Як нікому невідома вишивальниця створювала культову меблі для Ле Корбюзьє: Шарлотта Перриан

Вона створила всю ту меблі, яка стала шедеврами фірми Ле Корбюзье – адже він спочатку відправляв її вишивати подушки. Вона вивчала традиційні технології у В’єтнамі і робила крісла з металевих трубок. Її творіння викрадали, прославляли і зводили в культ…

Шарлотта Перриан в молодості.

Шарлотта прожила майже сторіччя – до останніх днів залишаючись такою ж хороброї, рішучої і оригінальною. Вона застала розквіт і смерть модернізму, пережила дві світові війни, працювала з Ле Корбюзьє, не залишившись навіки в тіні генія. Її батьки працювали в індустрії моди в Парижі, і Шарлотта з юних років була не чужа дизайну як такого. У дитинстві її відправляли до бабусь і дідусів, які жили в селах – простий сільський побут, сувора, але не позбавлена чарівності меблі, радість праці закарбувалися в її свідомості і вже в зрілості стали натхненням для нового етапу творчості.

У роботах Шарлотти завжди залишалися відсилання до народного мистецтва.

Їй було всього двадцять чотири, коли вона, маючи за плечима школу прикладного мистецтва, прийшла влаштовуватися на роботу в проектну фірму Ле Корбюзьє, яку він організував зі своїм кузеном Пьером Жаннере. Знаменитий архітектор глянув на неї і пробурчав, що вони тут не подушки вишивають, а ні на що інше жінки не придатні. Шарлота пішла ні з чим. На наступний день Ле Корбюзьє відправився на одну з меблевих виставок у пошуках «наповнення» свого проекту і нових ідей. Раптово, серед звичних і наскучивших речей, він побачив цікаві проекти невідомого йому дизайнера – сталь, простота і чистота ліній, впевнена геометрія… «Перриан? Хто він такий? Я хочу познайомитися з ним!». Яке ж було здивування Ле Корбюзьє, коли виявилося, що талановитий молодий дизайнер Перриан – та зухвала дівчина, якій він вчора відмовив у прийомі на роботу!

Будиночок для гірськолижників Refuge Tonneau, проект Шарлотти Перриан і Пьера Жаннере.

А ось П’єра зачарували не тільки творіння Шарлотти, але і вона сама – енергійна, підтягнута, з короткою стрижкою і в екстравагантних саморобних намисті з підшипників… Шарлотта була визнана іконою стилю, хорошою спортсменкою, допитливою натурою і невиправною оптимісткою. Між нею і П’єром спалахнула справжня пристрасть. Їх любовний і творчий союз тривав десять років.

Інтер’єр, спроектований Шарлоттою Перриан.

Інтер’єр, спроектований Шарлоттою Перриан.

Інтер’єр, спроектований Шарлоттою Перриан.

Утрьох вони працювали над проектами нової середовища для сучасних людей. Їх творіння підписані трьома прізвищами, однак, згідно мемуарів Шарлотти та відомостями із сімейних архівів, саме вона була авторкою тої самої культової меблів, яку багато років згодом пов’язували тільки з Ле Корбюзьє. Сьогодні справедливість восторжествувала, і багато проектів тих років перевыпущены під ім’ям Шарлотти Перриан. Навіть ті, хто ніколи про неї не чув, знають цю меблі – крісло з металевою «рамою», розкішний шезлонг (на знаменитому рекламному фото на ньому лежить сама авторка), строгі стільці і табурети…

Знаменитий шезлонг, створений Шарлоттою для фірми Ле Корбюзьє.

Крісло, спроектоване Шарлоттою Перриан.

Шарлотта любила спорт – гірські лижі, альпінізм, довгі піші походи. До своїх прогулянок вона привернула і Пьера Жаннере. Блукаючи по лісах навколо Фонтенбло, закохані шукали натхнення і винаходили нові форми мистецтва. Вони збирали композиції зі знайдених гілочок, камінчиків, черепашок і кісток тварин, щоб потім сфотографувати. Цю медитативну практику вони набывали ар брют – за багато років до того, як цей термін був придуманий заново і наділений зовсім іншим змістом.
В молодості Шарлотта прославляла метал, називаючи його основою сучасного дизайну, а тих, хто відмовляється використовувати новаторські технології, вважала просто лиходіями. Вона обожнювала цю металеву точність, чіткість, силу відблиску, відсутність і в той же час вишуканість кольору… Але, частково в результаті експериментів з природними матеріалами, частково – осмислюючи свій дитячий досвід, Шарлотта поступово почала працювати з деревом, яке більшість дизайнерів-модерністів просто відкидали.

Інтер’єр для офісу Air France.

Незважаючи на складний характер Ле Корбюзьє, їх спільна творчість завершилося на дружній ноті. Шарлотта переросла ті сталеві трубки і жорсткі лінії, які прославили її. Їй хотілося створювати щось тепле, пестить, робити крісла, які, за її ж словами, «обіймають і чарують». Шарлотта звернулася до органічного стилю – більш близького до природи, різноманітному з точки зору форм і матеріалів, більш комфортному для людини. У якомусь сенсі у зверненні до більш чуттєвим формам Шарлотта шукала заспокоєння – її болісно турбувало поширення фашизму, і найгірші її очікування виправдалися.

Шарлотта вважала себе швидше архітектором, ніж дизайнером, хоча реалізувала не так вже й багато проектів будівель.

В 1940 році вона виїхала в Токіо на запрошення японського уряду – для вивчення досвіду азіатських ремісників. І тут розпочалася Друга Світова війна. Шарлотта не могла повернутися додому. Після недовгих блукань їй вдалося осісти у В’єтнамі. Там вона зустріла французького дипломата Жака Мартена і стала його дружиною, а потім і матір’ю їхньої спільної дочки Пернетт. Згодом Пернетт Перриан і її чоловік Жак Барсак стали біографами Шарлотти і багато зробили для збереження і популяризації її спадщини.
Після війни Шарлотта працювала переважно з деревом – і тому, що її захопили азіатські меблеві технології, і тому, що така меблі була доступнішою екстравагантних проектів з металу. Їй хотілося, щоб нова, красива, створена з теплом і любов’ю меблі з’явилася в будинках простих людей.

На відміну від багатьох модерністів, Шарлотта Перриан багато працювала з деревом.

Наймасштабніша роботи Шарлотти «у вільному плаванні» – гірськолижний курорт в Альпах на території Франції. Комплекс був відкритий на Різдво 1969 року, і катастрофічно не вистачало персоналу. Шарлотта сама зголосилася допомагати покоївкам – приводити в порядок номери, застеляти ліжка… До того ж їй було важливо бачити, як люди обживаються всередині її творіння, як використовують простір, комфортно їм чи ні. Але всі сумніви щодо дизайну відпали, як тільки Шарлотта побачила, що їдуть гості… викрадають меблі з кімнати!

У віці дев’яноста років Шарлотта Перриан написала мемуари – іронічні, виконані життєрадісного і іскрометного гумору. Мабуть, довга і яскрава, багата подіями і пригодами життя – найголовніший дизайн-проект Шарлотти Перриан.

Текст: Софія Єгорова.