
Не секрет, як корабель назвеш, так він і попливе. Цю фразу можна застосувати і відносно музичних груп. Адже часом складніше не зібрати хороший творчий колектив, а саме дати своєму дітищу звучне ім’я. І у кожного назви є своя історія. Про неї і поговоримо, і з’ясуємо.
«ДДТ»

ДДТ
У народі назва легендарної уфімської групи, яка здобула загальноросійську славу, розшифровують по-різному. Одні кажуть, що воно є скороченим від «Будинку дитячої творчості». Інші сперечаються, що це привітання і перекладається, як «Добрий день, товариші». Треті і зовсім парирують, що це «Дурні з Будинку техніки». Але мало хто знає, що насправді абревіатура повністю звучить, як Дихлордифенилтрихлорэтан. Якщо не знаєте, то це інсектицид, який застосовується для боротьби з комарами і шкідниками. У просторіччі його ще іменують «Для домашньої тварини» або просто «Дустом».
Беззмінний лідер ДДТ Юрій Шевчук розповідає, що коли на початку 80-х вони з колективом підбирали відповідну назву для групи, хотіли знайти саме те, що йшло в противагу громадській думці і звучало як ультиматум. Хоча учасники не відразу прийняли слово, яке, до речі, випадково бовкнув клавішник Володимир Сигачев.
«Кіно»

“Кіно”
Віктор Цой ніколи не був банальним, і спочатку його рок-колектив отримав назву Гарін і гіперболоїди» на честь роману «Гіперболоїд інженера Гаріна» Олексія Толстого. Спочатку всіх все влаштовувало, але, коли в 1982 році музиканти вирішили записати свій перший альбом, з’ясувалося, що для обкладинки все ж краще придумати не таке складне, але звучне ім’я. Допомогти підібрати нову назву групи зголосився навіть лідер групи «Акваріум» Борис Гребенщиков. Але все було не те.
Одного разу, Цой, повертаючись додому, побачив на даху одного з будинків напис «Кіно». Так і з’явилася назва легендарної вітчизняної рок-групи.
«Цивільна оборона»
Ох вже ці випадкові написи, які виявилися як не можна до речі. Ось і Єгор Лєтов, Андрій Бабенко і Костянтин Рябов, довго роздумували над назвою групи. Все вирішив випадок: в кімнаті вокаліста висів плакат, присвячений цивільній обороні. Хлопці, поміркувавши, прийшли до висновку, що назва точно відображає напрямок їх музичної діяльності.
«Бі-2»

“Бі-2”
У тепер вже далекому 1985 році в білоруському Бобруйську познайомилися Олександр Уман (більш відомий, як Шура Бі-2) і Єгор Бортник (він же Льова Бі-2). Перший навчався в музичному училищі і грав на контрабасі, другий складав вірші. Молоді люди вирішили об’єднатися і створити групу. Через три роки спільно з хлопцями з гурту «Шанс» був організований колектив «Брати по зброї», що пізніше став «Берегом істини». Але хлопці особливого успіху не завоювали.
Через 10 років Льова і Шура знову зустрілися вже в Австралії і вирішили зробити другу спробу завоювання музичного Олімпу. Так і з’явилася група «Берег істини-2» або просто «Бі-2».
«Аліса»

“Аліса”
В кінці 70-х музикант Святослав Задерій доклав руку до створення відразу декількох музичних рок-груп. Однією з них була «Магія», в якій працювали сам ідейний натхненник, який отримав прізвисько Аліса, і Андрій Христиченко, якого називали Білим Кроликом. Клички з’явилися завдяки знаменитій казці Льюїса Керролла. Пізніше назву було вирішено змінити. Президент ленінградського рок-клубу Микола Михайлов був категорично проти того, щоб колектив називали жіночим ім’ям, але музиканти стояли на своєму.
У 1984 році місце вокаліста в групі зайняв Костянтин Кінчев. А через три роки Задерій покинув колектив і більше не повернувся. А група, хоч і без нього, але залишилася «Алісою».
«Наутілус Помпіліус»

“Наутілус Помпіліус”
Спочатку група мала назву «Алі Баба і сорок розбійників». Але незабаром його було вирішено змінити на просто «Наутілус». Але в країні існувало ще кілька музичних колективів, в тому числі і відомих, які іменувалися так само. Щоб уникнути плутанини, додалося ще одне слово «Помпіліус».
Але мало хто знає, що Nautilus Pompilius – назва видів молюсків. Учасники групи пояснили, що ці морські істоти від природи красиві і чарівні. З цим не посперечаєшся.
«Чайф»

“Чайф”
Свої шлях хлопці з групи «Чайф» починали в Свердловську 35 років тому. Назви групи ще не було, але процес над створенням пісень йшов повним ходом, і хлопці набиралися сил з допомогою міцного чаю, в народі іменується чифиром. Напій настільки полюбився учасником, що незабаром вони замість фрази «сходити на репетицію» почали вживати «сходити на чифір». Об’єднання слів «чай» і «кайф» призвели до появи назви «Чайф». Коротко, ємко і зрозуміло.
«Сектор Газу»

“Сектор Газу”
Перш ніж зупинити вибір над остаточним варіантом, соліст групи Юрій Хой перебрав не один десяток варіантів. Але, як зазвичай це буває, ім’я колективу з’явилося, можна сказати, випадково.
Справа в тому, що історія колективу починалася у Воронежі. Один з районів міста місцеві жителі називали сектором газу через знаходження великої кількості заводів. Небо над цією ділянкою було сильно задимлене. І саме тут знаходився рок-клуб, де грали музиканти.
Як згадував Хой, він не думав, що вони розкрутяться, і навмання дав колективу назву, добре відоме воронежцам. Інші музиканти згадували, що до того ж у 80-х роках в пресі часто згадували про конфлікт палестинському регіоні. Це теж стало однією з причин появи назви «Сектор Газу».
«Машина часу»

“Машина часу”
В кінці 60-х років старшокласники двох столичних шкіл вирішили об’єднатися і створити музичну групу. А оскільки своїх пісень у них ще не було, виконували популярні англомовні композиції (в основному з репертуару The Beatles). Тому і групу назвали не на російський лад – Time Machines.
Кілька років колектив продовжував працювати з західним матеріалом, поки один з його лідерів Андрій Макаревич не вирішив, що виконувати кавери, звичайно, добре, але непрофесійно. Зіграла свою роль і радянська пропаганда, яка дбала про виховання патріотичного духу. У підсумку в 1973 році з’явилася «Машина часу» зі своїм репертуаром.
«Король і шут»

“Король і шут”
В кінці 80-х років у Ленінграді Михайло Горшеньов, Олександр Щиголев і Олександр Балунов організували панк-групу «Контора». Через два роки «Горщик» вступив у реставраційне училище, де разом з ним навчався Андрій Князєв. Він-то і запропонував колективу зовсім іншу концепцію і став другим виконавцем і автором текстів пісень, кожна з яких була окремою історією з початком і кінцем.
Зі зміною репертуару знадобилася і заміна імені. Хлопці переглянули безліч варіантів, серед яких були «Апокаліпсис», «Зарізана кульбаба», «Король блазнів». Останній сподобався всім, і було вирішено залишити звучне ім’я. Трохи пізніше назву трохи підкоригували, бажаючи підкреслити наявність двох авторів пісень – «Горщика» та «Князя».
«Агата Крісті»

“Агата Крісті”
У 1988 році група, до цього існувала під назвою «РТФ УПІ», вирішила змінити ім’я. Основних варіантів було два – «Жак Верб Кусто» і «Агата Крісті». Переміг останній, хоча учасники колективу зізнавалися, що не цікавляться творчістю англійської письменниці. Якогось особливого посилу назва не несе – просто добре звучить.
«Нічні снайпери»

“Нічні снайпери”
Жіночі рок-групи – саме по собі явище нетипове. А оригінальна назва дає більше шансів на успіх. Хоча спочатку Світлана Сурганова, переїхала з Санкт-Петербурга в Магадан, і Діана Арбеніна виступали в кафе, навчальних закладах та різних закладах зовсім ніяк не називали свій дует.
Як не дивно, підказку дівчатам дав випадковий таксист. Підвозячи дівчат, він пожартував, що вони, мабуть, ховають зброю і є нічними снайперами. А проблема безпеки була особливо актуальна для нічного Магадана початку 90-х. Вокалістки посміялися, але цікаве словосполучення взяли на замітку.
Thanks!
Our editors are notified.