Гаряче серце: Що пов’язувало Тетяна Пельтцер з Олександром Абдуловим і Марком Захаровим

Творча доля цієї знаменитої актриси була унікальною: не маючи профільної акторської освіти, Тетяна Пельтцер почала зніматися в кіно з 39 років, а всенародна слава прийшла до неї після 49 років, коли більшість актрис закінчують кінокар’єру. Її не бентежив неофіційний титул «всесоюзної бабусі радянського кіно» – вона ніколи не приховувала свій вік. В 73 роки Пельтцер перейшла в «Ленком» після 30 років у Театрі Сатири, і можна сказати, що знайомство з режисером Марком Захаровим і актором Олександром Абдуловим не лише продовжило її творчу долю, але і змусило серце битися частіше…

Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Про темперамент цієї «бабусі» в театральному середовищі ходили легенди. Багато колег її побоювалися – вона була прямолінійна, гостра на язик і дуже емоційна. Ті, хто її любив, називали її заводний, що іскриться, невгамовною і відчайдушною, ті, хто недолюблював – химерною, нестриманій, гучної і безкомпромісною. Але не було нікого, хто залишався до неї байдужий.

Народна артистка СРСР Тетяна Пельтцер | Фото: aif.ru, kino-teatr.ru
Цей темперамент проявлявся насамперед у творчості: на зйомках вона піднімалася по водостічній трубі, танцювала на карнизі будинку, стрибала через паркани і співала пісні, стоячи на даху тролейбуса. Більшість трюків Пельтцер виконувала самостійно. До останніх днів, навіть на гастролі вона возила з собою килимок для занять, щоранку для неї починалося з гімнастики, а день тривав з чашкою кави і обов’язкової порцією нікотину – актриса курила, любила смачно поїсти і ні в чому себе не обмежувала.

Кадр з фільму *Іван Бровкін на цілині*, 1958 | Фото: 7days.ru
Граючи мам і бабусь у кіно і в театрі, вона так і не виконала ці ролі в житті – Тетяна Пельтцер була заміжня лише одного разу, шлюб тривав недовго, дітей і онуків у неї не було. І тільки близькі знали, які пристрасті все життя кипіли в гарячому серце цієї непростої «бабусі». Так і так її назвати просто язик не повертався – часто вона вела себе, як легковажна дівчина. Знали її близько говорили, що вся її життя складалося з бурхливих романів, навіть після 50 років.

Кадр з фільму *Перше побачення*, 1960 | Фото: 7days.ru

Тетяна Пельтцер в програмі *Кабачок *13 стільців*, 1966 | Фото: 7days.ru
Її нових знайомих попереджали заздалегідь: «Побачивши нового людини, вона в нього або закохується, або… Може так пожартувати, що мало не здасться!». Саму ж її зачепити було досить складно. Кажуть, одного разу один з ліпших їй на мову акторів в серцях вигукнув: «Та вас в театрі ніхто не любить! Вас взагалі ніхто не любить… крім народу». На що Пельтцер тут же відповіла абсолютно незворушно: «Ось це комплімент! Краще всяких звань!»

Тетяна Пельтцер у фільмі *Троє в човні, не рахуючи собаки*, 1979 | Фото: 7days.ru
У 22 роки Тетяна Пельтцер вийшла заміж за німецького комуніста Ганса Тейблера, покинула сцену і поїхала разом з чоловіком до Німеччини. Але там вона прожила всього 4 роки і повернулася назад в СРСР. За чутками, не сама – разом з другом чоловіка, радянським інженером. При цьому з колишнім чоловіком все життя підтримувала дружні стосунки. Спочатку актриса всім говорила, що вона виїхала з Німеччини «з політичних причин», після приходу до влади Гітлера. Але одного разу її колега по Театру Сатири і подруга Ольга Аросєва, зустрівшись з Тетяною і Гансом вже після їхнього розлучення, висловила свої співчуття про те, що гітлерівська влада розлучила таку прекрасну пару. На що Ганс відповів: «Ти знаєш, Олю, Гітлер зробив багато злодіянь, але в тому, що ми розлучилися, він не винен. Просто я знайшов записку, де Таня призначала побачення моєму другові». Аросєва не змогла втриматися від усмішки: «Так ви, виявляється, просто повія, а не жертва фашизму?» Про особисте Тетяна Пельтцер ніколи ні з ким не говорила, ось тільки з Марком Захаровим ділилася: «Мій Ганс мене справедливо вигнав. Було за що».

Кадр з фільму *Вам і не снилося…*, 1980 | Фото: 7days.ru

Тетяна Пельтцер у фільмі *Карантин*, 1983 | Фото: aif.ru
З Марком Захаровим вони познайомилися ще в Театрі Сатири. На першій же репетиції молодий режисер виступив з полум’яною промовою про свою майбутню постановці, на що почув у відповідь репліку Пельтцер: «От як людина нічого не розуміє і не вміє – так відразу лізе в режисуру!» Навіть коли актриса пішла слідом за Марком Захаровим в «Ленком», наостанок обізвавши главрежа Театру Сатири божевільним старим, спочатку і Захарову від неї діставалося. Одного разу актриса сильно запізнилася на репетицію перед виставою і замість вибачень кинула в обличчя режисерові: «Дозволю собі зауважити, що ще жоден спектакль не ставав краще від репетицій перед його початком!» І таке могло зійти з рук тільки їй.

Актори театру *Ленком*, 1980-е рр. | Фото: kstolica.ru

Марк Захаров і Тетяна Пельтцер | Фото: sobesednik.ru
Захаров погрожував звільнити її, вона як секретар партійної організації театру погрожувала написати скаргу «куди слід», але ні одна з цих загроз не здійснювалася. А від любові до ненависті, так само, як і у зворотному напрямку, як відомо, довго крокувати не доводиться. І незабаром Марк Захаров вже говорив: «Тетяна Пельтцер – це моя найбільша любов у житті. Вона 30 років пропрацювала в Театрі Сатири і пішла за мною в «Ленком». І в «Ленкомі» її чекали кілька чудових ролей… Її дуже любили люди. Вона уособлювала старше покоління, яке не сумує, залишається молодим і повним оптимізму».

Режисер Марк Захаров | Фото: mperspektiva.ru
Звичайно, ця любов була творчою і платонічного, але при цьому змушувала серце актриси битися частіше, відчувати натхнення і заряджатися енергією. Для того, щоб впоратися з черговою роллю, їй завжди було необхідно стан легкої закоханості і кокетства.

Тетяна Пельтцер у фільмі Марка Захарова *Формула кохання*, 1984 | Фото: 7days.ru

Тетяна Пельтцер у фільмі Марка Захарова *Формула кохання*, 1984 | Фото: 7days.ru
Була в актриси і ще одна пристрасть – преферанс. За грою вона могла проводити ночі безперервно. Грали, звичайно, не «на інтерес». Одного разу в вузьке коло акторів-завсідників «салону» Пельтцер потрапив молодий Олександр Абдулов, поклявшись, що він майстерно грає у преферанс. У ту ніч він обіграв Пельтцер всього на 9 копійок, але при всякому зручному випадку вона нагадувала йому про те, як він її «обібрав», і присоромлений Абдулов вивертав кишені, віддаючи їй всі їх вміст.

Кадр з фільму *Раз, два, горе – не біда!*, 1988 | Фото: 7days.ru
З тих пір довгі роки Абдулова і Пельтцер пов’язувала ніжна дружба. Він допомагав їй, як міг, коли вона почала втрачати пам’ять: підказував їй текст, непомітно щипав її, щоб вона говорила свою репліку. Одного разу вона поскаржилася йому, що все частіше не впізнає людей. Абдулов сказав: «А ви зустрічайте всіх, як рідних!» З тих пір актриса навіть незнайомих людей при зустрічі на всяк випадок обіймала і казала: «Ох ти, мій рідний, як твої справи?» Одного разу Абдулов запросив Пельтцер в кафе відзначити його день народження. Вона відповіла: «Саша, я вже не в тому віці, щоб відмовляти чоловікам! Звичайно, в дорогу!»

Олександр Абдулов і Тетяна Пельтцер ставилися один до одного з великою ніжністю | Фото: kp.ru
Марк Захаров розповідав: «Її остання, прощальна роль – в «Поминальна молитва», в парі з Абдуловим… До Саші у неї було особливе ставлення. Вони якось дуже весело дружили. Як встануть базікати і реготати біля розкладу – водою не розіллєш… Він називав її «баушкой» (через «у»). Ми всі її називали «баушкой» – так нам здавалося смішніше і добрішим. Дружба Тетяни Іванівни з Олександром Абдуловим була дуже пронизлива, фантастична, хоча і виникла вона пізно – вже в останні роки життя Тетяни Іванівни… Бувало, що вона забувала слова, і Саша очима, жестами допомагав їй «включитися» в реальність. У них був контакт на дуже тонкому рівні». Письменник, журналіст, телеведучий і кінокритик Гліб Скороходов писав: «Між Сашею і Тетяною Іванівною склалися ніжні, зворушливі стосунки, як між сином і матір’ю. Тетяна Іванівна милувалася його красою, боязко захоплювалася, вболівала за його невдачі і успіхи… Він став її останньої прихильністю. Врятував її від відчаю…».

Олександр Абдулов, Тетяна Пельтцер, Євген Леонов у виставі *Поминальна молитва* | Фото: liveinternet.ru
На жаль, вже нікого з цих чудових артистів немає в живих: Тетяна Пельтцер пішла в 1992 р., Олександра Абдулова не стало у 2008 р., а півроку тому помер і Марк Захаров: Яку унікальну колекцію збирав режисер все життя.