Пандемія коронавіруса внесла корективи. Судячи з усього, рішення про створення Консультативної ради відкладається. Фінальне слово за Володимиром Зеленським
З-за пандемії коронавіруса і закритих кордонів завтрашнє засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську пройде у форматі відеоконференції. Це означає, що ніяких документів сторони не підпишуть. Йдеться, насамперед, про скандальний Консультативній раді, який, на думку більшості експертів, опозиції і навіть декількох десятків депутатів від “Слуги народу”, легалізує проросійських бойовиків, закріпить наратив Москви про прямому діалозі Києва з Донецьком і Луганськом, і навіть може призвести до скасування санкцій проти Росії.
Створити Консультативну раду на базі політичної підгрупи ТКГ, куди повинні увійти представники ОРДЛО з правом вирішального голосу, домовилися 11 березня на черговому засіданні в Мінську, куди вперше приїхали голова ОПУ Андрій Єрмак і заступник глави АП РФ Дмитро Козак. Домовленості записали в протоколі рішення ТКГ, під яким, крім представників ОБСЄ, України і Росії, підписалися також повноважні представники ОРДЛО”. Справжність цього документа, який опинився в розпорядженні ЗМІ, в ОПУ не спростували, що відразу ж викликало розкол навіть у лавах “слуг”.
Більше 50 депутатів “Слуги народу” підписалися під колективним зверненням до Володимиру Зеленському не допустити здачі національних інтересів України. Петиція на сайті ОПУ з вимогою відкликати підписи Леоніда Кучми та Андрія Єрмака під протоколом рішення ТКГ набрала необхідну кількість голосів. Глава ОПУ Андрій Єрмак і представник України в політичній підгрупі ТКГ, віце-прем’єр Олексій Резніков переконують, що “зради” у створенні Консультативної ради немає, в його складі будуть не бойовики, а представники громадянського суспільства, яким довіряють як у Києві, так і в Донецьку і Луганську. Але, незважаючи на те, що створення Консультативної ради відкладається, фінальне слово, все-таки, за Володимиром Зеленським.
Що підписали в Мінську
Якщо умовою для першої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним у Парижі 9 грудня на саміті “Нормандської четвірки” була згода Києва на “формулу Штайнмайера”, то умова Москви для другої зустрічі – прямий діалог Києва з ОРДЛО, закріплення “формули Штайнмайера” в українських законах і особливого статусу Донбасу в Конституції.
Після досягнутих 11 березня в Мінську домовленостей про створення Консультативної ради російські федеральні канали і контрольовані Москвою ватажки ОРДЛО говорили, що Київ погодився на прямі переговори з Донецьком і Луганськом. Кремль давно просуває цей наратив, намагаючись переконати Захід, що на Донбасі не військова агресія Росії проти України, а внутрішній конфлікт і громадянська війна. Але всі ці шість років Києву вдавалося відбивати російські фейки.
Як тільки протокол рішення ТКГ потрапив у ЗМІ, Андрій Єрмак та Олексій Резніков вийшли до громадськості. В ефірі “Свободи слова ” Савіка Шустера” 13 березня обидва заявили, що ні про які прямі переговори з представниками “ДНР”/”ЛНР” мова не йде, так як вони не визнані навіть Росією.
“Єдині, з ким ми можемо говорити, – люди, які не пов’язані з військовим конфліктом, не вбивали наших військових, але які, так, проживають на підконтрольних територіях. Представниками територій ОРДЛО повинні бути люди, як з окупованих територій, так і з територій, які на сьогоднішній день контролюються урядом України”, – пояснив Андрій Єрмак.
Олексій Резніков, в свою чергу, розкритикував Мінські домовленості, підписані 12 лютого 2015 року, виступивши за їх перегляд.
“Але ми маємо те, що маємо. Вони були підписані тоді, коли іншого варіанту у України не було. В п. 11 чітко і дослівно сказано, що питання децентралізації зміни до Конституції України, обговорення і прийняття закону про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО повинні узгоджуватися в консультаціях з представниками ОРДЛО. Прошу не плутати ОРДЛО і “ДНР”/”ЛНР”, які визнаються судами України терористичними організаціями, – це абсолютно різні речі”, – сказав Олексій Резніков.
Якщо йти строго по букві Мінських домовленостей, пункти 9, 11 і 12 дійсно передбачають консультації та узгодження з представниками ОРДЛО нової Конституції, законів про особливий статус і місцевих виборах. Але все це час Києву вдавалося переконувати Париж і Берлін, що без виконання безпекової частині Мінська (припинення вогню, обміну полоненими, виведення всіх російських найманців і техніки і, що найголовніше, передачі Україні контролю над кордоном) політичне врегулювання неможливо. У Росії ж, навпаки, наполягають спочатку на виконанні політичної частини Мінська, щоб назавжди зацементувати свою присутність і вплив на Донбасі.
“За” і “проти”
Простіше кажучи, 11 березня в Мінську створили орган, який у консультаціях з представниками ОРДЛО буде напрацьовувати пропозиції для політичної підгрупи. З правом вирішального голосу туди увійдуть 10 представників України, 10 представників окремих районів Донецької та Луганської областей, і по одному з правом дорадчого голосу від Німеччини, Франції, ОБСЄ та Росії.
Джерела сайту “Сьогодні” в українських дипколах розповіли, що якраз зараз активно йде пошук людей, які можуть увійти в такий Консультативна рада від України. За їх словами, мова йде про авторитетних волонтерів, добровольців, учасників АТО і ООС.
На зустрічне питання про засилля російських паспортів на руках у жителів окупованих територій джерела сайту “Сьогодні” відповіли:
“Якщо ми будемо бачити тиск Росії та нав’язування нам відверто одіозних кандидатів від ОРДЛО в Консультативна рада, то вийдемо з переговорного процесу”.
Сайт “Сегодня” поспілкувався і з депутатами від “Слуги народу”, які ввечері 13 березня зустрічалися з Андрієм Єрмаком в ОПУ. Багато підтвердили, що їм озвучували ті ж тези. Однак нардепів це не влаштувало і свої підписи під зверненням до президента вони вирішили не відкликати. Більше того, до нього додалося нове колективний лист “слуг” з проханням звільнити Сергія Сивохо з посади позаштатного радника секретаря РНБО за його висловлювання про “країнах з внутрішнім конфліктом, яких не беруть в НАТО”.
У профільному парламентському комітеті з прав людини, деокупації та реінтеграції ще не обговорювали підписані 11 березня в Мінську документи. За словами голови комітету Дмитра Лубинца, все, що стосується Мінська, – це, в першу чергу, прерогатива президента, який несе особисту відповідальність за ці процеси і повинен визначати людей, які можуть увійти до складу Консультативної ради та уповноважені взагалі що-небудь підписувати і про щось домовлятися від імені України в Мінську.
“Моя особиста думка – шляхи до миру потрібно шукати, цей процес не буде простим. При цьому ми всі повинні розуміти, що цей світ буде досягнутий лише тоді, коли ми не будемо підміняти поняття. Якщо ми і все світове співтовариство протягом усіх років чітко говоримо про те, що у нас пряма агресія з боку РФ, то треба сідати з ними про щось розмовляти. А готовність досягти світу будь-якими шляхами призведе до того, що ми покажемо всьому світу, що у нас громадянський конфлікт і всі санкції з РФ будуть зняті. Шляхи шукати треба, але безпосередньо тільки з РФ, як з безпосереднім учасником збройного конфлікту проти України”, – сказав сайту “Сегодня” Дмитро Лубинець.
У “ЄС” і “Голосі” і зовсім звинувачують представників України в тому, що вони поставили свої підписи під документом разом з “повноважними представниками окремих районів Донецької та Луганської областей”, фактично легалізував їх ніким не визнаний статус, а Росію вивели в статус медіатора і спостерігача.
За словами експертів, створення Консультативної ради – це тільки перший крок.
“А що станеться потім? Це дуже легко передбачити. Ймовірно, буде чергове загострення або провокація. Але навіть без провокацій буде спроба внести зміни до Конституції України. Ми бачимо чітку послідовність дій після Мюнхенської конференції з безпеки, де були представлені сумнозвісні “12 кроків”, які нібито пропонують шлях до миру, а насправді передбачають реалізацію плану Росії і вимог, записаних в Мінських домовленостях. Ну і подача води в Крим”, – сказала сайту “Сьогодні” кандидат політичних наук Олена Снігир.
У той же час у своєму блозі “Мінські гри” для сайту “Сегодня” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат політичних наук Микола Капітоненко пише, що без діалогу нормально реінтегрувати території не вийде – історія постконфліктних врегулювань досить однозначна на цей рахунок.
“Нам доведеться обговорювати питання амністії, відновлення, мови, фінансів та багато інших. Закривати на це очі можна тільки в тому випадку, якщо реальних планів повернути території немає зовсім. Ні про яку легалізації “ДНР”/”ЛНР” мова не йде. Та й взагалі, попередня адміністрація залишила для себе можливість гнучкого трактування всіх неоднозначних нюансів нинішнього конфлікту. Тепер же її колишні представники за цю саму гнучкість голосніше всіх критикують Офіс президента. Хоча і ті, і інші могли б використовувати цю особливість асиметричного конфлікту на користь Україні”, – вважає Микола Капітоненко.
Тим часом навіть коронавірус не змусив бойовиків припинити обстріл на Донбасі. Як бійці ВСУ справляються відразу з двома ворогами – дивіться у сюжеті:
Всі подробиці у спецтемі Врегулювання на Донбасі
Підпишись на наш telegram
Тільки найважливіше та цікаве
Підписатися
Thanks!
Our editors are notified.