Як відбулася і чим зкончилась єдина зустріч двох легенд — Елвіса Преслі та The Beatles

В 1960-е по обидві сторони Атлантики вирували дві яскраві зірки музичної сцени — в Америці королем рок-н-ролу був оголошений Елвіс Преслі, а в Європі розгорілася бітломанія. В кінцевому рахунку і Елвіс, і ліверпульська четвірка досить сильно вплинули один на одного в творчому плані. При цьому особисто зустрітися їм вдалося лише раз у житті — у режимі суворої секретності за закритими дверима і не залишивши жодного фото або аудіо докази.

Елвіс Преслі.

На початку 1960-х слава Елвіса досягла свого апогею, і менеджери співака стали фактично спочивати на лаврах, не особливо піклуючись про якість видається матеріалу. Кожен рік Елвіс знімався в трьох фільм з однотипними сюжетами, і в кожній картині він виконував по 10-12 пісень теж досить одноманітних, але на хвилі успіху навіть самі непоказні композиції добре продавалися. Сам Преслі вважав ці пісні негідними запису, проте успіх визначав його рішення менеджерів — публіку купувала усе, що було пов’язано з королем рок-н-ролу.

The Beatles.

У той же час у 1962 році The Beatles вперше вирушили у своє перше турне і записали свій перший сингл, а через рік група вже виступала за межами рідної Великобританії і увагу до них було настільки велике, що їхні концерти стали висвітлюватися центральними газетами європейських країн. Почалася бітломанія, і менеджер бітлів Брайан Епстайн домовився про гастролі групи в США.

Ліверпульська четвірка.

В Америці музиканти дали 12 концертів у різних містах, і поки вони переїжджали з міста в місто, Епстайн вів активні переговори з менеджером Елвіса Томом Паркером про зустрічі музикантів. Обговорювалося все — і маршрути, і місце зустрічі, і її тривалість, і навіть самі незначні деталі. Британці наполягали, щоб про зустріч ніхто не знав, особливо журналісти — їм не хотілося цю довгоочікувану зустріч перетворювати на шоу і позування для камер. Їх головною умовою було — ніяких записів, ніяких фотографій, ні одного журналіста в окрузі. У результаті домовилися тільки про одному «стороннього» на зустрічі — Мелу Евансу, президента фан-клубу Преслі в Ліверпулі.

Король рок-н-ролу.

Довгоочікувана зустріч відбулася пізно увечері 7 серпня 1965 року в Голлівуді в особистому особняку Преслі. Навколо будівлі стояла охорона, всередині будинку сек’юріті стояли на кожній сходах і в кожній кімнаті. Самих британців доставили до будинку в супроводі трьох чорних лімузинів під наглядом менеджера Елвіса і його людей.

Менеджер бітлів Брайан Епстайн, 1965 рік.

Елвіс зі своїм менеджером полковником Паркером, 1969 рік.

Ліверпульців вразила також і неймовірна розкіш обстановки будинку. Як пізніше згадував Тоні Барроу, прес-агент бітлів в ті роки: «Як тільки ми зайшли в дім, наші ноги одразу потонули в ворсистом білосніжному килимі. Нас завели в центральну частину будинку, де була величезна кругла кімната для прийому гостей. Вся вона була залита блакитним і червоним світлом, відразу ж була парочка басейнів, столи для ігор, кольоровий телевізор, музичний автомат, великий диван, що стоїть півколом, і добре заповнений бар».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Елвіс – легенда»: рідкісні фотографії короля Елвіса Преслі

Особняк Елвіса.

З боку Елвіса на зустрічі були присутні близько 20 людей — набагато більше, ніж з боку британців. І у всій цій обстановці вести дружню бесіду музикантам було якось ніяково. «Коли ми постали перед один одним, то виникла незручна пауза, — згадує Тоні.

The Beatles.

Елвіс був зовсім не схожий на той, яким його уявляли собі британці — він вів себе досить стримано говорив дуже ввічливо, і зовсім не походив на своїх зухвалих і енергійних екранних героїв. Елвіс мало говорив, не їв і не пив, не курив. Він запропонував британцям зіграти в «Монополію» на гроші, але в кімнаті, як і раніше відчувалася невпевненість. Елвіс стримано похвалив музику The Beatles, а Джон Леннон на це категорично заявив, що йому самому не подобаються «ця солоденькі балади», які Елвіс співав у той час. «І взагалі, куди подівся старий добрий рок-н-рол?» — заявив він.

Елвіс Преслі і Прісцилла з донькою в лютому 1968 року.

Така зухвалість і нахабство не образили Елвіса — він був надто впевнений у своїй величі, щоб окремі репліки такого роду могли зачепити його самолюбство. Навпаки, він запропонував музикантам заспівати щось разом. І тільки в цей момент напруга між музикантам нарешті вщух. Зустріч переросла в невелику джем-сесію: Джорджу, Підлозі і Джону принесли гітари, вкотили рояль, Рінго став відбивати ритм з меблів, і музиканти стали разом співати.

Зустріч між легендарними музикантами відбулася 7 серпня 1965 року.

«Я вже і не пам’ятаю, що саме тоді музиканти грали. Однією з пісень була „I Feel Fine“. Всі співали. Елвіс взяв кілька акордів на басу і сказав Підлозі: „Ось бачиш, я теж можу“, а Підлога у відповідь заявив йому: „Ой, та не турбуйся, ми з Епстайном швиденько зробимо з тебе зірку“», — згадує Тоні.

Знамениті *бітли*.

Завдяки музиці, в підсумку і Елвіс, і бітли залишилися задоволені цією зустріччю. Рінго подарував Елвісу стару кобуру від кольта, а Елвіс віддав їм ящик своїх платівок. Вже йдучи у машин, Джон Леннон обернувся і крикнув: «Хай живе король!»

Король рок-н-ролу.

Через рік Елвіс найняв Фелтона Джарвіса в якості продюсера, щоб привести звучання своїх пісень до рівня The Beatles і зробити музику більш багатою і якісною.

Як і було домовлено, жодної фотографії не було зроблено в той вечір, як і аудіо та відео записів. Ця зустріч залишилася виключно у пам’яті тих, кому пощастило на ній присутнім.

Ліверпульська четвірка.

У нашій статті “У стилі «Бітлз»” ми розповідаємо про те, як легендарна група вплинула на моду 1960-х років.