Як художник, визнаний «розумово відсталих», 60 років малював дівчаток-войовниць: Нереальне королівство Генрі Дарджера

У 1972 році фотограф Натан Лернер вирішив привести в порядок кімнату свого захворавшего квартиранта – самотнього старця, все життя працював двірником у чиказькій лікарні. Серед мотлоху – численних коробок, мотків мотузки, скляних кульок і журналів – він виявив кілька рукописних книг і більше трьохсот ілюстрацій до них. Зміст книги було незвичайним. Автора звали Генрі Дарджер, і все своє життя він створював історію про війну дітей проти дорослих.

Генрі Дарджер і його творіння.

У Дарджера було важке дитинство, сповнене втратами, зрадою і жорстокістю. У чотирирічному віці він залишився без матері – та померла пологами. Батько був нездатний виховувати двох дітей. Молодшу сестру Генрі направили в притулок. Він сам, ще зовсім малюк, ходив в магазин за покупками і стежив за будинком.

Книга Генрі Дарджера.

Незважаючи на всі ці труднощі, перші роки в школі він непогано вчився – у нього були явні успіхи з малювання та історії. Особливо Генрі приваблювала тема Громадянської війни в США – він заглибився в неї настільки, що почав виявляти помилки в оповіданнях вчителів. Вчителям припав до вподоби такий обізнаний учень. Та й однокласникам він не подобався – його цькували за звичку в задумі «видавати дивні звуки носом і ротом».

Малюнок Генрі Дарджера – героїні його книги.

Незважаючи на розвинений інтелект і навіть свого роду обдарованість, Генрі Дарджер був визнаний «несповна розуму» і відправлений в інтернат для дітей з проблемами психіки з дикими діагнозами кшталт «мастурбація» і «агресивна поведінка».

Малюнок Генрі Дарджера.

Малюнок Генрі Дарджера.

Так Дарджер на три роки потрапив в пекло. Співробітники інтернату били своїх вихованців, ті «відривалися» на самих молодших і слабких. Дітей там намагалися чогось навчати, але дивним способом: наприклад, відома страшна історія про те, як учням викладали анатомію, розкриваючи тіла їх недавно померлих однокашників. В інтернаті Генрі дізнався про смерть свого батька і від горя на якийсь час втратив здатність розмовляти. Це викликало ще більше нападок.

Казкова країна і її жительки.

Демонічна птах.

Іноді вихованцям вдавалося вирватися за межі інтернату – їх наймали в якості безкоштовної робочої сили на ферму. Саме тоді Дарджер зробив свій перший пагін. Втеча не вдалася. Фермери спіймали його і в якості покарання прив’язали до коня – Генрі був змушений бігти за нею до самої ферми. Незабаром він ризикнув ще раз і навіть зміг сісти в поїзд, але невідомість раптом злякала його сильніше, ніж звичний кошмар. Однак, заручившись підтримкою двох своїх товаришів по нещастю, Дарджер все ж таки здійснив задумане. Незабаром хлопці опинилися в Чикаго, де їхні шляхи розійшлися. Генрі недовго шукав своє покликання – досить швидко він знайшов собі містечко прибиральника в католицькій лікарні, так там і залишився на півстоліття.

Малюнок Генрі Дарджера.

Малюнок Генрі Дарджера.

Здавалося б, його життя тепер все владналося набагато краще, ніж у багатьох мешканців притулків для душевнохворих. Але жахливі спогади не відпускали Генрі. Приблизно в сімнадцятирічному віці він почав працювати над головною справою свого життя – книгою з хитромудрим назвою «Історія вивианских дівчаток в місці, відомому як Нереальне Королівство».

Героїні книги Дарджера і їх друг – дракон.

Добрий дракон.

Коротко її сюжет такий. На вигаданій планеті, супутнику Землі, не менш вигаданій країні Гландолинии «занепалі католики» поневолюють маленьких дітей (в основному дівчаток). Сім хоробрих дівчат – їх звуть Віолетта, Джойс, Дженні, Кетрін, Хеті, Дейзі і Євангеліна – піднімають бунт проти мучителів. Діти заручаються підтримкою дракона і після чотирьох років битв перемагають дорослих – ціною величезних втрат.

Битва дітей і дорослих.

Занепалі католики, поработившие дітей.

Генрі багато читав, хоча вибір книг міг би здатися дивним, і запозичив ідеї у одного автора, то в іншого. В його книзі простежуються відсилання до Френка Баумом і Гаррієт Бічер-Стоу, християнської історії та подіям громадянської війни в США. Поневолювачі-католики майже завжди – реальні історичні та політичні діячі.

Дівчатка біжать по мінному полю.

Діти в казковій країні.

Саме по собі титанічні – п’ятнадцять тисяч сторінок! – творіння Дарджера справляє страшне і неприємне враження. Літературний стиль залишав бажати кращого – жорстокі сцени він детально описував, але сентиментальним, навіть солодкуватим мовою.

Колаж Генрі Дарджера.

Його рано проявилися здібності до малювання не отримали належного розвитку, тому він використовував техніку, досить типову для художників напряму «ар брют» – колаж. Пейзажі Дарджер малював самостійно, а от фігури людей вирізав з журналів і покривал фарбою.

Ідилічний пейзаж – але в руках у дітей зброю.

Дівчатка і рушниці.

Сприйняття спадщини Дарджера неоднозначно. Одні дослідники вказують на численні описи і зображення тортур, вважаючи, що художник сублимировал свої садистські нахили і сексуальний потяг до дітей. Однак страждання дівчат-героїнь схожі швидше мучеництва юних християн (або подвигів піонерів-героїв). Майкл Мун твердить, що при уважному прочитанні можна помітити, що всі ці муки дійсно запозичені з життєписів католицьких святих.

Битва дітей і дорослих.

Битва дітей і дорослих.

Тортури і битва.

Оголені тіла, які так часто зображував Дарджер, більшістю дослідників тепер не сприймаються в еротичному ключі. Нагота – синонім беззахисності «дівчаток з рушницями» перед обличчям дорослих поневолювачів. На деяких малюнках можна зауважити, що статеві органи войовниць зображені дивно – швидше як чоловічі. Дарджер не мав сексуального досвіду і не знав, що чоловіче тіло відрізняється від жіночого.

Дарджер зображував дівчаток, але не знав, як виглядає жіноче тіло, тому малював їх як хлопчиків.

Нагота героїнь Дарджера символізує їх чистоту і беззахисність перед світом жорстоких дорослих.

Дівчинки-метелика часто з’являються в його роботах.

Щодо психічного стану Дарджера версія про «лантентного маніяка» нарешті поступилася припущенням про розлад аутичного спектру – замкнутість, фіксація на обмеженому кількості тим, деяка соціальна наївність. Крім того, немає ні найменшого сумніву в тому, що Дарджер страждав важким посттравматичним стресовим розладом, з якою боровся, створюючи собі героїчних захисниць.

Крилаті дівчинки – захисниці слабких.

У роботах Дарджера часто зустрічаються релігійні мотиви.

Діти і дорослі.

Сьогодні творіння Генрі Дарджера порівнюють з аніме-сагою «Сейлор Мун», з «Хроніками Нарнії» та «Грою Престолів» (за обсягом, кількістю персонажів і рівнем жорстокості). У 2001 році роботи Дарджера виставлялися разом з військовими гравюрами Гойї. Проте для широкого читача «У краях нереального» залишається недоступною.

Малюнок Генрі Дарджера.

Малюнок Генрі Дарджера.

Генрі Дарджер помер в безвісності і був похований на кладовищі для бідних – і після смерті став найпопулярнішим художником-аутсайдером Америки. Згодом його шанувальники встановили там надгробок з ніжною написом «Художник і захисник дітей».

Реконструкція кімнати Генрі Дарджера.

Текст: Софія Єгорова.