Вважається, що найбільш плідний період людської долі – це молодість. Саме в цей час люди знаходять своє покликання, відкривають фірми і пишуть перші книги. Однак бувають й інші приклади. Всім відомий полковник Сандерс, особа якого ми досі бачимо на вивісках знаменитої мережі швидкого харчування, більшу частину життя прожив в безвісності. Успіху він досяг тільки в 40 років, а мільйонером став вже після 60-ти, втративши перед цим все.
Харланд Девід Сандерс народився 9 вересня 1890 року в штаті Індіана в досить багатій родині. Однак з життєвими труднощами він зіткнувся вже в дуже юному віці. Коли хлопчикові було п’ять років, помер його батько, і матері довелося багато працювати, щоб прогодувати сім’ю. Малюк взявся допомагати як міг, і незабаром він став відповідальним за приготування їжі в домі. У цьому занятті він проявив талант, але пройде ще чимало десятків років, перш ніж Сандерс зрозуміє, що саме це – справа його життя.
З родини хлопчик пішов дуже швидко, у нього не склалися стосунки з вітчимом, з школи його вигнали після 7 класу за часті прогули, тому вже в 12 років юний Сандерс був повністю самостійним творцем своєї долі. Він переїхав до дядька і став працювати де доведеться. У 15 років йому спало на думку, що непогано було б послужити в армії. Приписавши собі зайвий рік, він потрапив на Кубу, де в той час як раз були хвилювання. Правда, замість пороху молодий солдат знав інші запахи – його постійної обов’язком була чистка стаєнь (так що звання полковника він отримав не в армійські роки). Так він відважно відслужив покладені роки, перехворів тропічною хворобою, схуд на 20 кг і повернувся на батьківщину, повний сил і бажання підкорити цей світ.
Харланд Девід Сандерс в молодості
Правда, світ виявився стійким і не дуже-то поспішав падати до ніг молодої людини, який не мав ні грошей, ні освіти. Він працював помічником коваля, мив поїзда на залізничній станції, служив кондуктором міжміського трамвая, вантажником на меблевій фабриці, слюсарем в автомайстерні, капітаном порома, директором шиномонтажу і навіть практикантом юридичних курсів у місцевому суді, проте добитися успіху так і не міг. З-за цього його навіть покинула дружина, не бажала жити з невдахою. Однак, працюючи кочегаром, майбутній мільйонер познайомився з Клавдією Прайс. Ця жінка потім багато років терпіла його численні злети і падіння, і з нею він не розлучився до кінця життя.
До 40 років немолодої, але вже навченому життям Сандерсу вдалося все-таки зібрати невеликий капітал і отримати заочну освіту в досить престижному чиказькому університеті Ла Салль. Він вирішив відкрити автомайстерню і пригледів для цього один перспективний ділянку федеральної магістралі. Так як приміщення було досить великим, то додатково Сандерс придумав влаштувати тут же невелику закусочну. Один стіл на шість місць і їжа, приготована на домашній кухні – так в 1930-х роках виглядало його перше кафе. Звичайно, цього закладу ще було дуже далеко до гігантської мережі ресторанів, зате на маленькій кухні страви для випадкових заїжджих гостей готував сам Харланд Сандерс. Його фірмовою стравою стала курка, просмажена під тиском в особливих приправах. Вона настільки полюбилася відвідувачам, що скоро кафе явно «переросло» автомайстерню, і незабаром поруч з нею був побудований новенький мотель з повноцінним рестораном на 140 місць.
Сандерс за роботою своєї закусочної в 1930-е
Це був дуже плідний період в житті колишнього різноробочого, зумів своїм талантом і працьовитістю домогтися успіху. Сандерс став активно брати участь у суспільному житті і отримав почесний титул «Полковник Кентуккі» з рук губернатора штату. Він став масоном і зміг дослужитися до вищого 33 Стародавнього і прийнятого шотландського статуту. Близько 1950-го року вже немолодий Сандерс вирішив створити впізнаваний образ, відростив щегольские вуса і борідку і почав носити тільки білі костюми з чорною краваткою-стрічкою. На наступні 20 років ця «уніформа» – мрія Остапа Бендера стала його єдиною публічної одягом. Взимку білий костюм був теплим вовняним, а влітку – легким бавовняним.
Свій незвичайний образ полковник Сандерс придумав вже в літньому віці
Однак, коли полковнику виповнилося 62, і, здавалося, що життя його вже вдалася, справа несподівано пішло під укіс. Ресторан став зазнавати збитків через відкриття нової автомагістралі, яка скоротила число відвідувачів. В результаті він знову залишився біля розбитого корита, але саме в цей момент Сандерс усвідомив, що у нього залишилася одна цінність, напрацьована за ці роки – унікальний секрет хрусткої смаженої курочки. Усі ці роки він, як передчував, тримав його в секреті. І тепер літній полковник у білому костюмі почав їздити по країні, намагаючись продати рецепт. Більше тисячі разів він отримував відмову! Але терпіння і віра в себе в черговий раз перемогли. Один з відомих рестораторів у Солт-Лейк-Сіті Піт Герман побачив потенціал в сивому стильному полковника з його неймовірно смачною куркою і вирішив вкласти гроші в це підприємство. Незабаром, у 1952 році був відкритий перший ресторан «Kentucky Fried Chicken», за кілька десятків років перетворився в гігантську мережа KFC. Усміхнене обличчя полковника в окулярах і з краваткою-стрічкою стала логотипом компанії і за 60 з гаком років її існування це зображення не змінювалося.
Перше кафе KFC, створене за франшизою в Солт-Лейк-Сіті
Полковник Сандерс помер 16 грудня 1980 року у віці 90 років. За кілька років до цього, згідно з опитуваннями, він був другим за пізнаваності людиною в світі. Сьогодні його дітище KFC – це гігант громадського харчування, за обсягом поступається лише компанії mcdonald’s. Що ж стосується фірмового рецепту «Курочки з Кентуккі», то він до цих пір є комерційною таємницею. У всі філії суміш для обжарювання доставляють вже готової, і про її складі відомо тільки те, що розповідав у інтерв’ю сам полковник: 11 інгредієнтів, кожен з яких можна знайти на будь-якій кухні.
Кафе музей Харланда Сандерса
Thanks!
Our editors are notified.