Парадний портрет Єлизавети II, написаний Сергієм Павленком, вважає кращим навіть сама королева. Цей же портрет відтворений на ювілейних колекційних марок Британської Королівської пошти. Крім того, художник написав ще кілька портретів членів королівської сім’ї Великобританії, але при цьому настійно просить не називати себе придворним художником, вважаючи, що це не так. Але при цьому Сергій Павленко по праву пишається своїми роботами.
З Росії до Великобританії
Робота Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
Сергій Павленко закінчив прославлену Академію мистецтв імені Іллі Рєпіна в Ленінграді. Але коли він був уже на порозі випуску, то задав питання проректор про те, що робити, якщо художники не потрібні своїй країні. Відповідь виявився очевидним: адже він знав про це ще в момент надходження.
Але молодий художник далеко не відразу зважився на переїзд в іншу країну. Повинно було пройти ще кілька років, перш ніж він усвідомив всю приниження від невизнання положення, при якому, за словами Сергія Павленка, фарби та полотна могли придбати тільки студенти і члени Спілки художників СРСР. Він же інститут закінчив, а ось в Союз художників його ще не брали в силу молодості і відсутність заслуг.
Робота Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
Саме тоді він задумався про еміграцію. Йому хотілося писати картини і купувати полотно і фарби, не пред’являючи жодних документів і не намагаючись заслужити бонуси для вступу в організацію. У 1989 році Сергій Павленко прилетів у Лондон, маючи в кишені 200 фунтів стерлінгів. На щастя, в Англії у нього була знайома, англійська художниця, що живе в селі, де він і оселився спочатку.
За чужий рахунок він ніколи не жив, завдяки знайомій він отримував невеликі замовлення на портрети, після недовго працював викладачем у Школі мистецтв у Глазго. І лише потім зміг перебратися в Лондон і впритул зайнятися живописом.
Відсутність ілюзій
Робота Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
Сергій Павленко не приховує: йому завжди допомагала відсутність ілюзій з приводу свободи творчості, як її розуміють багато. Він ніколи не вважав негожим працювати під замовлення і сьогодні вважає це нормальним. Сергій Павленко наводить у приклад знаходяться у відомих галереях роботи, згадуючи Мікеланджело і Рафаеля, писали свої картини на замовлення. При цьому ніхто не звинувачує їх у непрофесіоналізмі та відсутності таланту.
Поняття ж «мистецтва для душі» існує лише в тому випадку, якщо ти можеш, завдяки своїм творінням, забезпечити себе і свою сім’ю. Ще художник наполягає на тому, що вміння якісно виконати замовлену роботу і є, по суті, вищим проявом професіоналізму.
Портрет королеви
Робота Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
У 2000 році Сергій Павленко написав портрет Єлизавети II на замовлення Гільдії драпировщиков – організації, яка впродовж століть об’єднує виробників вовни і текстилю і торговців. Однак настільки важливий замовлення художник отримав не просто так, а опинившись переможцем у конкурсі серед 200 колег.
Сам художник передбачає, що в процесі конкурсу організатори дивилися його роботи, можливо, звернули увагу на його традиційно класичний стиль і якість живопису. Він був професіоналом своєї справи, але не настільки відомим, щоб вимагати якоїсь позамежної суми за свою роботу.
Робота Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
При цьому сама королева у виборі художника для написання портрета участі не брала, а всі переговори велися з замовниками, які хотіли портрет королеви у своїй штаб-квартирі, колекція творів мистецтв якої збиралась протягом кількох століть.
При зустрічі з представниками Гільдії драпировщиков Сергій Павленко мав на словах пояснити, яким уявляє собі портрет королеви. Крім того, сам художник попросив показати йому місце, де буде висіти його робота, щоб врахувати не тільки зовнішню схожість, але і правильно продумати поєднання з інтер’єром приміщення. Йому було важливо врахувати найменші деталі і зробити все, щоб портрет виглядав на своєму місці органічно. Зі свого боку, замовники попросили розмістити на портреті символіку Гільдії.
Парадний портрет Єлизавети II кисті Сергія Павленка. / Фото: www.spavlenko.demon.co.uk
У художника було всього кілька годинних сеансів з королевою. Він зізнається: королева не намагалася відволікати розмовами, вона терпляче стояла весь сеанс і відмовлялася навіть присісти на стілець, щоб відпочити. Єлизавета II була дуже пунктуальна, ввічлива і завжди додавала до обумовленого часу сеансу зайві 10 хвилин, пояснюючи це тим, що нібито запізнилася, хоча завжди з’являлася хвилина в хвилину. Найбільше вразила художника максимальна запобігливість і відсутність навіть натяку на пафос і зарозумілість.
Єлизаветі II портрет явно подобався, вона навіть погодилася взяти участь у його відкритті, а потім зізналася, що саме він є самим улюбленим з усіх її зображень.
Парадний портрет Єлизавети II, відтворений на ювілейних марки. / Фото: www.pinimg.com
Пізніше парадний портрет відтворили на ювілейних колекційних марок, а Сергій Павленко став отримувати замовлення на написання інших портретів членів королівської сім’ї. Крім представників британської монархії, на рахунку художника є кілька портретів аристократів з інших країн.
В наші дні сучасним художникам все складніше і складніше знаходити вільні ніші для розвитку свого індивідуалізму і прояву авторського почерку. Але є в Росії майстер по імені Андрій Ремнев, створив свій унікальний фірмовий стиль, в основу якого закладає старовинну техніку російської іконопису та сучасний конструктивізм.
Thanks!
Our editors are notified.