Про неї заговорили після того, як фільм «Нелюбов» отримав приз на Канському кінофестивалі. Але мало хто знав про те, що Мар’яна Співак була не першою в родині акторів, хто заслужив міжнародне визнання. 60 років тому в Каннах отримав такий же приз фільм «Балада про солдата», де зіграла її бабуся, відома радянська актриса Жанна Прохоренко. Батьки Мар’янки теж були акторами, і глядачі напевно запам’ятали її мати у фільмах «Вам і не снилося» і «Гостя з майбутнього». Всі актриси з цієї династії носять різні прізвища, але дивно схожі один на одного. Правда, їх творчі долі склалися по-різному…
Жанна Прохоренко
Жанна Прохоренко в молодості | Фото: 24smi.org
Родоначальницею цієї акторської династії стала Жанна (справжнє ім’я – Жаннета) Прохоренко. Вона з’явилася на світ у 1940 р. в Полтаві. Коли почалася війна, батько пішов на фронт, а через 3 місяці загинув. Жанна разом з матір’ю переїхала до родичів у Ленінград, де й пройшли її дитинство і юність. Вперше на сцену вона вийшла у Палаці піонерів, де займалася в драмгуртку. Одного разу до них приїхали з Москви педагоги Школи-студії МХАТ, проводили донабір студентів, і Жанна стала однією з 5 щасливців, які потрапили на курс Олега Єфремова.
Кадр з фільму *Балада про солдата*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Її творчий злет був дуже стрімким. Ще під час навчання вона дебютувала в театрі «Современник» та в кіно, причому перша ж роль була головною і перетворила її на зірку не тільки всесоюзного, а й світового масштабу. Режисер Григорій Чухрай зняв її у військовій драмі «Балада про солдата», яку пізніше назвали одним з кращих фільмів про Другу Світову війну. Правда, спочатку його розкритикували, звинувативши режисера-фронтовика в наклепі на радянську армію – у фільмі не було героїчних і батальних сцен, а головний герой зізнавався, що підбив ворожі танки від переляку. І тільки після того, як «Баладу про солдата» побачив і схвалив Хрущов, її представили на міжнародних фестивалях, де фільм отримав кілька десятків призів, у тому числі номінацію на «Оскар» і спеціальний приз журі Каннського кінофестивалю.
Кадр з фільму *Балада про солдата*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Жанна Прохоренко у фільмі *А якщо це любов?*, 1961 | Фото: 24smi.org
Через зйомок в цьому фільмі Жанні довелося піти зі Школи-студії МХАТ, адже педагоги були проти участі студентів у киноэкспедициях. Але Чухрай допоміг їй продовжити навчання у Вдіку. Через 2 роки Жанна виконала ще одну роль, змусила про неї говорити, – у драмі «А якщо це любов?». У 21 рік вона зіграла дев’ятикласницю, яка переживає першу любов. Цей фільм справив фурор – в ті часи було не прийнято так відверто говорити про стосунки підлітків, тим більше в такому контексті: вчителі та батьки своїми заборонами ламають їм життя.
Жанна Прохоренко у фільмі *А якщо це любов?*, 1961 | Фото: retrospectra.ru
Народна артистка РРФСР Жанна Прохоренко | Фото: kino-teatr.ru
Після цього Жанна Прохоренко зіграла десятки ролей у кіно, але жодна з них не могла повторити успіх її ранніх робіт. Її зоряний час припав на початок 1960-х рр.., а після цього їй пропонували, в основному, епізодичні ролі. В останні роки життя вона практично перестала зніматися в кіно і жила в селі в Псковській області, переїжджаючи до Москви тільки на зиму. У 2011 р. актриси не стало, а її справу продовжили дочка і внучка.
Народна артистка РРФСР Жанна Прохоренко | Фото: 24smi.org
Катерина Васильєва
Актриса Катерина Васильєва | Фото: kino-teatr.ru
У першому шлюбі Жанни Прохоренко з кінорежисером Євгеном Васильєвим у неї народилася дочка Катерина, яка пішла по стопах матері. Про неї Катерина говорила: «Незважаючи на зайнятість, мама приділяла мені дуже багато уваги. Якщо зйомки збігалися з канікулами, вона брала мене з собою. Я перейняла від неї багато якості, може бути, невигідні для сучасного життя. Наприклад, я абсолютно не вмію брехати і не можу піти навіть на дрібну хитрість, про яку ніхто ніколи не дізнається. Такою була і моя мама».
Катерина Васильєва у фільмі *Вам і не снилося…*, 1980 | Фото: kino-teatr.ru
Вона теж закінчила ВДІК і теж в 19 років дебютувала в кіно. Так само, як у її матері, перша ж роль принесла їй популярність – вона зіграла однокласницю головного героя, закохану в нього, в гучному фільмі «Вам і не снилося…». Так само, як на початку 1960-х рр. драма за участю її матері «А якщо це любов?», цей фільм про кохання школярів на початку 1980-х рр. викликав безліч суперечок серед педагогів та батьків старшокласників, режисера звинувачували в аморальності і пропаганді любові в підлітковому віці.
Катерина Васильєва у фільмі * “Гостя з майбутнього”*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Через 4 роки Катерина Васильєва зіграла роль вчительки у фільмі «Гостя з майбутнього». І хоча її персонаж був другорядним, образ вийшов дуже яскравим і незабутнім. Після цього у 1980-х рр. актриса знялася ще в декількох фільмах, але і тут її творча доля була дуже схожа на долю матері: після перших яскравих ролей їй діставалися малопомітні ролі другого плану. У 1990-х рр. в кінокар’єрі Катерини Васильєвої настала затяжна пауза, про що вона говорила: «Ми, герасимовцы, були виховані, що непристойно випрошувати роботу. А в 90-е треба було ходити і пропонувати себе». В цей час вона займалася озвучуванням іноземних фільмів – її голосом говорили героїні в серіалах «Дика Троянда» і «Просто Марія», а також перекладала іноземні мультфільми для телебачення. Вона вийшла заміж за актора Тимофія Співака, у 1985 р. у них народилася донька Мар’яна.
Катерина Васильєва з дочкою Мар’яною і батьком | Фото: uznayvse.ru
Її повернення на екрани відбулося в 2004 р. Примітно те, що в детективному серіалі «Близнюки» знялися всі три представниці акторської династії – Жанна Прохоренко, Катерина Васильєва та Мар’яна Співак. Починаючи з 2011 р., актриса знову почала активно зніматися, з тих пір практично щороку виходить по кілька фільмів і серіалів з її участю. У серіалі «Напарниці», де її дочка зіграла головну роль, вона знялася в ролі медсестри, у гучній «Епідемії» 2019 р. їй також дістався епізод, а Мар’яна знялася в одній з головних ролей.
Катерина Васильєва в серіалі *Напарниці*, 2016 | Фото: kino-teatr.ru
Мар’яна Співак
Актриса Мар’яна Співак | Фото: kino-teatr.ru
Її батьки розлучилися, коли їй було близько 3-х років. Через 10 років її мама вийшла заміж вдруге і народила дочку Ксенію, а Мар’яна переїхала жити до бабусі, Жанни Прохоренко, яку вважала своєю другою мамою називала не «бабусею», а «Жаннетиком». Напевно, в такій сім’ї неможливо було не стати актрисою. У шкільні роки Мар’яна брала участь у самодіяльності і відвідувала підготовчі курси Школи-студії МХАТ. При цьому і бабуся, і батьки відмовляли її від вибору акторської професії, але Мар’яна наполягла на своєму. В 2002 р. вона пройшла по конкурсу відразу в 3 театральних внз, але вибрала студію МХАТ. Після закінчення вузу з відзнакою вона була прийнята в трупу театру «Сатирикон».
Мар’яна Співак в серіалі *Напарниці*, 2016 | Фото: kino-teatr.ru
Зніматися в кіно Мар’яна Співак почала ще в утробі матері – у фільмі «Прощання слов’янки» Катерина Васильєва знімалася вагітної. В 6 років дівчинка знялася у фільмі свого діда, Євгенія Васильєва, «Поки грім не вдарить», а ще через 10 років зіграла головну роль у фільмі батька «Горе-злосчастье». Незважаючи на ранній старт кінокар’єри, досягти помітних успіхів їй вдалося далеко не відразу – спочатку багато її сприймали тільки як дочка відомих батьків.
Мар’яна Співак у фільмі *Нелюбов*, 2017 | Фото: uznayvse.ru
Актриса в Каннах | Фото: satirikon.ru, kino-teatr.ru
Перша популярність прийшла до неї тільки після 30 років, коли Мар’яна виконала головну роль в серіалі «Напарника». А через рік ім’я актриси дізнався весь світ – їй дісталася головна роль у соціальній драмі Андрія Звягінцева «Нелюбов». З цим фільмом Мар’яна Співак так само, як колись її бабуся, приїхала на Каннський кінофестиваль, де він справив фурор, цей фільм також номінувався на «Оскар» і отримав кілька престижних кінопремій.
Мар’яна Співак в серіалі *Епідемія*, 2019 | Фото: kino-teatr.ru
Мар’яна говорила про бабусю: «Про Канни я, на жаль, не пам’ятаю її оповідань зовсім. Взагалі, дуже шкодую, що мало про що встигла її розпитати. І записати. Тому що навіть те, що вона мені розповідала, у мене по дівочій пам’яті повылетало з голови… Але думаю, ми переживали в Каннах схожі емоції. Я, як і вона тоді, в Європі виявилася в перший раз, на фестивалі – у перший раз, знялася у великому кіно теж в перший раз. Щоправда, їй було 20 років, а мені 32… Коли вчилася на курсі багато хто не знали, що я з акторської династії. По-перше, в сім’ї не прийнято цим хизуватися. А по-друге, це комплекс акторських дітей, які спочатку хочуть проявити себе, а потім вже додати, що в мене всі такі прекрасні… Я взагалі, думаю, що це Жаннетик мені так допомагає. На ній трималася родина, і вона була нашим проводирем. І коли її не стало, ми з мамою дуже розгубилися. А зараз виходить так, як ніби її зірка нас веде. Я вірю, що все це не просто так: і Канни, і фільми, і театр. Все це – від неї великий привіт».
Мар’яна Співак з бабусею, актрисою Жанною Прохоренко | Фото: kino-teatr.ru
Сьогодні цей фільм вважають класикою радянського кіно, а на початку 1960-х рр. «Баладу про солдата» забороняли до показу у великих містах.
Thanks!
Our editors are notified.