Як хочуть змінити Конституцію України

Як хочуть змінити Конституцію України

Зміни в Конституцію оцінює Захід, а нардепи відмовляються голосувати

Спікер ВР Володимир Гройсман презентував проект змін до Конституції щодо децентралізації на засіданні Венеціанської комісії в Італії. Документ з поправками в Україні ще офіційно не показували, але “Сьогодні” вдалося отримати проект. Як і обіцяли, левову частку повноважень віддають місцевої влади, яку українці оберуть 25 жовтня. Але в документі є і скандальні норми, навколо яких вже розпалюються суперечки під куполом. У нинішній редакції багато коаліціанти відмовляються підтримати проект, вимагаючи його переписати, кажучи, що, по суті, Україна повністю переходить під президентський контроль.

Загроза репресій. Висновок Венеціанська комісія обіцяла оприлюднити через тиждень. А поки що її фахівці звернули увагу на іншу зміну — вони радять не поспішати зі скасуванням депутатської недоторканності: зафіксувати в Конституції, що недоторканність можуть скасувати після звернення 1/3 депутатів (150 нардепів. — Авт.) ВР в Конституційний суд (КС), і вже останній повинен приймати рішення.

Член Венеціанської комісії Карл Торі пояснив, що такий “молодої демократії”, як Україна, не можна повністю скасовувати депутатську недоторканність, адже тут і до політичних репресій скотитися недовго. Зараз вона гарантується Конституцією, і скасувати її можна через поправки в Основний закон — її Рада повинна прийняти на двох різних сесіях. В першому читанні, 5 лютого, ВР вже проголосувала, відправивши проект в КС, який 19 червня оприлюднив висновок: норми Основного закону дозволяють скасувати недоторканність. “Голосування в другому читанні може відбутися на найближчому пленарному тижні (30 червня — 3 липня. — Авт.)”, — сказав лідер фракції “Самопоміч” Олег Березюк.

Претензії. Проект децентралізації, який Гройсман презентував в Італії, нардепи розкритикували. По-перше, як писала “Сегодня”, це аж ніяк не загальний продукт праць робочої групи з децентралізації, створеної в рамках Конституційної комісії (КК). Як сказав “Сьогодні” заступник КК Віктор Мусіяка, робоча група з децентралізації працювала з вже готовим проектом, який, за словами членів КК, був написаний на Банковій і мало чим відрізняється від презентованого рік тому Петром Порошенком. Більш ніж за два місяці існування КК, за словами її члена, нардепа від РП Юрія Чижмаря, профільна робоча група засідала… всього два рази. Більше того: як каже другий віце-спікер ВР Оксана Сироїд, на руки проект поправок в Основний закон в частині децентралізації їм роздали… лише 18 червня.

Не сподобалася парламентаріям норма про право президента розпускати місцеву владу (мерів, голів міських, районних, облрад) своїм рішенням і призначати нових терміном на 1 рік. Як і можливість створення “префектів” — представників інститутів глави держави на місцях, яких пропонується призначати указом з Банкової. Їх вже охрестили “смотрящими від президента”. По суті, посада нічим не відрізняється від сьогоднішнього поста губернатора, якого також призначає президент, тільки назва нове. Про обіцянку зробити посаду губернатора виборної влада, судячи з усього, забула.

Вичерпний коментар у своєму Facebook дала Оксана Сироїд: “Якщо б під час Майдану такі повноваження були у Януковича, він би абсолютно конституційним способом припинив повноваження місцевих органів влади, які підтримали Майдан, і спокійно призначив своїх уповноважених терміном на 1 рік. Тоді б не було нинішньої суперечки навколо змін до Конституції, а ще не було б війни, так званих “ДНР” і “ЛНР” і, нарешті, України також не було”. За її словами, у глави держави, нинішнього, і будь-якого обраного в майбутньому, не може бути повноважень розпускати виборний орган на підставах виходу його за межі повноважень.

Юрист, екс-нардеп кількох скликань і один з авторів Основного закону Юрій Кармазін каже, що норма про право президента розпускати місцеву владу суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування: “За всю історію незалежності президент в Україні не мав таких повноважень”.

В НФ і БПП радять дочекатися звіту Венеціанської комісії, оскільки цей варіант проекту не остаточний. “Голова ВР повідомив, що з цим проектом їде до Венеціанської комісії, щоб вона дала висновок з приводу цих позицій (проекту про децентралізацію. — Авт.). Після ми продовжимо дискусію, виходячи з аргументів комісії, що повинно стати, на мою думку, важливою обставиною для прийняття остаточного рішення”, — сказав член КК, нардеп від НФ Леонід Ємець.

“Нехай іде дискусія. Треба ставити питання про те, як ця норма буде діяти, і хто і як буде приймати рішення. Але сама норма потрібна. Якщо не буде стримують інструментів в руках центральної влади, ми отримаємо безконтрольність, розповзання країни і загрозу сепаратизму. І зловживання на місцевому рівні можуть розквітнути”, — вважає політолог Володимир Фесенко.

ТЕРМІНИ. Рада може зараз встигнути проголосувати лише поправки до Конституції в частині децентралізації. А зміна розділів Основного закону про права людини і роботі судової системи, ймовірно, відкладуть. Над ними працюють ще дві робочі групи в рамках КК. “Робоча група з питань судової реформи засідає 2 рази в тиждень. Але поки ми не вийшли на спільний документ. До того ж, проект поправок в Основний закон перед голосуванням у ВР потрібно відправити на оцінку в КС. Ми можемо не встигнути”, — сказав “Сьогодні” один з членів робочої групи по судовій реформі. Гройсман на засіданні Венеціанської комісії також заявив, що змінювати Конституцію будуть поетапно. Але навіть за проект поправок в частині децентралізації з прописаними там “префектами” і можливістю відкликати місцеву владу президентом, під куполом голосів поки немає.