Арктика – найважливіший стратегічний та економічний район землі, суворий і малоизведанный край, здавна залучала дослідників і сміливих людей. Географічні відкриття, пов’язані з нею, вимагали від людей великих витрат енергії, наполегливої праці та самопожертви. Розуміючи геополітичне та економічне значення освоєння Крайньої Півночі, провідні світові держави змагалися за першість у цьому питанні.
Підводний марш Менделєєва в 1905 році. Досвід «Сома» і «Кефалі»
Дмитро Іванович Менделєєв (1834-1907 рр.)./Фото: scfh.ru
Великий російський вчений Д. І. Менделєєв став одним з ініціаторів полярних досліджень. Він вважав за необхідне освоєння арктичних морів і Північного морського шляху. На перший план вчений висував завдання завоювання Льодовитого океану. В якості консультанта морського міністерства він брав участь у розгляді проектів броньованих кораблів, криголамів і підводних човнів. Їм був підготовлений план високоширотної наукової експедиції, намічений на 1901 – 1902 роки, для здійснення якої було задумано будівництво експедиційного криголама. Менделєєв розробив теоретичний креслення такого судна. У 1965 -1966 роках інженером А. В. Дмитрієвим була побудована і випробувана модель корабля, спроектованого Менделєєвим. З’ясувалося, що це вдале судно, що не уступає криголамами, були в ті роки.
Менделєєвим була висунута ідея плавання під льодом. В архіві, виданому під назвою «Освоєння Крайньої Півночі», є записи, зроблені вченим у робочому зошиті. Текст із заголовком «Думки про підводному судні» містив розрахунки, формули, схеми розробок підводного човна. Але проект не отримав свого розвитку, а походи підводних човнів до Північного полюса стали можливими тільки з появою атомного двигуна.
У 1902 році в Америці була спроектована перша підводний човен. У 1904 році її придбав за півмільйона рублів Невський завод. Підводний човен, викуплена у американців, отримала назву «Сом». В 1905 році вона пропливла під льодами Японського моря між островами Російська та Скрыплов.
У 1908 році човен «Кефаль» пропливла під льодами протоки Босфор Східний. Цей досвід знадобився моряків Тихоокеанського флоту через чверть століття, коли підводний човен «Щ-102» знадобилося вийти у відкрите море з обледенілого затоки.
Котельников і радянські рекордсмени
Підводний човен Д-3 «Червоногвардієць»./Фото: i59.fastpic.ru
У 1927 році на Балтійському заводі була побудована радянська дизель-електричний підводний човен Д-2 «Народоволець», яка у 1935 році здійснила успішний похід під льодом. 29 вересня 1939 року «Д-2» повернулася на Балтику і встала на ремонт і модернізацію.
Перше справжнє підлідної плавання російськими моряками було скоєно в 1938 році, причому не заради рекорду, а з приводу порятунку полярників-папанінців з дрейфуючій станції «Північний полюс-1». На шляху підводного човна Д-3 «Червоногвардієць» зустрілися крижані поля. Командир човна – Віктор Котельников приймає рішення обійти їх, занурившись на 50 метрів. На цій глибині човен знаходилася протягом 30 хвилин.
В умовах військового часу підлідний рейд здійснив екіпаж підводного човна «Щ-324». У 1940 році командир човна Анатолій Коняєв отримав завдання повернутися на базу в Балтійському морі, але до світанку з’ясувалося, що майбутній екіпажу шлях скутий суцільним покривом льоду. Вихід залишався один – йти під ним. Однак човен не була до цього пристосована. Підлідної подорож в обмежених умовах, з реальною небезпекою наскочити на мілину або фінські міни пройшло благополучно. Підводний човен подолала під льодом 31 милю за 12 годин. Це був світовий рекорд. Командиру човна було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Підводний човен підірвався на німецькій міні в 1941 році, виконуючи завдання – прикриття евакуації радянської військової бази з фінського порту Ханко.
У тому ж 1940 році підводний човен «Л-13» за двадцять годин пройшла під льодами відстань у 47 миль. Поставлений екіпажами «Щ-324» і «Л-13» рекорд не був побитий цілих двадцять років.
USS Nautilus і Skate vs «Ленінський комсомол», або чому росіянам не вдалося повторити тріумф Риковера
Хайман Риковер – батько атомного флоту./Фото: image.pbs.org
Понад півстоліття тому перед конструкторами великих морських держав постало завдання створення двигуна, що працює в надводному режимі та під водою і не потребує повітря (цей момент був головним мінусом дизельних і парових машин) і дозаправки. Таким двигуном став ядерний реактор (майже невичерпне джерело енергії). Створений він був американськими інженерами, керівництво діяльністю яких було доручено Хайману Риковеру. Молодий інженер був «мозковим центром» групи. Саме він знайшов рішення з питання управління ядерною реакцією в малому просторі, запропонувавши піднімати і опускати графітові стрижні за допомогою електромагнітного поля. Захист від опромінення повинна була здійснюватися за допомогою екрануючого ковпака, закріпленого над реактором зварним швом.
Роботи над проектом тривали протягом кількох років (з 1946 по 1954). Належало випробування винаходу – першої в світі атомної субмарини USS Nautilus. Головна небезпека під час нього було вплив глибинного тиску на укладений у сталевий корпус реактор. Спуск на воду у присутності президента США Ейзенхауера і занурення човна пройшли успішно. Ця субмарина стала першою підводним човном, що пройшла в 1958 році під льодами до Північного полюса.
На основі конструкції цієї субмарини була створена флотилія – чотири підводні човни класу «Скейт». У 1959 році одна з цих субмарин досягла Північного полюса і, пробивши лід рубкою, спливла в 40 км від нього – ближче це зробити не вдалося із-за великої товщини льоду.
Реваншем за успіх американців міг стати похід під льодом човни «Ленінський комсомол» в 1962 році. Але спливти в потрібному місці у радянській човна не вийшло, так як пробити крижану товщу було неможливо, а ополонка не була виявлена.
«Полюс підтверджую!», чи героїчний екіпаж «К-181» і світовий рекорд 1962 року
Радянська атомний підводний човен «К-181»./Фото: vpk.name
Для вирішення цієї важливої задачі через рік у напрямку Північного полюса висунувся екіпаж підводного човна К-181. Крім командира корабля Ю. Сисоєва в плавання вирушив і командувач Північного флоту. Адмірал Ст. Касатонов не міг допустити, щоб невдача «Ленінського комсомолу» повторилася, тому вирішив взяти особисту участь у цьому поході.
Човен подолала більше 1000 миль в підводному положенні і спливла точно в даній географічній точці. Це стало можливим, коли прилади виявили в безпосередній близькості від Північного полюса ополонку достатнього розміру. Командного складу підводного човна було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, всі інші члени екіпажу були нагороджені орденами і медалями.
Проте навіть такі складні підводні човни можуть затонути, як і ця американська субмарина. Атомний реактор створює великі ризики.
Thanks!
Our editors are notified.