Що буде, якщо поєднати в’язницю і притулок для тварин, і чи потрібно це робити

Суперечки про те, як саме має проходити ув’язнення в тюрмі, не вщухають і сьогодні. Одні країни надають перевагу строгий режим і дисципліну, інші, як наприклад, у Норвегії, зробили вибір на користь реабілітації ув’язнених. США належить до першої групи — там потрапити за ґрати є величезним випробуванням. Однак в одній із тюрем вирішили зробити експеримент і привезли в тюрму… котиків.

Незвичайна ініціатива товариства захисту тварин.

Укладеним нерідко дістаються мало соціалізовані тварини, які можуть проводити року в притулку з-за своєї вдачі.

У 2015 році в штаті Індіана організація з захисту тварин розпочала програму під назвою F. O. R. W. A. R. D. Суть програми полягала в тому, щоб частина тварин з притулку помістити в установи для виправлення поведінки. У притулках часто буває занадто багато тварин, і їм не вистачає ні уваги, ні спілкування, ні турботи, ні ласки. Багато з них роками сидять у клітках, так і не знайшовши бажаючих забрати їх додому.

Укладені раді спілкуванню з вихованцями.

Ув’язнені, які спілкуються з тваринами, також проявляють ініціативу навчитися чомусь новому.

Більш того, багато тварин, які потрапляють до притулків, до цього мали вкрай негативний досвід спілкування з людьми. Такі тварини несоциализированы, і шанси, що їх хто-небудь коли-небудь забере з притулку, вкрай малі. У той же час ув’язнені можуть приділити таким тваринам увагу, можуть показати їм, що людей не варто боятися. Та й самим ув’язненим таке спілкування йде на користь — коли є про кого піклуватися і кого любити, перебування у в’язниці стає більше схожим на реабілітацію, яку пропагують країни Скандинавії.

Не всі люди схвалюють таку ініціативу.

Притулки для тварин часто переповнені, і приділити увагу всім вихованцям не виходить.

У програмі вирішили використовувати кішок, так як собак слід також вигулювати, а це трохи проблематично в тюремних умовах. Укладені годують кішок, прибирають за ними, вичісують їх і потроху привчають їх до рук. Участь у цій програмі не зменшує термін ув’язнення, але робить його значно більш різноманітним.

Багато хто вважає, що злочинцям не можна довіряти життя тварин.

З котиками від ув’язнених потрібно не тільки грати, а й прибирати за ними і намагатися їх привчити до людського спілкування.

Директор організації по захисту тварин Мелая Стрінгер каже, що укладені особисто дякували їй за таку чудову надану можливість про кого подбати. «Ув’язнені не раз зізнавалися мені, що як тільки у них з’явилися кішки, це було вперше за дуже довгий час, коли вони могли берегти когось, оточувати увагою, любити кого-то. Це вчить їх відповідальності. Тому, як взаємодіяти в інших живою істотою без застосування насильства. Як вирішувати проблеми і як любити. Це щось таке, що деякі з ув’язнених ніколи ще не бачили в своєму житті».

В’язні самі дбають за вихованцями, прибирають за ними доглядають.

Ця ініціатива отримала великий відгук серед ув’язнених.

Після того, як цей експеримент показав позитивні результати, цю програму запустили та в декількох інших в’язницях країни. «Ця програма дала можливість ув’язненим не страждати від неробства, навчити їх відповідальності та підвищити їх самооцінку. Більш того, після участі в цій програмі, вони стали частіше відгукуватися на інші ініціативи — записатися на курси, навчатися новому ремеслу чи більше піклуватися про самих себе. Ця програма має явний терапевтичний ефект».

У програми є прихильники і супротивники. Противники вважають, що ув’язнені повинні бути позбавлені таких пільг, як спілкування з кішками.

За словами директора організації по захисту тварин, укладені краще себе ведуть, ретельніше стежать за своєю гігієною, щоб отримати можливість спілкуватися з вихованцями.

Однак, не всі поділяють оптимізм Мелаи Стрінгер. Багато жителів США переконані, що окремим правопорушників не можна дозволяти піклуватися про тварин — їм не можна довіряти турботу взагалі ні про кого. Якщо людина укладений у в’язницю за серйозний злочин, вважають вони, то у нього не повинно бути таких привілеїв, як спілкування з кішками.

Програма показує позитивні результати: тварини стають більш соціалізовані, а ув’язнені стають більш спокійними і відповідальними.

Перший експеримент за суміщенням в’язниці і притулку пройшов в Індіані.

Для деяких з укладених це єдина можливість поспілкуватися з кимось, кому вони потрібні і хто в них потребує.

Досі існують суперечки, чи можна всім ув’язненим отримувати доступ до спілкування з вихованцями, або тільки деяким.

Незважаючи ні на що, програма має однозначно позитивний результат.

Замість неробства, у в’язнів з’являється причини щось робити, створювати і проявляти ініціативу.

Поєднання в’язниці і притулку для тварин.

Про те, в якому вигляді тварини іноді потрапляють у притулок, ви можете отримати уявлення з нашої статті про те, як невідомий приніс в притулок замучене тварина з дредами, в якому працівники навіть не відразу визнали кота.