Як у Швеції з’явився пам’ятник «Жінці з сумкою» і чому він став символом сміливості

Нещодавно у шведському місті Векше відкрили пам’ятник під назвою «Жінка з сумкою», який символізує собою громадянську сміливість. Прообразом для статуї послужив знімок 1985 року Данути Даніельссон, вдарила сумкою одного з учасників колони неонацистів.

Пам’ятник у Векше.

«Уявіть, що у вашому місті йде ціла колона войовничо налаштованих молодих людей, які пропагують ідеї нацизму, — пише один з журналістів, Зоралис Перес. — Більшість людей в такій ситуації відчують страх, невпевненість, злість, може бути, дискомфорт. Я майже впевнений, що більшість людей постарається перейти на інший бік вулиці або взагалі піти звідти. Жінка на знімку, однак, пішла інакше».

Фотографія Данути Даніельссон, 14 квітня 1885 рік.

В той день, 13 квітня 1985 року, по вулиці міста Векше йшла колона Північної імперської партії — ультраправої партії, що підтримує ідеї нацистської Німеччини. Під час Другої Світової Війни Швеція залишилася нейтральною, і тому майже не постраждала від антисемітських дій нацистів. Більш того, сусідня Данія напередодні окупації Німеччиною переправила майже всіх своїх євреїв до Швеції, і таким чином зберігаючи їм життя на нейтральній території. Швеція позиціонувала себе як толерантна країна, де всім раді і нічиї права не обмежуються — в тому числі і нацистів. Саме тому хода, подібно до цього, неможливе в інших європейських країнах, у Швеції проходило без перешкод.

Колона ультраправої партії Швеції в Стокгольмі 2014 рік.

Данута Даніельссон (Danuta Danielsson) стала першою, хто вирішив не стояти осторонь. Вона підбігла до одного з учасників колони і влупила його своєю сумкою. Слідом за нею й інші жителі Векше атакували неонацистів — вони погнали їх з головної площі в бік вокзалу, і демонстрантів довелося закритися в туалеті і чекати появи поліції.

Неонацистський рух в Швеції, 2014 рік.

Фотографію Данути в момент удару зробив Ханс Рунессон (Hans Runesson). На наступний день після демонстрації цей знімок був опублікований у шведській газеті Dagens Nyheter, а після його опублікували і британські таблоїди. Данута миттєво стала знаменитою. Але ця слава їй зовсім не подобалася.

«Їй не подобалося говорити ні про події на площі, ні про фотографії, — розповідає один з родичів Данути. — Я думаю, це була просто реакція жінки — їй не подобалася фотографія. На ній вона виглядала, як літня тітонька, тоді як їй на момент знімка було всього 38 років».

Скульптор Сюзанна Арвін і статуя Данути.

Відразу після публікації фотографії поповзли чутки про те, хто ця жінка. Говорили, що їй 54 роки, і що вона була концтаборі, а її батька вбили Гестапо. Насправді Данута була родом з Польщі — саме там на джазовому фестивалі вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Бьєрном Даниельссоном. Мама Данути дивом вижила в стінах концтабори Освенціма, однак її психічне здоров’я було зруйновано. Вона так і не змогла адекватно піклуватися про свою доньку, й тому Дануту в результаті забрали родичі і вона виховувалася без мами. Пізніше психічні проблеми наздоженуть і саму Дануту — люди часто чули, як вона бурмоче собі під ніс або кричить на своїх уявних співрозмовників. Кілька разів вона також лікувалася на стаціонарі в місцевій психіатричній лікарні Святого Зігфріда.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Освенцим 70 років потому: серія портретів людей, які пережили ув’язнення

Щоб підтримати встановлення пам’ятника Дануте, по всій Швеції стали вішати жіночі сумочки на статуї.

І тим не менше, після переїзду до Швеції, Данута вирішила, що не буде ні від кого фінансово залежати і підробляла відразу на декількох роботах. В день, коли була знята легендарна фотографія, Данута поверталася з ринку, і її, судячи з усього, обурило, що місцеві жителі можуть ось так просто демонстративно вказувати, що вони краще, ніж інші нації або національності.

Через Два роки після цієї події, в 1988 році, Данута взяла з собою фотокамеру і піднялася на ліфті на саму вершину водонапірної башти в Векше. Вона наполягла на тому, щоб персонал відкрив для неї двері у приміщення, щоб вона змогла сфотографувати місто зверху. Замість цього Данута викинулася з вікна. Їй був 41 рік.

Сумочки на статуях стали з’являтися, щоб підтримати встановлення пам’ятника Дануте.

У 2015 році почалося обговорення встановлення пам’ятника Дануте. Її син заперечував проти цього, кажучи, що його мамі не сподобалося б таке увагу, як воно їй не подобалося і при житті. Та й голова міської ради Векше Єва Йоханссон також була не в захваті від цієї ідеї. «Безумовно, ми прихильники демократії і свободи слова, і ми не любимо нацистів. Однак ми також вважаємо неприпустимим бити іншу людину тільки тому, що він нам не подобається», — заявила Йоханссон.

Швеція. Пам’ятник з жіночою сумочкою.

У відповідь на це люди по всій Швеції стали організовувати демонстрації, вимагаючи вшанувати пам’ять Данути, а також стали вішати на пам’ятники жіночі сумочки. У підсумку під суспільним тиском був знайдений компроміс: пам’ятник все ж встановили, однак скульптор (ним стала Сюзанна Арвін — Susanna Arwin) змінила обличчя Данути і прибрала її ім’я з назви пам’ятника — пам’ятник називається просто «Жінка з сумочкою» (Kvinnan med handvaskan).

Жінка з сумочкою.

Тепер це не стільки пам’ятник самої Дануте, яка ніколи не хотіла уваги до своєї персони, скільки символ сміливості звичайних громадян, їх бажання жити у вільному суспільстві, в якому немає місця дискримінації.

Про те, як живеться в самій скандинавській країні, ви можете дізнатися з нашої статті про Швецію.