
Стівен Кінг. / Фото: www.yandex.net
Свій перший гонорар маленький Стівен Кінг отримав як раз за творчість: мама заохочувала літературна творчість сина і заплатила йому за 25 центів за 4 розповіді про кролика. Трохи пізніше майбутній «король жахів» разом з братом зайнявся видавничою діяльністю. Девід і Стів самі писали матеріали і роздруковували свою газету «Листок Дейва» на мимеографе і потім розповсюджували її серед сусідів по ціні 5 центів за примірник. Під час навчання в коледжі письменник працював на ткацькій фабриці пакувальником, пізніше працював у пральні. Після закінчення Університету штату Мен і педагогічних курсів у коледжі служив вчителем англійської мови.
Михайло Зощенко
Михайло Зощенко. / Фото: www.ilf-petrov.ru
Письменник, чиї сатиричні оповідання і сьогодні користуються популярністю, збирався стати юристом і навіть рік навчався на юридичному факультеті Імператорського університету в Санкт-Петербурзі, проте був відрахований з-за неможливості оплачувати навчання. Саме в той час він освоїв свою першу професію: влітку він служив контролером на залізниці. У 1914 році вступив в Павлівське військове училище і почав кар’єру військового.
Михайло Пришвін
Михайло Пришвін. / Фото: www.in-korolev.ru
Письменник навчався на хіміко-агрономічному відділенні Ризького політехнікуму, у студентські роки разом з іншими студентами виїжджав на Кавказ боротися з шкідниками виноградників. Технікум йому закінчити так і не вдалося через захоплення марксистськими ідеями, які стали причиною його арешту. Диплом інженера-землевпорядника Михайло Пришвін отримав вже в Німеччині, потім працював на батьківщині помічником вченого-лісівника в. І. Філіп’єва, а з 1902 року служив агрономом, після перевівся в вегетационную лабораторію, пізніше знову перейшов у агрономи і почав активно співпрацювати з журналом «Досвідчена агрономія». Видавав свої наукові статті, книги та монографії окремими виданнями. І лише в 1905 році став кореспондентом відразу кількох видань і всерйоз захопився літературною творчістю.
Кір Буличов
Кір Буличов. / Фото: www.kpcdn.net
Ігор Можейко (справжнє ім’я письменника) закінчив інститут іноземних мов і відразу після отримання диплома поїхав до Бірми, де служив перекладачем. Після повернення в СРСР вступив в аспірантуру в Інституті сходознавства, захистив кандидатську і докторську дисертації, працював викладачем, спеціалізуючись на історії і традиціях Бірми.
Анатолій Рибаков
Анатолій Рибаков. / Фото: www.newokruga.ru
Автор «Кортика» і «Бронзової птиці» відразу після закінчення школи влаштувався працювати вантажником на Дорогомиловском хімічному заводі, пізніше отримав права і перекваліфікувався в шофера. Після заслання, отриманої за звинуваченням у контрреволюційній пропаганді, працював головним інженером Рязанського обласного управління автотранспорту, під час Великої Вітчизняної служив в автомобільних частинах, дійшов до самого Берліна вже на посаді начальника автослужбы у званні гвардії інженер-майор.
Борис Стругацький
Борис Стругацький. / Фото: www.24smi.org
Цей письменник, що написав в співавторстві зі своїм братом безліч воістину фантастичних книг, після закінчення математико-механічного факультету ЛДУ мав диплом астронома. Борис Стругацький ще в студентські роки проходив практику в Алма-Атинській обсерваторії, потім став аспірантом Пулковської обсерваторії, а захистити кандидатську йому завадила прикра випадковість: тема дисертації Бориса Стругацького виявилася вже розкрита закордонним колегою.
Письменники і поети так само, як і всі інші, по-різному переживають невдачі у власному житті. Втрата роботи для них може обернутися як найбільшим благом, що дозволяє знайти себе, так і величезним горем, що підштовхують до бродяжництва та пияцтва. Втім, для багатьох літераторів звільнення оберталося згодом всесвітньою славою. Але більше уваги заслуговують ті причини, по яким письменників позбавляли місця роботи.
Thanks!
Our editors are notified.