Гра в безвізовий режим: як небажання влади боротися з корупцією заважає скасування віз

Гра в безвізовий режим: як небажання влади боротися з корупцією заважає скасування віз

Захід вимагає змінити закон про прокуратуру. Зміни “четвірки Шокіна” до конкурсної комісії з відбору глави Спеціальної антикорупційної прокуратури не достатньо

“У мене буде серйозна розмова з депутатами про провалених законах візової лібералізації. У вівторок – останній день голосування”, – жорстко заявив вчора Петро Порошенко.

Взагалі-то, граничний термін прийняття ВР пакету законів, необхідних для скасування Євросоюзом віз для українців, закінчується в понеділок 9 листопада. У четвер з 13 проектів депутати проголосували лише три. Розгляд решти перенесли на вівторок, а євродепутати, які весь четвер спостерігали за шоу під куполом, різко відрізали: “Наступний тиждень – останній, більше чекати не будемо”. ЄС в черговий раз закрив очі на міжусобиці в українському політикумі, продовживши строк прийняття проектів на день.

Але це далеко не головна умова ЄС в пакеті візової лібералізації: Захід продовжує наполягати на відставці генпрокурора Віктора Шокіна і зміни закону про прокуратуру в частині формування Спеціальної антикорупційної прокуратури.

ЗЛЯКАЛИСЯ ЗА СВОЄ МАЙНО. Головним каменем спотикання при голосуванні пакету законів щодо візової лібералізації у четвер, крім норми про недопущення трудової дискримінації сексменшин, стали також закони про арешт і спецконфискации майна корупціонерів.

При розгляді цих документів у профільному комітеті Ради до другого читання тільки в одну статтю із запропонованих 60 поправок внесли 20. За словами експертів, “Батьківщина” (а глава комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін під фракції ЮВТ) таким чином, хотіла зняти з себе відповідальність, перекинувши її на Кабмін.

“Закони про арешт і конфіскацію активів були так видозмінені в комітеті Кожем’якіна, що якщо б вони були прийняті, паралізували б і без того хитку систему арешту і конфіскації майна. І ці законопроекти роздавались депутатам під соусом візової лібералізації”, – вважає Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції.

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін описав лише кілька “перлів” таких поправок: “Хабарі, які не досягають розмірів, щоб їх можна було кваліфікувати як тяжкий або особливо тяжкий корупційний злочин, неможливо буде заарештувати. Тобто, їх треба буде повертати хабарникам. Також зараз, при наявності підозрюваного або обвинуваченого в злочинах, де покаранням є конфіскація, можна накласти арешт на все майно підозрюваного. Є підозра щодо Табачника – заарештовуємо все майно, що перебуває в його власності. Депутати пропонують, щоб прокурори давали докази злочинності походження кожної одиниці такого майна. Звичайно, така норма захищає від втрати власності всіх чиновників, хто встиг прикупити собі нерухомість за кордоном”.

Крім того, за словами Шабуніна, неможливо буде конфіскувати “Лексус” коханки, придбаний за хабар, адже “спецконфискацию у третіх осіб, яка була частково введена в 2013-му на вимогу ЄС, в 2015-му, під прикриттям все тих же вимог ЄС, хочуть взагалі вбити”.

У “Батьківщині” кажуть, що при розробці поправок керувалися практикою європейських країн. Втім, розкритикував їх виправлення та голова НАБУ Артем Ситник, сказавши, що підтримує редакції цих законів на етапі першого читання. А голова фракції “Самопоміч” Олег Березюк звинуватив колег по парламенту в тому, що ті навмисно спотворили закон, бо бояться за своє майно, іноді нажите нечесним шляхом.

Крапку в політичних кулуарних чвари повинні поставити у вівторок 10 листопада.

ШОКІН І КОРУПЦІЯ. “Але на шляху до візової лібералізації проблема не тільки в цих 13 законах. Проблема в їх реалізації і…корупції”, – сказав нам один з європарламентарів у кулуарах в четвер.

Всі пам’ятають скандал, який піднявся після заяв посла США в Україні Джеффрі Пайетта. Він прямо звинуватив ГПУ і її главу в “кришуванні” корупції, додавши: “Спочатку реформи, потім – гроші”. У цьому його підтримав і голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський.

Відразу після цього ГПУ і Віктор Шокін почали демонструвати небувалу активність: заарештували лідера партії КРІП Геннадія Корбана, затримали екс-міністра юстиції часів Януковича Олену Лукаш, а на допит в ГПУ викликали членів Опозиційного блоку Наталію Королевську, Вадима Новинського і Олександра Вілкула. Громадськості дали картинку активності роботи правоохоронних органів.

Але Захід продовжує тиснути на Банкову, особливо в питанні зміни Віктора Шокіна. “Поки генеральний прокурор взагалі ніяких результатів у боротьбі з корупцією або в розслідуванні резонансних справ з минулої влади не показав. Ну, ми ж не будемо вважати цю, умовно, жарт із Мосийчуком (нардепом від РП Ігорем Мосийчуком, якого затримали прямо у ВР – Авт.) серйозною боротьбою з корупцією”, – сказав член Громадської люстрационного комітету Карл Волох.

Тим часом заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко назвав заяви послів США і ЄС їх “особистою думкою”, а звинувачення на адресу ГПУ і Віктора Шокіна в “кришуванні” корупції та саботажі антикорупційної реформи – спробою відволікти увагу громадськості від більш нагальних проблем у країні.

“Зараз суспільство намагаються зосередити на проблемі, якій не існує. З 1 грудня має запрацювати НАБУ, і все, в чому звинувачують генпрокурора з точки зору боротьби з корупцією за законом перейде туди”, – сказав Кононенко.

Експерти, тим часом, не вірять в те, що сьогоднішня показуха активності ГПУ на українську і західну публіку допоможе Віктору Шокіну утриматися в кріслі. “Мене дивує президент: всі розуміють, що самостійно Шокін себе б так не вів. Є таке поняття, як “зберігати обличчя”. Скоро просто нічого буде зберігати. Я орієнтуюся на американських дипломатів. І коли екс-посол США в Україні Джон Гербст на конференції про ГПУ каже такими словами (він прямо рекомендував змінити Шокіна – Авт.), коли діючий посол прямим текстом говорить, коли ми бачимо повідомлення прес-служби ГПУ про те, що відбулися зустрічі між генпрокурором і послом США про реформування прокуратури…Це якийсь сюр. Мені абсолютно зрозуміло, що загралися хлопці (на Банковій – Авт.). І абсолютно зрозуміло, що не прокотить (Захід годувати обіцянками – Авт.)”, – сказав екс-віце-прем’єр з євроінтеграції Олег Рибачук.

За інформацією Карла Волоха, питання з відставкою Шокіна було вирішено (між Заходом і Банкової – Авт.) ще близько місяця тому: “Питання в тому, коли буде ротація. В даному випадку я абсолютно не виключаю, що Шокін виконує роль камікадзе. Я не можу до кінця виключати, що його там (на посаді глави ГПУ – Авт.) додерживают для того, щоб він виконав роль, і на його місце не прийшов якийсь зовсім непрогнозований людина”.

Джерела “Сегодня” в оточенні президента також підтверджують швидку зміну Віктора Шокіна ближче до кінця листопада. Вже відомі і прізвища можливих наступників. Про них “Сьогодні” напише трохи пізніше.

ЦІЛЬ – ДОТИСНУТИ ПРОКУРАТУРУ. У ланцюжку вимог Євросоюзу з’явився і зовсім новий пункт: “зменшення впливу ГПУ на відбір і формування складу нової Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП)”. Точніше, він не новий, і вписується у вимога ЄС по боротьбі з корупцією. І якщо б у питанні формування САП Генпрокуратура не ставила палиці в колеса, у Заходу претензій би не було.

Варто нагадати, що саме працівники САП будуть видавати детективам НАБУ дозволу на розслідування справ проти корупціонерів та передачі їх до суду. Конкурс з відбору глави САП триває, і, за словами Петра Порошенка, до 1 грудня країна повинна почути ім’я голови Спеціальної антикорупційної прокуратури. Спочатку перед конкурсною комісією стояв крайній термін 1 жовтня.

Але диявол, як завжди, криється в деталях. Вся справа в тому, що за законом до складу конкурсної комісії ГПУ зобов’язана делегувати 4-х своїх представників. Вона делегувала, але підконтрольних собі представників, хоча Захід рекомендував обрати на відкритому конкурсі. Євросоюзу, звичайно ж, це не сподобалося: представництво ЄС в Україні в особі Томбінського вимагає від ГПУ змінити свою “четвірку” до 23 жовтня. Свою вимогу Євросоюз передав через МЗС, уточнивши, що на кону – безвізовий режим.

“Замість того, щоб погодитися, що ГПУ зробили? Правильно – пригрозили Мзс провркой. Маячня! – сказав нам один з дипломатів. – Шокін, як кажуть, перегнули палицю”.

І коли скандал просочився у ЗМІ через пару днів в особистій телефонній розмові Петро Олексійович та голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер погодили заміну “четвірки Шокіна”. Але, західні політики та дипломати нагадали українській владі і про старому грешке – спосіб формування САП.

Щоб уточнити, про що йдеться, повернемося до моменту прийняття у другому читанні закону про внесення змін у закон про прокуратуру, про формування і діяльності самої САП. Брали документ 2 липня близько 8 вечора: депутатам вже так хотілося додому, що всі поправки не набирали потрібних 226 “за”. А дарма, адже тепер на прийняття однієї з них наполягає США і ЄС. А ЄС, за словами Карла Волоха і Олега Рибачука, під це підтягує умови скасування віз.

Давайте подивимося, яку поправку пропонував тоді внести нардеп від БПП, член комітету з питань протидії корупції Віктор Чумак:

У підсумку в нині чинному законі так і залишилася норма про те, що співробітників САП призначає генпрокурор, коли пропонувалося віддати цю функцію чолі САП. “Клієнтами Спеціальної антикорупційної прокуратури є міністри, депутати, президент…тобто, топ-чиновники 1-2 категорії. Саме тому за цю прокуратуру йде така бійка. Для чого? Для того, щоб цим прокурором можна було управляти в ручному режимі: або безпосередньо через генпрокурора, вірніше – президент зміг керувати через генпрокурора, або він їм міг керувати безпосередньо сам. Спеціальний антикорупційний прокурор – людина, якій можна давати команду “фас” або команду “стоп” і тримати на гачку того чи іншого (корупціонера – Авт.)”, – пояснив Віктор Чумак.

З ним повністю погоджується член конкурсної комісії по відбору глави САП, колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін: “А чому ви тільки зараз про це говорите? Ще півтора місяця тому ми вийшли до громадськості і говорили, що зміни, які вносилися в закон в липні, загнали САП у структуру саме ГПУ. Не всієї української прокуратури, як це було ще в лютому, а саме Генеральної прокуратури”.

Більше того, Віктор Чумак нагадав, що тоді його правку до закону його колеги по парламенту пропустили повз вуха, зосередивши всю увагу на формування комісії з відбору глави САП. Тоді нардеп від “Самопомочи” і колега Чумака по комітету Єгор Соболєв з трибуни заявляв:

Тоді, як відомо, вдалося відстояти норми про зменшення кількості представників ГПУ в конкурсній комісії до 4-х чоловік. “І якщо буде нормальне більшість в комісії (після заміни “четвірки Шокіна” – Авт.), тоді і ці члени конкурсної комісії можуть знайти сильного людини (на голову САП – Авт.). Звичайно, було б добре скасувати вимогу (до претендентів – Авт.) про те, що людина має працювати в прокуратурі. Я вважаю, що досвід роботи на держслужбі повинен розглядатися акуратно. Це може бути, скоріше, поганим фактором, ніж хорошим. Особливо, якщо ми говоримо про прокуратуру”, – сказав “Сьогодні” Єгор Соболєв.

На питання про те, чому 2 липня в Раді ніхто не підтримав поправку Чумака, Соболєв відповів: “А ми за це виступали і виступаємо. Ви згадайте бурхливі дебати в парламенті з Юрієм Луценком, який провів зміни, які зменшують незалежність САП від ГПУ. Власне кажучи, в цьому і була ідея САП, щоб вона змогла заарештувати керівництво ГПУ. Генпрокуратура в нинішньому вигляді, мені здається, невиліковна”.

У розмові з “Сегодня” глава місії Європарламенту щодо реформування ВР Пет Кокс сказав, що Захід буде наполягати на зміні закону про прокуратуру в частині зменшення впливу ГПУ на САП. І в Раді 8 нардепів, в їх числі Чумак і Соболєв, вже зареєстрували проект 3372. Його прийняття передасть повноваження формування складу САП в руки глави самого САП і НАБУ.