Що дасть Україні статус непостійного члена в раді безпеки ООН

Що дасть Україні статус непостійного члена в раді безпеки ООН

Наша країна зможе скликати раду Безпеки та формувати порядок денний

Україна може отримати статус непостійного члена Ради безпеки ООН. Голосування з цього питання на засіданні Генасамблеї не почалося, але, за словами української влади і експертів, сумнівів у тому, що проголосують за Україну, немає.

Такий статус дасть нам право головувати в раді безпеки, скликати його засідання і формувати порядок денний обговорень. А ось на можливість позбавити РФ права вето в Радбезі експерти дивляться скептично.

Отримання Україною статусу непостійного члена анонсував Петро Порошенко ще у вересні після виступу на саміті Генасамблеї. В останній третій раз непостійним членом ми були 15 років тому. Такий статус на 2016-17 роки для нас стане четвертим. До складу непостійних членів висуваються держави від регіональних груп. Нас висунула регіональна група Східної Європи. Це означає, що серед Східної Європи у нас немає конкурентів. Але, в будь-якому випадку, все вирішиться шляхом таємного голосування. Для позитивного результату потрібні 2/3 голосів (126 “за” – Авт.) всіх 193 держав-членів Генасамблеї. Разом з Україною шанси стати непостійними членами Ради безпеки мають ще чотири держави: Єгипет і Сенегал (від регіональної групи африканських країн), Уругвай (від латиноамериканських країн) і Японія (від азіатсько-тихоокеанської групи). Раніше в списку претендентів фігурував і Бангладеш. Але в останній момент зняв свою кандидатуру на користь Японії. Новообрані непостійні члени Ради безпеки з 1 січня на два роки змінять своїх партнерів по регіону, чий дворічний термін підійде до кінця: Чад і Нігерію, Литву, Чилі та Йорданію.

За статутом ООН, статус непостійного члена в раді безпеки дає країні право головувати в раді безпеки, скликати його засідання і формувати порядок денний обговорень. “Сьогодні в умовах тривалої агресії на Сході України, з урахуванням анексії Криму Росією у нас реально будуть можливості більш сконцентровано привертати увагу міжнародної громадськості і держав-членів ООН до цих проблем, і шукати шляхи їх вирішення. Буде такий важливий інститут, як головування. Протягом 2-річного періоду ми можемо один або два рази очолити Радбез, а до повноважень голови входить досить широке коло питань”, – сказав нам президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій.

Разом з цим експерт попереджає, що не треба перебільшувати цю подію і формувати у суспільства завищені очікування. Адже в Радбезі є чітка градація, і головну роль там відіграють п’ять постійних членів: Китай, Франція, РФ, Великобританія і США. Вони ж мають право вето на прийняття будь-якого рішення. Саме так постпред РФ в ООН Ігор Чуркін заблокував створення міжнародного трибуналу по краху малайзійського MH17. І з цим Україна, навіть маючи статус непостійного члена, нічого вдіяти не зможе. Так у 2013-му Саудівська Аравія відмовилася від такого статусу через, нібито, подвійних стандартів у спробах вирішення сирійського кризи і палестино-ізраїльського конфлікту. “Сирійському режиму дозволяється використовувати проти своїх співгромадян хімзброю на очах у всього світу без санкцій, а палестинське питання вже 60 років залишається без рішення”, – йшлося в заяві Мзс Саудівської Аравії.

Тоді ж у 2013-му за рік до військової агресії РФ проти України Саудівська Аравія жорстко поставила питання реформування “елітного міжнародного клубу”. Знову про це заговорили в 2015-му, коли Чуркін почав зловживати своїм вето. В одному з інтерв’ю Порошенко говорив про консолідованої позиції 100 країн-членів ООН щодо обмеження права вето постійних членів Радбезу. За словами постпреда в ООН Юрія Сергєєва, щоб забрати у РФ це право, потрібно змінювати статут ООН. А експерти додають: щоб внести зміни в статут, потрібно “добро” від Радбезу ООН, де у РФ є право вето. Виходить замкнуте коло. Але навіть якщо РФ і проголосує проти себе, зміни до статуту повинні ратифікувати 2/3 національних парламентів країн-учасниць.