Дієти для профілактики мігрені

Деякі існуючі дієти, які можуть запобігти розвитку нападу.

Гіпоалергенна дієта.

У схильних осіб деякі продукти
5681
харчування можуть провокувати приступ головного болю. Ця теза ліг в основу концепції про мігрені як форми харчової алергії, яку висловлювали в кінці 20 століття.

Суть гіпоалергенної дієти проста: необхідно виключити з раціону продукти з вазоактивними речовинами (тирамін, фенилэтамин) і так звані “гістамінові продукти”(3). Забороні підлягають сирокопчені ковбаси та сосиски, деякі види сиру, копчена риба, соління і маринади, шоколад, підсилювачі смаку, такі як глутамат натрію, апельсини та інші цитрусові, кофеїн і алкоголь (особливо червоне вино). Слід також враховувати, що розвиток нападу може спровокувати і пропуск прийому їжі. Тому для гіпоалергенної дієти важливо дотримуватися режиму харчування.

Вітамінна дієта.

Цей варіант дієтотерапії найбільш доступний і фізіологічно обгрунтований. Було відзначено, що деякі вітаміни (особливо вітамін В2-рибофлавін) мають антиокислювальною, імуномодулюючою і сосудостабилизирующим діями. Виходячи з цього, для профілактики нападів мігрені була запропонована дієта з регулярним вживанням високих доз (200-400 мг/добу) вітаміну В2. Джерелом цього вітаміну є гречана і вівсяна крупи, листові зелені овочі, горох, яєчний білок і багато молочні продукти. Вітамін В2 рекомендується приймати при мігрені, але не виключено, що він володіє не менш цінними терапевтичними ефектами і при інших видах головного болю.

“Прицільне” харчування (targeted nutrition).

Дієтична стратегія, націлена на поліпшення засвоєння їжі і роботи органів виділення, була запропонована на початку двотисячних. Під час проведеного дослідження до харчування пацієнтів додавали дві харчові комбінації. Основу першої становив легко засвоюваний білок м’яса риб з високим вмістом амінокислот і кілька пробіотиків – лактобацил і біфідобактерій. У другу комбінацію входили м’ясні субпродукти (печінка, нирки) і лікувальні рослини (селера, петрушка, стручковий перець) з додаванням спеціально підібраних мікроелементів, серед яких були магній, цинк і марганець. На думку авторів стратегії, перша комбінація сприяла поліпшенню засвоєння продуктів, а друга підтримувала функції органів виділення, забезпечуючи детоксикаційний ефект. Після 3 місяців “прицільного” харчування більше половини учасників експерименту відзначили значне поліпшення самопочуття і зниження кількості нападів головного болю.

Дієта з низьким вмістом жирів.

Оскільки високий рівень вмісту ліпідів в крові є одним з факторів виникнення мігрені, логічні спроби знизити частоту нападів з допомогою знежиреного харчування. Експеримент підтвердив здогадку. Суттєво зменшивши вміст харчових жирів у раціоні пацієнтів з мігренню (з 65,9 р/добу до 27,8 г/добу), дослідники зафіксували зниження частоти, інтенсивності і тривалості головного болю.

Кетогенна дієта.

Цей вид лікувального харчування вже багато років зі змінним успіхом використовують для профілактики епілептичних припадків. Не так давно було висловлено припущення, що на фоні кетозу – особливого стану організму, який розвивається при вуглеводному голодуванні і якого домагаються дієтою, – можна знизити частоту нападів мігрені. Кетогенна дієта – це індивідуально розрахована і жорстко контрольована дієта з високим вмістом жирів і обмеженням білків і вуглеводів в співвідношенні 4:1 (жири: білки + вуглеводи). Така дієта призначається під наглядом досвідченого дієтолога, оскільки навіть самі незначні помилки в калоріях або в об’ємі рідини можуть її порушити.