За кілька століть існування Сполучених Штатів Америки туди їхали тисячі росіян. Чимало добровольців з Росії воювали за американські ідеї в лавах армії США. Але осібно у ряді імен стоїть полковник російського Генштабу. Лише одного разу російський військовий зумів досягти в США до звання генерала, отримавши за свою діяльність подяку особисто від самого президента. У США генерала знають як Джона Безіла Турчина, але народився він у Росії під ім’ям Іван Васильович Турчанінов.
Російські військові в рядах американців в Громадянську війну і пошуки полковника Турчанінова
Турчанінов серед російських колег імператорської армії./Фото: avatars.mds.yandex.net
Джон Бэйзил Турчин – не єдиний російський в американській армії. Якщо брати роки Громадянської війни в США, то подібних випадків відомо чимало. В рядах Іллінойського полку воював сержант Олександр Смирнов, на стороні мешканців півночі бився російський князь Эристов, а полковник з Росії Арно де перебував в армії Фримонта.
На цьому тлі Іван Васильович Турчанінов виділяється тим, що американська версія його імені відома чи не кожному жителю штатів. Ріс Іван Васильович в сім’ї новочеркасських військових. Дід його за військові подвиги отримав дворянський титул, а дядько відомий як соратник Кутузова. Після закінчення столичного кадетського корпусу, військової гімназії, артилерійського училища та академії Генштабу Турчанінова виробили в полковники. На той момент у нього був солідний військовий досвід і досить заслуг. І все б добре, але Турчанінова явно не радували будь-які перспективи на рідній землі.
Судячи з його листування з Олександром Герценом, який жив у Лондоні російським політемігрантом-вільнодумцем, військовий не схвалював російські реалії. Його обтяжували кріпосне право, придушення повстань у Польщі й Угорщині, миколаївські реакції. Демократ за своєю суттю Турчанінов мріяв про життя в державі, де громадянин сам визначає свою долю. Моральний вибір Івана Васильовича упав на США – на той момент єдину вільну й впливову країну Заходу.
Виїзд в Америку і нові амплуа
Навесні 1856-го Турчанінов з дружиною емігрував до США. Ні найменших матеріальних мотивів у молодої сім’ї і бути не могло. На той момент Іван Васильович сидів у Польщі в кріслі начальника штабу корпусу, необмежено користувався імператорським розташуванням і стояв на шляху блискучих службових перспектив. Історики припускають, що молодими людьми просто рухав авантюризм у його найкращому прояві. Можливо подружжя Турчанінова просто вирішила подивитися світ і випробувати себе в новій якості в новому світі.
Офіційно полковник Турчанінов свої наміри залишити службу ніяк не позначив. Він вирушив у відпустку по Європі нібито в цілях лікування, не повернувшись у встановлені терміни. У 1857-му Турчанінова виключають зі служби в російській армії. Згідно зі статутом, дезертир автоматично потрапляв у разі упіймання під військовий суд. Шлях назад був замовлений.
Американська життя Турчанінова почалася в Нью-Йорку, де вони придбали ферму і намагалися досягти успіху в сільському господарстві. Через рік країну накрила економічна криза, і російські фермери розорилися. У цей період Турчанінов змінює труднопроизносимую прізвище і стає Джоном Базилем Турчиным. Обоє отримують в США освіта, знайшовши роботу і прижившись в штаті Іллінойс. У 1859-му Турчин переселяється в молодий зростаючий Чикаго, де йому запропонували гідне місце на центральній залізниці. Тут він знайомиться з віце-президентом Іллінойської залізничної компанії Макклелланом і майбутнім президентом – адвокатом Авраамом Лінкольном. Ця зв’язок і зіграла надалі головну роль у становленні російського емігранта як американського військового.
Американська військова кар’єра і гучний суд
Турчин прославився в безлічі битв Громадянської війни в США./Фото: i.pinimg.com
З першими пострілами Громадянської війни Турчину пропонують очолити Іллінойський полк, на що він йде без роздумів. Вихована в російської військової дисципліни Турчин тримає ввірену йому полк в строгості і порядку, що на той момент в умовах громадянських зіткнень було явищем рідкісним. Але командира не боялися, його любили і поважали за справедливість і нестандартні рішення. Полковника всюди супроводжувала як польовий медсестри його дружина, яка користувалася серед солдатів не меншою повагою.
У травні 1862-го полк Турчина бере штурмом Афіни в Алабамі, і полковник дає волю своїм підлеглим, які кілька годин грабують місто. Є версія, що таким чином Турчин помстився за місцевим вбивства і катування його солдатів. На такому суді його звинуватили у крайню жорстокість і мародерство. Донині деякі американські історики уявляють полковника «диким козаком», при цьому забуваючи про гучних військових рейдах власних сіверян, застосовували тактику «випаленої землі».
Допомога Лінкольна, новий зліт і покинутий герой війни
Генеральська могила в США./Фото: omiliya.ru
Зневірившись з-за загрожували Турчину судових розглядів, дружина Надін поїхала до президента Лінкольну – давньому приятелеві чоловіка. Проти правосуддя Лінкольн йти не став, він просто зробив полковника в генерали, тим самим анулювавши судову легітимність. Молодші за званням не мали права його судити. Суд був перерваний, а Турчина накрила нова слава. Він став командувати бригадою з 5-ти піхотних полків і 2 артилерійських батарей, успішно брав участь в безлічі битв. Підлеглі обожнювали командира, а він, заручившись їхньою відданістю, робив усе нові й нові бойові подвиги.
В 1864-му з причини хвороби генерал Турчин був змушений залишити військову службу. Багато хто з його підлеглих незабаром після закінчення Громадянської війни стали впливовими державними чиновниками, конгресменами, сенаторами. А командира його нова батьківщина удостоїла лише пенсії в 50 доларів, фактичної злиднів і забуття за життя. Навіть змінивши материки і ставши героєм війни в США, Турчанінов так по суті й не вписався в модель «американського успіху».
А деякі відомі люди емігрували … в Мексику, як би це не здавалося дивним.
Thanks!
Our editors are notified.