Демонтаж Леніних, перейменування міст, відкриття архівів і ветерани УПА – яким буде нове “історичне” законодавство

Демонтаж Леніних, перейменування міст, відкриття архівів і ветерани УПА – яким буде нове “історичне” законодавство

Що підписав у п’ятницю президент Петро Порошенко

Пізно ввечері в п’ятницю президент України Петро Порошенко підписав так званий “історичний пакет” законів – чотири ініціативи, ухвалені Верховною Радою 9 квітня. Глава держави чекав до останнього – його підпис з’явилася під документами за годину до закінчення передбаченого законом строку. Тепер фінальну доньку повинна поставити офіційна преса, і на наступний день після публікації закони вступають в силу.

“Сегодня.иа” згадує, яким же тепер буде нове “історичне” законодавство України.

ЗАБОРОНА ПРОПАГАНДИ КОМУНІЗМУ. Найбільш скандальним став законопроект “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки”.

Закон, нагадаємо, забороняє виготовлення і публічне використання символіки, навіть сувенірної, комуністичного і нацистського режимів, а також публічне виконання гімнів СРСР, УРСР та інших радянських республік або їх фрагментів на всій території України. За такі дії тепер можуть дати до 5 років обмеження або позбавлення волі з конфіскацією майна або без). А за рецидив, а також у разі якщо порушення здійснить представник влади, організована група або будуть використані з цією метою ЗМІ — дадуть 5-10 років тюрми з конфіскацією майна або без).

Нагадаємо, що таке покарання – найжорсткіше, якщо порівнювати з подібними антикомуністичними законами в інших країнах. Так, у Польщі за аналогічний злочин загрожує лише 2 роки позбавлення волі.

Також забороняється реєстрація та діяльність партій з комуністичною символікою в назвах, як і пропагують таку ідеологію. Крім того, забороняється реєстрація друкованих ЗМІ, назва яких несе в собі “спадщина” комуністичного режиму.

Ще одна норма закону, яка викликала серйозну дискусію: необхідність перейменування областей, міст, сіл і вулиць, у назвах яких залишилося “комуністичне спадщина”. Так, у випадку з областями, мова йде про Дніпропетровської і Кіровоградської, а також про їх центрах – містах Дніпропетровську та Кіровограді, а також про десятки інших населених пунктів, скажімо, Дніпродзержинську, Артемівську, Торезі і т. д.

Ця ідея викликала неабияк критики, в тому числі й тому, що за найскромнішими підрахунками, обійдеться в державі мільярди і мільярди гривень – зміна табличок, заміна всіх документів, починаючи від паспортів… Також закон передбачає демонтаж пам’ятників діячам СРСР, меморіальних табличок та інших пам’ятних знаків.

На перейменування закон відводить півроку – за цей термін з тим, як будуть називатися “радянські” міста, села, вулиці, сквери і т. д. повинні визначитися місцеві влади. Однак, якщо через шість місяців, скажімо, Дніпропетровська обласна рада так і не визначиться, як називатися місту та області, у справу втручається Верховна Рада, дає ще три місяці на те, щоб обласна влада подали свої пропозиції, і вже після закінчення цих трьох місяців перейменовує сама, за допомогою Інституту національної пам’яті.

Закон про заборону пропаганди, нагадаємо, викликав серйозний скандал після того, як з’ясувалося, що його перша редакція заборонила не просто радянську символіку, але публічне носіння орденів і медалей Великої Вітчизняної війни ветеранами. У підсумку “Опозиційного блоку” вдалося домогтися внесення редакційних правок до закону.

“Заборона не поширюється на використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) режиму на документах державних органів та органів місцевого самоврядування, прийнятих або виданих до 1991 року (а також атестати, дипломи та документи підприємств і організацій – Ред.); в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також у бібліотечних фондах на різних носіях”, – йдеться в тексті поправок.

Також не вважається забороненою символіка “на оригіналах бойових прапорів; на державних нагородах, ювілейні медалі та інші нагороди, якими нагороджувалися особи до 1991 року і протягом 1991 – 2015 рр. у зв’язку з годовщинами подій періоду Другої Світової війни”.

Нарешті, підтримані нардепами поправки виводить з-під заборони будь-яке використання символіки СРСР і Нацистської Німеччини в підручниках і наукових дослідженнях, а також у різних реконструкторских проектах, в приватних колекціях і в антикварної торгівлі. Нарешті, “заборона не поширюється на використання символіки… у творах мистецтва, створених до набрання чинності цього закону” і після – “за умов, що це (твори мистецтва – Ред.) не призводить до пропаганди злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр., злочинного характеру націонал-соціалістичного (нацистського) режиму”.

ВЕТЕРАНИ УПА. Також підписав президент і закон “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”, прийнятий Верховною Радою 9 квітня, відправлений на підпис президенту країни.

Згідно із законом, борцями на незалежність України у ХХ столітті визнаються особи, які брали участь у всіх формах політичної збройної та іншої колективної та індивідуальної боротьби за незалежність України у ХХ столітті у складі органів влади, формувань і організацій УНР, Української держави, ЗУНР, Карпатської України, а також діяли на території України в 1917-30гг повстанських і партизанських загонів і таких організацій, як “Українська військова організація”, “Організація українських націоналістів”, “Українська повстанська армія”, “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, Український робітничо-селянський союз, “Народних Рух України за перебудову” та інших структур, що існували до 24 серпня 1991 року і діяли з метою встановлення незалежності України.

Крім того, закон передбачає, що держава може надавати держгарантії, пільги або інші виплати борцям за незалежність у ХХ столітті та членам їх сімей. Крім того, держава визнає нагороди і військові ступеня борців за незалежність, які були їм надані структурами і формуваннями, в яких вони складалися.

Згідно із законом, держава забезпечує всебічне вивчення історії боротьби за незалежність України у ХХ столітті, заохочує і підтримує діяльність неурядових організацій по дослідженню цієї боротьби, а також сприяє увічненню пам’яті про борців за незалежність України.

Автор закону – Юрій Шухевич, 1933 р., український політичний діяч, радянський дисидент і політв’язень, голова УНА-УНСО у 1990-1994 та 2005-2014рр. Є сином керівника підпілля ОУН(б) і головнокомандуючого Української повстанської армії Романа Шухевича.

8 ТРАВНЯ. Третій закон “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років” засновує нове свято – День пам’яті та примирення 8 травня. 9 травня залишається як День перемоги над фашизмом у Другій світовій війні.

При цьому 8 травня не буде державним святом, а отже, вихідним, а 9 травня залишився госпраздніком.

Закон також вимагає охорони пам’яток Другої Світової, державну підтримку досліджень, проведення пошукових робіт по встановленню місць загибелі солдатів і т. д.

Втім, є в документі і досить контраверсионная норма – необхідність боротьби з фальсифікацією історії.

“Основними формами увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років є: … 3) недопущення фальсифікації історії Другої світової війни 1939-1945 років у наукових дослідженнях, навчально-методичній літературі, підручниках, засобах масової інформації, публічних виступах представників державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових осіб”, – свідчить один з пунктів ст. 2 закону.

Яким чином буде встановлюватися “єдино правильна” версія історії і як покарають фальсифікаторів, закон не уточнює.

Нагадаємо, скандальна комісія з протидії спробам фальсифікації історії в свій час була створена в РФ. Але в 2012 її ліквідували, за відсутністю якої-небудь реальної роботи.

ВІДКРИТІ АРХІВИ. Нарешті, Петро Порошенко підтримав відкриття архівів радянських спецслужб 1917 – 1991 років. Тепер всі документи КДБ будуть передані Інституту національної пам’яті, і з ними зможуть працювати як фахівці-історики, так і просто зацікавлені люди.

“Пропонується також здійснити передачу документів та інших носіїв архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в спеціалізований галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті з архівних підрозділів сучасних правоохоронних органів і спецслужб України з метою звільнення останніх від здійснення непередбачених законодавством України функцій”, – підкреслюється в пояснювальній записці до закону.