Як спецслужбам СРСР вдалося розгорнути агентурну мережу в серці Великобританії: «Кембриджська п’ятірка»

Це була одна з найгучніших шпигунських історій минулого століття. Британські спецслужби здавна мали репутацію надійних, ефективних і практично бездоганних. Але є на їхньому рахунку і нищівні провали. Найбільш значний – поразки у протистоянні з СРСР, коли п’ятеро англійців-представників вищого світу знехтували таким поняттям, як вірність батьківщині, і стали агентами радянської розвідки. Причому, спонукали їх на це не шантаж, не великі гроші, а ідейні міркування.

Як представник старовинного роду Британії Кім Філбі став особистим агентом Сталіна

Кім Філбі – агент товариша Сталіна на службі Її Величності./Фото: thesun.co.uk

Найвідоміший член «Кембриджської п’ятірки» – Гарольд Адріан Рассел Філбі, прозваний батьками Кімом, – був потомственим розвідником, сином британського агента, який працював в Аравії. Після навчання в престижній приватній Вестмінстерській школі, він вступив в Кембридж, де сформувалися його антифашистські погляди. Вербувальницею Кіма стала його майбутня дружина, ліва активістка Ліззі Фрідман, яка працювала на радянську розвідку.

Шпигунська кар’єра Філбі почалася в роки громадянської війни в Іспанії, де він успішно поєднував роботу журналіста «Таймса» з виконанням спецзавдань Москви. Напередодні Другої світової Кім Філбі був прийнятий на службу в зовнішню розвідку Великобританії і дуже скоро став заступник начальника контррозвідки. З цього моменту в Росії надходять точні відомості практично про всіх операціях британців. Понад 900 найважливіших документів – такий внесок Філбі за роки Великої Вітчизняної. Довіра до Киму було настільки високим, що він отримав призначення до Вашингтона в якості куратора спільної діяльності британських спецслужб, ФБР і ЦРУ.

Тінь підозри нависла над Філбі, коли з Англії бігли члени «Кембриджської п’ятірки» Маклін і Берджесс. Філбі вдалося викрутитися, але колишньої довіри до нього не було, тому в 1955-му його відправили у відставку.

Як допомагав СРСР британський історик Дональд Маклейн

Дональд Маклейн – британський дипломат, колишній також агентом радянської розвідки./Фото: ic.pics.livejournal.com

Потомствений англійський аристократ, син впливового політика Дональд Дюарт Маклейн був одним з найцінніших резидентів радянської розвідки. Став співпрацювати зі спецслужбами СРСР з подачі свого студентського приятеля Кіма Філбі і пояснив таке рішення наростаючою загрозою фашизму.
Вдягнувся довірою працівник Мзс Сполученого Королівства регулярно передавав до Москви копії надсекретних документів, серед яких – мілітаристські проекти Німеччини та Італії, стратегічні розробки вермахту щодо Росії.

Ще в 1941-му він попередив уряд СРСР про те, що Сполучені Штати близькі до створення атомної бомби. За роки Другої світової направив в Московський центр близько 12 тисяч сторінок секретних даних. У повоєнні роки надавав стратегічну інформацію про діяльність британського Міністерства внутрішніх справ та Кабінету міністрів, важливу не тільки для розвідки, але і для радянської науки і дипломатії. Про те, що знаходиться на межі провалу, Маклейн дізнався від Філбі, після чого змушений був бігти в Радянський Союз. У Москві вступив в КПРС, працював аналітиком в розвідці, отримав місце в Інституті світової економіки і міжнародних відносин. За великі заслуги доктор історичних наук, історик-міжнародник Маклейн отримав орден Трудового Червоного Прапора.

За що радник короля Георга VI «сер Ентоні» був нагороджений радянським бойовим орденом

Ентоні Блант з королевою Єлизаветою II./Фото: media.vanityfair.com

Успішна кар’єра Ентоні Фредеріка Бланта – великою мірою наслідок його високої походження: по материнській лінії він був близьким родичем королівської сім’ї. Мав лицарське звання, був радником Георга VI. Пішов на співпрацю з розвідкою СРСР, бажаючи внести свою лепту в боротьбу з фашизмом і будучи впевненим, що здолати Гітлера під силу тільки Радянському Союзу. На початку Другої світової війни отримав призначення в розвідувальну школу Військового міністерства Великобританії. Був направлений у Францію для ведення розвідки, потім повернувся в Англію і вступив в МІ-5 (британську контррозвідку).

У радянський Центр Ентоні Блант передав величезну кількість цінних матеріалів про кадровому складі спецслужб Сполученого Королівства, про впроваджених в СРСР німецьких агентів, про дислокацію німецьких військ на Східному фронті. Від нього ж надійшли відомості про сепаратних переговорах емісарів Великобританії і США з представниками Третього рейху в 1943-1944 роках. Робота Бланта у британській контррозвідці була дуже результативною для СРСР, про що свідчить нагорода – радянський бойовий орден.

Подвійна гра Гая Берджесса і переїзд у Москву

Гай Берджесс (англ. Guy Burgess) — «Hicks», контррозвідка, міністерство закордонних справ./Фото: b1.m24.ru

Те, що в «Кембриджської п’ятірки» Гай де Монси Берджесс був самою загадковою, суперечливою і складною особистістю, визнавали, як його сучасників, так і куратори з КДБ. Виходець з амбітною сім’ї з аристократичними коренями, він отримав освіту в Ітоні, Королівському військово-морському училищі і Кембриджському університеті. У цьому навчальному закладі діяла осередок британської компартії, куди Гая привернув Кім Філбі. Незабаром Берджесс став «англійцем Сталіна», виконуючи «Кембриджської п’ятірки» роль негласного координатора.

Авантюриста по натурі, Берджесса можна назвати хамелеоном – настільки він був різноманітним. З одного боку – блискуче освічений, начитаний, знавець мистецтва, цікавий співрозмовник; з іншого – той, хто приймає наркотики, впадає в запої, схильний до депресій. Він був продюсером Бі-бі-сі, дипломатом, радянським шпигуном і подвійним агентом, що працював на британську розвідку і контррозвідку. Займаючи відповідальні пости, встановлював зв’язки з високопоставленими людьми, черпав у них потрібні відомості й одночасно збирав необхідний для їх вербування компромат. Під час Другої світової від нього надійшло близько 5 тисяч секретних документів. Коли виникла загроза провалу, втік до СРСР, де продовжував активно співпрацювати зі спецслужбами.

«П’ятий елемент» «Кембриджської п’ятірки» – шотландець Джон Кернкросс і його «особлива» робота

Джон Кернкросс (англ. John Cairncross) — міністерство іноземних справ, військова розвідка./Фото: cdn.turkaramamotoru.com

Джон Олександр Керклэнд Кернкросс був менш титулований, ніж його колеги-нелегали. Виходець із небагатої шотландської сім’ї володів неабиякими здібностями і завзятістю, що допомогло йому отримати блискучу освіту. Під час навчання в паризькій Сорбонні Джон був свідком бурхливої маніфестації французьких нацистів, після чого став переконаним супротивником нацизму. Отримавши ступінь бакалавра гуманітарних наук, Кернкросс успішно здав іспити на дипломатичну службу і потрапив на роботу в МЗС Великобританії, повідомляючи при цьому про членство в компартії.

Перші ж контакти Джона Кернкросса з співробітником лондонській нелегальної резидентури НКВС показали, що він ідейний один СРСР. Незабаром Кернкросс вже постачав радянську розвідку документами з грифом «цілком таємно», в основному пов’язаними з німецької тематикою. Проте через рік його перевели в міністерство фінансів. На новому місці розвідувальні можливості були незрівнянно нижче, але Кернкросс примудрявся і тут знайти дуже цінні відомості. Зокрема, він повідомив про початок роботи зі створення у Великобританії і США атомної бомби, а також надав інформацію, яка допомогла радянському військовому командуванню виграти переломну битву Великої Вітчизняної – Курську.

На радянську розвідку працював навіть британський мільйонер.