Донбас: Порошенко під завісу пограв в солдатики

На Україні призначений новий командувач каральною операцією ВСУ в Донбасі. Фактично під завісу свого президентства Петро Порошенко змінив генерала-«казкаря» Сергія Наева на генерал-лейтенанта Олександра Сырского — «героя» Дебальцевського котла.

Як повідомляють ЗМІ «незалежної», у понеділок, 6 травня — в цей день Україна вперше святкувала День піхоти, започаткований указом президента, — Порошенко в якості (поки ще) Верховного головнокомандувача відвідав підконтрольний Києву район Донбасу. У місті часів Яр Донецької області він провів зустріч з офіцерським складом ЗСУ, під час якої і повідомив про ротації у керівництві військами ООС (Операція Об’єднаних сил — ред.). Пояснивши, що зроблено це за пропозицією міністра оборони Степана Полторака і начальника Генштабу Віктора Муженка.

Відсторонений Наївши — той самий, що недавно відверто брехав про успішний наступ ВСУ і захоплення 24 кв. км території ДНР, — отримав при цьому від глави держави свою порцію похвали і подяки за мужність, рішучість і стійкість».

Але основні надії тепер вже, зрозуміло, пов’язані з його наступником — Сырским. Який, за словами Порошенка, «пройшов всі командні посади від командира взводу до заступника начальника Генерального штабу ЗСУ».

Привітавши нового командувача ООС з призначенням, що минає гарант побажав йому успіхів і доручив «забезпечити звільнення української землі та відновлення українського суверенітету над окупованими територіями».

Між тим, що стосується послужного списку Сырского, то його навряд чи можна назвати бездоганним. Але він цілком типовий для української армії сьогодні.

Так, Україна.ру нагадує, що у листопаді 2013 року — тоді Майдан тільки набирав силу, Сырский від імені Міноборони у штаб-квартирі НАТО обговорював реформу української армії з метою привести останню до стандартів альянсу. А коли на сході України почалася так звана «Антитерористична операція», очолив її штаб.

Взимку 2015-го Сырский був одним з головних командирів, які планували наступальну операцію ВСУ в районі Дебальцеве, яка у підсумку, як відомо, завершилася для київської угруповання грандіозним розгромом і оточенням. Що, до речі кажучи, українське військове керівництво намагалося приховати до останнього моменту. Як і масштаби втрат зі свого боку — за різними оцінками, вони становили від 500 до 3 000 солдатів і офіцерів.

По суті, шанс піти живими і неушкодженими з «Дебальцевського котла» оточеним військам надали нові Мінські угоди, які з’явилися результатом пятнадцатичасовых переговорів у столиці Білорусії президентів Росії, Німеччини, Франції та України. І Сырский як раз координував «плановий відступ» залишків українських частин, за що був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та підвищений у званні до генерал-лейтенанта.

Але чому Порошенко саме зараз вирішив поміняти командувача операцією ЗСУ на Донбасі — після того, як програв вибори? Навіщо ця ротація наостанок?

— З одного боку, ця заміна носить політичний характер, а з іншого — є суто технічною, — коментує ситуацію військовий оглядач Юрій Кошеня. — Оскільки йде ротація тих самих ключових персон на Україні, які розв’язали криваву бійню на Донбасі.

Хочу сказати, що Наеву видавалися надзвичайно широкі повноваження перед призначенням на посаду головнокомандувача так званої ООС — Операції Об’єднаних сил, яка змінила формат «АТО». Але ця зміна, як відомо, ні до чого не привела в плані перемог. Тому що в України немає самого головного — політичної волі і відчуття правоти своїх дій.

Саме тому будь-які наступальні операції ВСУ в Донбасі, незважаючи на розгорнуту серйозну угруповання сил, приречені на поразку.

Це чудово розуміють в Києві. І тому політичне керівництво України не віддавало той самий фатальний наказ, якого всі чекали п’ять років.

При цьому сили корпусів Народної міліції республік Донбасу, поступаються ВСУ і за чисельністю, і за технічним оснащенням. Тим більше що в останні за ці роки українська армія отримала досить багато серйозних засобів озброєння і техніки.

— Маєте на увазі натовську техніку?

— На натовську техніку я б упор не робив. Оскільки кілька примірників «Джавелинов» взагалі не можуть переламати ситуацію. Але йшли, як ми знаємо, поставки з країн колишнього Варшавського договору, а нині країн НАТО, які позбувалися озброєння радянського зразка.

Потім, Україна, незважаючи на занепад промисловості, намагається — і небезуспішно — налагодити власне військове виробництво. Тут можна відзначити ПТРК «Стугна» та інші розрекламовані зразки зброї, які, правда, не застосовуються в боях.

Але, знову ж таки, українська авіація на нулі. Кілька Митей, які Порошенко уявляв, як модернізовані, це ні про що. Сили ППО Донбасу розправляться при необхідності зі всім цим арсеналом.

— А може, Порошенко все-таки замислив «під завісу» якусь провокацію — адже втрачати йому вже нема чого?

— Сили ЗСУ — ще раз повторюся — перевершують сили корпусів Народної міліції республік Донбасу. Але незважаючи на це, вперед ніхто не йде.

Просто там всі прекрасно розуміють, що Росія втомилася вже від відверто цинічного, издевательского поведінки Києва. І буде відповідати на будь-які силові спроби змінити ситуацію.

Що стосується безпосередньо ротації, то попрошу зауважити: ставка робиться на штабіста, який безпосередньо здійснював керівництво і планував різні операції ВСУ.

— Але цей новопризначений теж причетний до геноциду жителів Донбасу, оскільки брав безпосередню участь в «АТО» і був одним із командирів, що завели своїх солдатів в «Дебальцевський котел».

— Взагалі-то, він з породи тих самих військовослужбовців України, які пройшли перенавчання у західних інструкторів, і які вже засвітилися в натовських штабах. Давно відомо, що операцією проти республік Донбасу, насправді, керують американці та їх союзники.

Креатура Сырского явно схвалена. І це, безумовно, завербований персонаж.

Що стосується його бойового досвіду, то навіть участь у боях за Дебальцеве — це досвід, нехай і зі знаком мінус.

Коротше кажучи, одного «генерала» — невдахи змінює інший, який вже має досвід поразки. У нього це в підсвідомості. І це говорить про те, що Україна навряд чи зможе з такими воєначальниками провести щось успішне в Донбасі.

У той же час у Росії закінчується час, коли вона може терпіти нахабну русофобію біля своїх кордонів. Треба відсувати загрозу як можна захід Оскільки ми втратили те саме перевага, той «буфер», який був у нас спочатку з країн Варшавського блоку і тих же республік колишнього Союзу.

Тепер кордону з військами НАТО у нас фактично під Смоленськом і під Білгородом. Ця ситуація неприпустима. І Росія, безумовно, повинна і буде реагувати у відповідь.

Офіційний представник Збройних сил ДНР Данило Безсонов, зі свого боку, висунув свою версію відставки генерала Наева.

За його словами, Віктор Муженко занадто довго з тривогою спостерігав за тим, як командувач ООС займається самопіаром в спробах потіснити того з посади начальника Генштабу ЗСУ. І вирішив діяти на випередження.

«Тут начальник Генштабу пригадав усе: низький відсоток голосів, відданих військовослужбовцями за Порошенко в ході двох турів голосувань, великі втрати, як під час бойових дій, так і в результаті морального розкладання солдатів на передовій, сотні дезертирів і самогубців в зоні ООС, потоки винесених зі складів зброї та боєприпасів», — пояснив Безсонов.

Говорячи про «змінника» Наева генерала Сырском, представник ДНР, зазначив, що у того «є „багатий досвід“ покидання „котлів“ в індивідуальному порядку. Швидше, ніж він, Дебальцеве тікали тільки „відважні“ нацбаты. А в „котлі“ залишалися українські солдати, кинуті напризволяще».

Українське військо, вважає Безсонов, отримало «гідного керівника, який має достатній досвід проведення провальних операцій, що призводять до тисяч жертв серед українських солдатів».