Влітку 1941 року, відразу після початку війни, жителі Керчі почали готуватися до приходу гітлерівців – півострів був важливим стратегічним об’єктом. Для розміщення продовольства і боєприпасів як не можна краще підходили Старокарантинские каменоломні, на яких працювали колись дід і батько Володі Дубініна, піонера-героя, назавжди залишився чотирнадцятирічним.
Партизанів і син партизана
В каменоломнях Старого Карантину
Родовище вапняку в селі Старий Карантин, або Очерет бурун, розроблялося ще з давнини, а при царської влади видобуток каменю велася там з 1860 року. Ще в громадянську війну керченські каменоломні переховували партизанів-червоноармійців, і серед них були Никифор Дубінін і його двоюрідний брат Іван Гриценко. Пройде менше чверті століття, і героями, захисниками керченських каменоломень стануть вже їх діти.
Пам’ятна табличка в Старокарантинских каменоломнях
Володя Дубінін народився 29 серпня 1927 року. З самого раннього дитинства він слухав батьківські розповіді про військове минуле, ріс розумним хлопчиком, любив читати і фотографувати, захоплювався авіамоделюванням. З початком Великої Вітчизняної війни батька забрали на фронт, а мати, Євдокія Тимофіївна, з дітьми переїхала з Керчі в село Старий Карантин, до своїх родичів.
Володя Дубінін
Незабаром після початку війни в Керчі були створені два партизанських загони – Старокарантинский і Аджимушкайский, які займалися укриттям в каменоломнях запасів продовольства і озброєння на випадок окупації гітлерівськими військами. До осені більшу частину Керченського півострова контролювали німці, і каменоломні опинилися у ворожому тилу.
Один з входів в каменоломні в наш час
Володя, якому на той час виповнилося чотирнадцять, став просити командира старокарантинского партизанського загону взяти його до себе – і той погодився. Хлопчик виявився вельми корисний – невисокий, спритний, рухливий і спритний, до того ж чудово орієнтувався в переходах каменоломень, він став улюбленим «сином полку», що налічувала трохи менше сотні партизанів.
Штурм каменоломень і облога
13 листопада 1941 року старокарантинским загоном була проведена перша бойова операція. Партизани атакували знаходиться неподалік від каменоломень штаб німецьких військ. Відомості про його місцезнаходження приніс Володя Дубінін. Гітлерівців закидали гранатами, знищивши частину ворожого підрозділу. Під час атаки геройськи загинув командир загону Олександр Зябрев. Партизани знову сховалися в підземних коридорах.
Документальне фото: обстріл фашистськими військами керченських каменоломень
У наступні дні німці атакували входи в каменоломні, а 20 і 21 листопада бої велися уже всередині. Але спроби ворога знищити партизанів і захопити боєприпаси виявилися безуспішними, в тому числі і завдяки таланту розвідника Володі Дубініна. Про те, що гітлерівці планують затопити каменоломні, піонер дізнався буквально за кілька годин до операції – цього вистачило, щоб старокарантинские партизани встигли спорудити систему гребель і уникнути загибелі. Спроби труїти захисників каменоломень задушливим газом теж не дали результатів. Тоді німці залили бетоном всі відомі їм виходи, замінували територію навколо каменоломні і обнесли колючим дротом. Радянські бійці виявилися фактично замуровані в своєму притулку.
Вийти назовні тепер міг лише Володя – доступний був лише дуже вузький лаз. Хлопчик продовжував виконувати завдання свого командира і здобувати важливі для загону відомості – в цьому йому допомагали друзі Толя Ковальов і Ваня Гриценко.
Напис-попередження про мінах на стінах Старого Карантину
Територія Керченського півострова була звільнена в ході Керченсько-Феодосійської операції, що тривала кілька днів – з 28 грудня 1941 року по 2 січня 1942. Партизани дізналися про те, що знята облога, завдяки все тому ж Володі Дубініна – вибравшись з каменоломень назовні, щоб виконати своє чергове завдання, він був зустрінутий радянськими десантниками.
Далі роботу вели сапери – потрібно знешкодити міни, залишені фашистами навколо укріплень. Хлопчик і тут зголосився допомагати – він як ніхто знав каменоломні. Але 4 січня пролунав вибух – кілька саперів загинули під час розмінування, а з ними – і Володя Дубінін.
Пам’ять
Братська могила, де поховані партизани загону Старокарантинского
Хлопчик був похований разом з іншими загиблими партизанами в братській могилі в декількох кілометрах від каменоломні. Піонер-герой, як і інші старокарантинские партизани, був нагороджений Орденом Червоного Прапора.
Каменоломні стали ще протягом війни ареною бойових дій – в 1943 – 1944 роках. Лінія фронту проходила через Керч чотири рази за час війни.
Бюст Володі Дубініна, встановлений біля школи в Керчі, в якій він навчався
Ім’я Володі Дубініна було знайоме в Радянському Союзі чи не кожному – в честь нього називали вулиці і населені пункти, йому присвячували літературні і музичні твори. Лев Кассиль написав роман «Вулиця молодшого сина» – в пам’ять про піонера-партизан.
В даний час Старокарантинские каменоломні офіційно закриті для відвідування і стають об’єктом вивчення лише ентузіастів-спелеологів, які відкривають в нескінченних тунелях і переходах каменоломень часом моторошні свідчення давніх подій.
Знахідки часів Великої Вітчизняної війни, зроблені спелеологами
Неподалік від Старокарантинских каменоломень розташовані Аджимушкайські, де частково відтворена обстановка воєнного часу
Аджимушкайські каменоломні фігурували в п’єсі Олексія Каплера «Двоє з двадцяти мільйонів», за якою був знятий фільм «Зійшли з небес» з Олександром Абдуловим і Вірою Глаголєвої.
З кінофільму «Зійшли з небес»
Thanks!
Our editors are notified.