Перша Кінна армія, очолювана Будьонним, врізалася в пам’ять поколінь найяскравішої легендою радянського періоду. Навіть сьогодні історія будьонівців не забуто, і вони продовжують жити у піснях, фільмах, живопису і книгах. Незважаючи на те, що чисельність 1-ї кінної армії не перевищувала 30 тисяч військових, а загальна кількість РСЧА досягало п’яти мільйонів, саме червонопрапорні кавалеристи залишилися уособленням захисників радянської Росії у Громадянській війні. У минулому, 2019-му, році у Великомихайлівці Новооскольского округу відкрито пам’ятник кінного військовому формуванню. Першим, легендарному і непереможному.
Хто доклав руку до створення 1-ї кінної
Легендарний Семен Будьонний./Фото: 1.bp.blogspot.com
При будь-яких спогадах про Першої кінної армії незмінно виникає образ Семена Будьонного, якого часто вважають не тільки її легендарним командиром, але і творцем. В реальності ж до виникнення цього боєздатного військового з’єднання мали відношення кілька людей. Серед них – один з найбільш популярних в період Громадянської війни червонопрапорних кавалеристів Борис Думенко (часто ідея створення Першої кінної приписується саме йому, однак достовірної інформації немає), а також згодом командир 2-го кінного війська Філіп Миронов.
Але хто б не зіграв у цій справі основну роль, до кінця 1919 року на місце командира кінного підрозділу була одна кандидатура – Будьонний. До цього моменту екс-командир Думенко, довго відновлюється після важкого поранення в область легені, вже керував кінно-зведеним корпусом. І робити рокіровку командирів ніхто не планував. Так що формувалася повноправна Перша кінна армія під керівництвом майбутнього маршала легендарного радянського воїна, що став символом всієї радянської кавалерії.
Перелом Громадянської війни і московські успіхи кінної дивізії
Командири Першої кінної армії у Польовому штабі РСЧА: сидять Каменєв С. С., Гусєв С. В., Єгоров А. В., Ворошилов К. Е., стоять Лебедєв П. П., Петін Н. Н., Будьонний С. М., Шапошников Б. М./Фото: histmag.org
Одну з найбільш складних завдань – перелом ходу Громадянської війни – Перша кінна армія вирішила ще до офіційного формування підрозділу в 1919-м. Фундамент майбутнього легендарного війська склав революційний кінний загін. Історики сходяться на думці про те, що 1-й Кінний корпус під керівництвом Будьонного в жовтні-листопаді 1919 року в ході Воронезько-Касторненськой операції і поразки ударною кінної угруповання Денікіна фактично визначив результат усієї Громадянської війни.
Після того, як червоні кавалеристи знищили під Воронежем основні сили частин генералів Мамонтова і Шкуро, білі відмовилися від намірів йти на Москву. До того моменту добровільна денікінська армія перейшла до оборони, поступаючись місто за містом. Оцінивши значення кінноти і полководницького таланту Будьонного, Сталін 17 листопада 1919-го і запропонував Реввоенсовету створити Першу кінну армію. Згодом саме червоні, пройшли школу первоконной армії, користувалися особливою прихильністю вождя, а він сам з інтересом і співчуттям стежив за діяльністю цього з’єднання.
І в Харкові, і в Криму
Тисячокілометровий марш на Польський фронт./Фото: lh3.googleusercontent.com
Перші ж бої за участю новоспеченого кінного підрозділу довели, що така ініціатива була максимально обґрунтованою та доречною. В ході Харківської наступальної операції конармія потужно вдарила по денікінцям. Врізавшись у фронт між Донський і Добровольчою арміями, червоноармійці зломили білих. Цікаво, що саме в цих боях червоні лицем до лиця зійшлися з тими, хто раніше посприяв виникненню 1-ї Кінної, і зіткнення це було для білогвардійців нещасливим. Трохи пізніше, до кінця 1920-го, буденовцы брали участь в одному з найгучніших кавалерійських боїв Громадянської війни в 25 тисяч шабель. Воїни Будьонного здобули впевнену перемогу над білими військовими з’єднаннями.
Ще через деякий час 1-я Кінна зіграла вирішальну роль в настанні червоної АРМІЇ на Північному Кавказі. Далі конармию перекинули на Польський фронт, але тут військова удача відступила. Успішно досягнувши меж Львова, буденовцы були оточені в ході Варшавській операції. Виходити із щільного кільця довелося ціною важких втрат. Після виведення в резерв і поповнення Перша кінна взяла участь у кримському настанні, де легендарне кавалерійське підрозділ і перебувало у складі ВР Криму і України до моменту розформування у 1921-м.
Відомі вихідці з лав Першій кінній
Пам’ятник бійцям Першої кінної армії. Демонтований в травні 2017 р. в рамках декомунізації./Фото: img-fotki.yandex.ru
Громадянська війна завершилася, і необхідність в кінної армії зникла. Штаб її розформували, а дивізії передислокувалися в західну частину СРСР, на територію Білорусі та України. Семен Будьонний зайняв місце головного кавалерійського керівника Радянського Союзу, будучи призначеним Інспектором кавалерії Червоної армії. Перша Кінна породила безліч командирів, які проявили себе в роки Великої Вітчизняної війни уславленими полководцями: Мерецков, Бєлов, Єременко, Рибалко, Лелюшенко та інші. Часом можна почути, що навіть Жуків з Рокоссовским з будьонівців. Однак, хоч вони обоє й робили свої перші військові кроки в кавалерійських частинах, але відношення до первоконникам не мали.
Чимало будьонівців, на чолі з командиром Семеном Михайловичем, брали участь у підйомі вітчизняного конярства, серйозно похитнувся за час двох воєн. У цій справі червоні кіннотники отримували допомогу від досвідчених в цій області фахівців часів царської Росії. В 1920-му було сформовано Головне управління конярства і коннозаводства, головним інспектором якого кілька років був російський воєначальник Брусилів. Незважаючи на солідний вік, він приніс багато користі коневодческой галузі в молодій Радянській Республіці. З’явилося п’ять кінних заводів, один з яких назвали на честь Будьонного і передали підприємству всі землі успішних у свій час конезаводчиків Корольковых на батьківщині командира конармії. Заснували і подібне підприємство імені Першої Кінної армії. Згодом число таких господарств, завданням яких стало вирощування коней в необхідних для військових потреб в обсягах, тільки збільшувалася. Після скасування підрозділів кавалеристів вони перейшли в режим мирного часу і перетворилися в бази спортивного коннозаводства СРСР.
У Першу Світову війну кіннота все ще була популярна, і на цих фото можна в цьому переконатися.
Thanks!
Our editors are notified.