У минулому столітті незмінним атрибутом Червоній площі була неубывающая кілометрова черга до Мавзолею. Десятки тисяч громадян Радянського Союзу і гостей столиці вистоювали у неї довгі години, щоб вшанувати пам’ять легендарної особистості – Володимира Ілліча Ульянова-Леніна. Майже століття забальзамоване тіло вождя світового пролетаріату лежить в усипальниці в центрі Москви. І з кожним роком все спекотніше розпалюються суперечки про те, наскільки необхідно і етично тримати муміфіковані останки відкритими для загального огляду, та про доцільність їх поховання традиційним способом, згідно з християнським канонам.
Кому належить ідея муміфікації тіла Леніна
Прощання з Леніним, 27 січня 1924 року./Фото: ic.pics.livejournal.com
Це може здатися цинічним, але питання про посмертну долю тіла Володимира Ілліча був поставлений ще за його життя. Пробний камінь у цьому напрямку було кинуто Сталіним на засіданні Політбюро восени 1923 року. Повідомляючи про серйозне погіршення здоров’я вождя, Йосип Віссаріонович нібито озвучив думку деяких соратників про необхідність забальзамувати тіло Леніна після його смерті. Тоді ця пропозиція не знайшла підтримки. Однак згодом Сталіну усе ж таки вдалося реалізувати свою ідею.
Після смерті Леніна виникла потреба зберегти його тіло для того, щоб попрощатися з ним встигли делегати з найбільш віддалених регіонів країни, а також представники зарубіжних компартій. Первинне бальзамування, розраховане на кілька тижнів, було виконано професором Олексієм Абрикосовим. Сильні морози сприяли збереженню тіла, але весняне потепління може привести до його розкладання. Необхідна була нова технологія, яку зміг запропонувати вчений-біохімік Борис Збарський. Завдяки його старанням Сталін зміг створити справжній культовий об’єкт, що став місцем паломництва прихильників ідей комунізму з усіх куточків земної кулі.
Як будувався Мавзолей для Леніна
Дерев’яний мавзолей на малюнку Ісаака Бродського 1924 року./Фото: isrageo.com
Перший проект ленінської усипальниці був розроблений архітектором Олексієм Щусєвим і затверджений спеціальною урядовою комісією вже через 3 дні після смерті Ілліча. За такий же термін побудували і перший, тимчасовий Мавзолей. Це була будівля у формі куба, завершується триярусними ступенями, з яких 1 травня 1924-го приймався перший парад.
Біохімік академік Борис Ілліч Збарський (1885-1954) і його син Ілля Борисович Збарський (1913-2007) в лабораторії./Фото: s.mediasole.ru
Коли група Збарского приступила до вторинного бальзамування тіла Леніна і Мавзолей закрили для відвідувачів, почалися роботи над новим проектом будівлі. Первісна композиція отримала художнє розвиток, були продумані елементи оздоблення, підібрані відповідні матеріали. До літа був готовий саркофаг. У липні 1929 року дерев’яний Мавзолей почав перетворюватися в мармуровий. Менш ніж за півтора року (замість планованих 4-5 років) будівництво було завершено. У жовтні 1930-го Мавзолей прийняла урядова комісія, і вже через місяць він прийняв перших відвідувачів.
Як забезпечується збереження тіла Леніна в Мавзолеї
Вчений за моніторами комп’ютерів, контролюючих параметри середовища в Мавзолеї./Фото: s.mediasole.ru
Відповідальність за підтримання забальзамованих останків Володимира Ілліча в належному стані покладено на співробітників Всеросійського науково-дослідного інституту лікарських і ароматичних рослин, зокрема, на таке його підрозділ, як Навчально-методичний центр біомедичних технологій. Систематичні обстеження тіла поділяються на контрольні та медико-профілактичні. Головне завдання останніх – мінімізувати руйнівний вплив навколишнього середовища.
Крім медичних працівників, до робіт залучаються спеціалісти з сфер хімії, фізики, біології, а також інженерний склад, обслуговуючий технічну апаратуру. Огляд проводиться двічі на тиждень. Відкриті частини тіла обробляються спеціальним розчином, при цьому особлива увага звертається на відповідність особи анатомічній зразком. Відповідальна і складна процедура перебальзамування виконується раз на півтора року. В залежності від поточного стану об’єкта роботи можуть займати від декількох днів до двох місяців. Тіло витягується з саркофага і занурюється у ванну зі спеціальною бальзамирующей рідиною. Всередину впорскується консерванти, при необхідності зазнали незворотних змін ділянки тканин замінюються неорганічними матеріалами. Ретельно досліджується ложі Леніна, періодично оновлюється його одяг.
За запевненнями вчених, сучасна технологія бальзамування і унікальне обладнання для клімат-контролю можуть забезпечити схоронність тіла протягом кількох століть.
Як вирішувалося питання про подальшу долю тіла Леніна після розпаду СРСР
Черга в Мавзолей Леніна на Червоній площі./Фото: gdb.rferl.org
Декомунізація, що послідувала після розпаду Радянського Союзу, торкнулася практично всі сфери суспільно-політичного життя країни. Однак пропозицію прибрати з Червоної площі і віддати землі муміфікованого ідеолога Жовтневої революції 1917 року не знайшло підтримки. У цьому є чимала заслуга представників комуністичної партії і їх прихильників, які неодноразово апелювали до громадської думки. Соціологічними опитуваннями займалися як державні, так і незалежні агентства.
Згідно з отриманими даними, багато росіян симпатизують Леніну і вважають його історичну роль позитивної, майже половина респондентів проти виносів останків Володимира Ілліча леніна з Мавзолею. Демократичні основи суспільства не дозволяють залишити без уваги думку співгромадян про те, що знищити пам’ять про Леніна неприпустимо. Крім того, останнім часом помітно посилився інтерес до першого радянського лідера з боку іноземних туристів. Всі ці фактори сприяють тому, що вождь світового пролетаріату як і раніше знаходиться в своїй усипальні на Червоній площі.
У що обходиться зміст тіла Леніна в Мавзолеї
Мавзолей Леніна — пам’ятник-усипальниця на Червоній площі біля Кремлівської стіни в Москві, де з 1924 року в прозорому саркофазі зберігається тіло Володимира Леніна./Фото: static.tonkosti.ru
З моменту заснування пам’ятник-усипальниця знаходиться на балансі держави. В даний час він внесений в список об’єктів федерального значення. Про фінансування медико-біологічних робіт по збереженню прижиттєвого вигляду Володимира Ульянова-Леніна відомо, що щорічно з федерального бюджету на ці цілі виділяється сума понад 13 млн. рублів, що еквівалентно приблизно 200 тисячам доларів.
Тривалий час суттєву дотацію до бюджетних коштів надавав благодійний фонд «Мавзолей Леніна», за допомогою якого перерахувати гроші на утримання історичного об’єкта могли приватні особи та організації. Регулярно свій вагомий внесок вносять представники КПРФ і їх прихильники.
А адже традиція муміфікування дуже давня.
Thanks!
Our editors are notified.