Ідеологія виробництва гарматного м’яса для війни з Росією

Залишаючи свій пост, пан Порошенко залишив наступникам таку кількість мін-пасток в політичних конфліктах і кадрових призначеннях, що буде потрібно ще чимало часу для їх знешкодження
Після начисто програних президентських виборів Петро Олексійович провів майже дві сотні кадрових призначень і кілька законів (зокрема, підписав закон про лингвоциде мов нацменшин) і навіть нагородив зіркою Героя України керівника СБУ — місцевого аналога німецької політичної поліції тридцятих-сорокових років минулого століття. В цьому каламутному потоці дещо загубився чи не останній порошенковский указ №286/2019 від 18 травня 2019 року «Про стратегію національно-патріотичного виховання». Між тим, цей документ цілком можна назвати указом «Про нацификации української школи».

Офіційно указ №286 регулює підходи до виховання підростаючого покоління, які повинні втілюватися в системі дошкільної, шкільної і вищої освіти. Пропонується формувати українське патріотичне виховання, спираючись, звичайно, на «кращі приклади» вітчизняної історії. «Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості здійснюється на прикладах героїчної боротьби українського народу за утвердження суверенітету власної держави, ідеалів свободи, соборності, — йдеться в указі, — від княжої доби, українських козаків, українських січових стрільців, армії Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, учасників антибільшовицьких селянських повстань, загонів Карпатської Січі, Української повстанської армії, українців-повстанців у сталінських концтаборах, учасників дисидентського руху. Також національно-патріотичне виховання має здійснюватися на прикладах мужності й героїзму учасників революційних подій в Україні в 2004, 2013-2014 роках, Героїв Небесної сотні, учасників антитерористичної операції і операції об’єднаних сил в Донецькій і Луганській областях, опору окупації та анексії Автономної Республіки Крим Російською Федерацією».

Мимоволі хочеться уточнити: а входять в число національних героїв українські робітники і селяни, неодноразово восстававшие проти влади гетьманату, УНР і Директорії? До якої міри є «героєм» Симон Петлюра, офіційно віддав полякам всю Західну Україну разом зі Львовом? Входить у число героїчних «небесносотенцев» по-звірячому убитий бандою евромайдановцев під керівництвом нардепа Тетяни Чорновіл співробітник офісу Партії регіонів Володимир Захаров? Героично масове мародерство українських військовослужбовців у зоні АТО, про який неодноразово повідомляла київська преса? І є справжніми героями всесвітньо відомі українці і більшовики Сидір Ковпак і Іван Кожедуб (а з ними ще сотні тисяч українських комуністів і комсомольців, які хоробро билися з нацистами). Як і мільйони рядових громадян українського походження, які мужньо захищали радянську владу під час Великої Вітчизняної війни.

Про них в об’ємному документі сказано мимохідь і крізь зуби: «У національно-патріотичному вихованні важливо використовувати виховний потенціал, пов’язаний з героїзмом українців, які боролися в арміях держав — учасників Антигітлерівської коаліції і рухах опору нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни 1939-1945 років». Всі.

Радянський Союз був одним із лідерів антигітлерівської коаліції, і саме в складі Червоної армії сотні тисяч українців показали масовий героїзм в справі захисту і визволення своєї батьківщини, а більше двох тисяч з них стали Героями Радянського Союзу. Однак правда про перемогу радянського народу у Великій Вітчизняній війні, про кривавому режимі нацистської окупації та системній роботі на окупантів Організації українських націоналістів не заохочується: інакше можуть виникнути неприємні питання про ролі нині восславленных «героїв» з ОУН, «Нахтігалю», «Роланда», «Галичини» та української допоміжної поліції, пам’ятники яким зараз десятками зводять на Західній Україні.

Щоб сумніви не виникали, тут же треба ткнути учням «про пам’ять жертв комуністичного та інших тоталітарних режимів в Україні, зокрема жертв голодомору, політичних репресій та депортацій». «Інших тоталітарних режимів» — це кого конкретно? Нацистів? Але ж їм прислужували цілі сонмища нинішніх «національних героїв» — від Романа Шухевича до Юрія Шевельова, яких всіляко увічнюють. Чи означає це, що прихильники інших тоталітарних режимів» (тобто нацистів) краще комуністів, пам’ятники яким масово зносяться і оскверняються по всій країні?

Ах так — Гітлер і Сталін, відповідно до сучасної міфології, це одне і те ж. Для закріплення даної парадигми необхідно «подолання імперсько-тоталітарних рудиментів у суспільній свідомості — обумовлених русифікацією, знищенням української духовно-культурної спадщини та історичної пам’яті і різночитанням в уявленнях про історичне минуле, зокрема про епоху тоталітаризму, голодоморів і політичних репресій… формування національного мовно-культурного простору на основі утвердження державної мови, стійкості його ціннісної основи перед зовнішнім втручанням; усунення впливу держави-агресора в інформаційній, освіченої, культурної сферах Украіни».

Просто кажучи, паралельно лингвоциду національних меншин, примусової асиміляції, а в деяких регіонах і фізичного винищення непокірних, майданний режим офіційно зводить насильницьку українізацію і манкуртизацію підростаючого покоління в ранг державної політики. Йде свідоме знищення історичної пам’яті мільйонів етнічних росіян та інших мешканців багатонаціональної країни. Ця політика цілком ідентична гітлерівському «онімеченню» підкорених народів.

Заради її планомірного здійснення передбачається цілий ряд обов’язкових заходів. В Указі йдеться: «Національно-патріотичне виховання охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства, насамперед, освіта і наука, молодь і сім’ю, культуру і мистецтво, рекламу, профорієнтацію на армійські спеціальності, оновлення та збереження національної пам’яті, краєзнавство, туризм, фізкультуру і спорт, цивільну оборону, безпеку і оборону України, згідно з закордонним українством».

«Патріотична» фізкультура і «патріотична» реклама особливо вражають на тлі фантастичного казнокрадства, жахливого занепаду економіки та 60% населення країни, що живуть нижче рівня бідності. Втім, указ подбав і про них. З допомогою національно-патріотичного виховання передбачається упереджувати «негативні прояви поведінки злочинності, наркоманії, алкоголізму, насамперед серед дітей і молоді, зокрема шляхом залучення їх в заходах національно-патріотичного і духовно-морального виховання».

Для неухильного дотримання даного указу передбачається найняти ще більше чиновників-наглядачів і усіляких стукачів, зобов’язаних доповідати про хід виконання останньої волі пана Порошенка: «Активізація роботи з національно-патріотичного виховання на місцевому рівні потребуватиме створення структурних підрозділів з питань національно-патріотичного виховання при місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування, координаційних рад з питань національно-патріотичного виховання».

І далі: «Важливим кроком реалізації Стратегії є кадрове забезпечення процесу національно-патріотичного виховання. У зв’язку з цим зусилля державних органів і неурядових організацій повинні бути зосереджені на організації підготовки фахівців з національно-патріотичного виховання… Необхідно активне залучення ветеранів та учасників антитерористичної операції і операції об’єднаних сил в Донецькій та Луганських областях у реалізації проектів та заходів, які є носії духу патріотизму і національної свідомости».

Ці навчать. От, наприклад, 16 травня в передмісті Харкова один з таких «носіїв духу» і «ветеран АТО», перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, висмикнув чеку з гранати Ф-1 і погрожував підірвати її прямо в рейсовому автобусі, де перебувало близько 50 пасажирів. Дуже бадьорить виховний захід — насилу «героя» обеззброїли. Подібних інцидентів з участю неадекватних «героїв АТО» сотні, так що їм є про що розповісти учням.

Ну а який же очікується ефект від всієї цієї, судячи з усього, вельми дорогої «Стратегії»? «Індикаторами ефективності національно-патріотичного виховання» повинні стати: зростання кількості громадян, які пишаються своїм українським походженням і громадянством; збільшення кількості зустрічей дітей та молоді з борцями за незалежність України в ХХ столітті, ветеранами та учасниками АТО і ОНС; збільшення числа молодих людей, готових для виконання обов’язків по захисту незалежності і територіальної цілісності України».

Останнє, мабуть, і є найважливіше у всьому документі: на державному рівні плануються великі заготовки гарматного м’яса для затяжної війни з Росією. А правильно приготоване гарматне м’ясо міркувати не має права і тим більше не подумає порівнювати Україну в складі СРСР (10-й за величиною економіки планети) з її нинішнім 65-м місцем у світових економічних рейтингах.

Як каже пан Порошенко, «Україна жива тому, що матері передають дочкам таємниці вишивання вишиванки». А вчитися рахувати далі десяти українцям не потрібно, стверджував герр Гітлер — головнокомандувач «героїв» з «Нахтігалю», «Роланда» і «Галичини». День захисту дітей — зайвий привід подумати про їх спасіння з цих огидних лапах.