Яку гру буде вести Путін в 2016 році: оцінки останніх заяв та прогнози експертів

Яку гру буде вести Путін в 2016 році: оцінки останніх заяв та прогнози експертів

Президент РФ намагається перешкодити розширенню НАТО, пропонує свою формулу по Донбасу, і хоче легітимізувати анексію Криму, вважають аналітики

На початку 2016 року – 5 січня – президент Росії Володимир Путін дав знакове інтерв’ю відомому виданню Bild у Сочі. Текст інтерв’ю був оприлюднений на сайті Кремля в понеділок, 11 січня.

Під час бесіди з журналістом глава російської держави окреслив свою позицію з ряду ключових тем для РФ і її противників.

На думку експертів, російський президент дає чіткий сигнал НАТО зупинитися в своєму розширенні на схід і намагається домогтися, щоб Захід “змусив” Україну піти на запропонований Москвою сценарій виходу з кризи на Донбасі. А в питанні Криму Путін і далі гне лінію на легітимізацію “анексії” півострова. І те, як буде розвиватися ситуація в цьому році, залежить від дуже великої кількості змінних, відзначають політологи.

У той же час експерти вважають, що економічні оцінки президента РФ про ситуацію в країні дещо відрізняються від реального стану справ.

Причини нинішніх криз в Європі

Одна з головних причин нинішніх криз, як стверджує Путін, – це розширення НАТО на схід. За його словами, замість того, щоб створити новий військовий союз з участю США і країн східної Європи і РФ (таку ідею свого часу пропонував німецький політик Егон Бар), Захід пішов на розширення НАТО. При цьому президент РФ вважає, що Альянс повинен був відмовити країнам Східної Європи, незважаючи на їх бажання стати частиною НАТО.

“Ми тисячу разів чули як мантру, повторювану нашими американськими та європейськими політиками: країни мають право обирати спосіб забезпечення своєї безпеки. Так, ми знаємо про це. Це правда. Але правда також і те, що інші країни мають право приймати рішення розширювати свою власну організацію і не розширювати, діяти так, як вони вважають за доцільне з точки зору забезпечення загальної міжнародної безпеки”, – сказав він, додавши: “Хотіли царювати. Сіли на цей трон. І що далі? Тепер ми обговорюємо кризові ситуації”.

Головну помилку РФ Володимир Путін бачить в тому, що починаючи з 1990-1991 років, з моменту розпаду Радянського Союзу, в наступні роки Росія недостатньо чітко формулювала свої національні інтереси. “Ми не заявляли про свої національні інтереси, а потрібно було робити це з самого початку. І тоді, може бути, світ був би більш збалансованим”, – сказав він.

Цими заявами, як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, Путін дає чіткий сигнал Заходу зупинити подальше просування НАТО на схід. “Це сигнал до того, що якщо ви будете розширюватися далі і увімкніть Україну, значить, буде загострення. Ви не підсилите безпеку, а, навпаки, створите додаткові джерела кризи безпеки на східних кордонах Європи”, – пояснив він Сегодня.иа.

Раніше експерти вже зазначали Сегодня.иа, що ситуація в світі за останні два роки дуже змінилася і сьогодні в Альянсі не готові говорити про вступ України в НАТО, хоча двері для країни залишаються відкритими. Більш детально читайте в матеріалі: “Як НАТО допомагає Україні, і чому Києву “не світить” членство в Альянсі: думки експертів”.

Анексія Криму та мінські угоди

Санкції, які Захід ввів проти РФ у відповідь на незаконну анексію Криму, Володимир Путін вважає помилковим. “Що стосується реакції наших західних партнерів, мені здається, вона була помилковою і спрямована не на підтримку України, а на стримування зростання можливостей Росії”, – сказав він.

А самі дії РФ у Криму Путін пояснює тим, що в Києві відбувся державний переворот, і до влади почали приходити “вкрай націоналістично налаштовані сили”, які напряму “почали погрожувати російськомовним людям”, які проживають в Україні. При цьому, за його словами, концентрація росіян і російськомовних більше, ніж у всіх інших частинах України.

“Що ми зробили? Ми не воювали, не окупували нікого, ніде не стріляли, жодна людина не загинула в результаті подій у Криму. Жоден! Ми використовували Збройні Сили лише для того, щоб стримати перебували там двадцять з гаком тисяч військовослужбовців України від втручання у вільне волевиявлення людей, які там проживають. Люди прийшли на референдум і проголосували. Вони захотіли бути в складі Росії”, – пояснив він.

При цьому Володимир Путін стверджує, що у випадку з Кримом міжнародне право не порушене. “У відповідності із Статутом Організації Об’єднаних Націй кожен народ має право на самовизначення”, – сказав він. Як приклад президент РФ навів Косово.

На думку Вадима Карасьова, Путін і далі намагається легітимізувати анексію Криму в очах Заходу. “Хоче показати, що це була вимушена міра у руслі міжнародного права”, – зазначив він.

Заступник голови Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, в свою чергу, зазначає, що будь-який агресор намагається знайти юридичне обґрунтування своїх дій. “І Гітлер, і Сталін знаходили якісь юридичні обґрунтування того, що вони робили. Путін чітко говорить, чого він хоче розділити на трьох з США і Європою сфери впливу в Європі та світі”, – вважає експерт.

Говорячи про конфлікт на Донбасі, Володимир Путін заявив, що ключовим пунктом його врегулювання є внесення змін до Конституції України в частині децентралізації.

“Всі говорять про те, що потрібно обов’язково виконати Мінські угоди, і тоді можна переглянути питання про санкції. Повірте мені, це зараз набуває характеру театру абсурду, тому що основне, що повинно бути зроблено за виконанням Мінських угод, лежить на стороні сьогоднішніх київської влади. Не можна вимагати від Москви те, що повинен зробити Київ. Наприклад, найголовнішим у всьому процесі врегулювання, ключовим питанням є питання політичного характеру, а в центрі ‒ конституційна реформа. Це 11‑й пункт Мінських угод. Там прямо записано, що має бути проведена конституційна реформа, причому не в Москві ж повинні бути прийняті ці рішення!”, – сказав він.

При цьому він зазначає, що тільки після виконання цього пункту можна буде підійти до питання про відновлення Україною контролю над кордоном.

“Пункт 9‑й ‒ відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України на підставі закону України про конституційну реформу до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11, тобто проведення конституційної реформи. Тобто спочатку конституційна реформа, політичні процеси, а потім на основі цих процесів створення атмосфери довіри і завершення всіх процесів, у тому числі закриття кордону. Наші європейські партнери ‒ і Канцлер ФРН і Президент Франції ‒ повинні якось побільше вникати, мені здається, ці проблеми”, – сказав він.

Як зазначає Вадим Карасьов, Володимир Путін, фактично, озвучив те, як у Москві трактують виконання мінських угод. “Але в цьому риторичному наративі Путіна важливий не сам наратив, а його закінчення, де він звертається до західних лідерів більш настійно порекомендувати українському керівництву виконати свою частину мінських угод в розумінні Путіна”, – зазначив він.

За словами експерта, Путін фактично пропонує формулу – конституційні зміни і збереження впливу Росії на Східний Донбас в обмін на контроль над кордоном.

Але це не означає, як зазначає Олексій Голобуцький, що Москва піде на виконання своєї частини угоди, якщо Київ все ж внесе зміни в Основний закон. “Конституційна реформа, знайдуть нову причину. Якщо б він хотів вирішити проблему – вже б вивів війська і віддав кордон. Він вчора говорив одне, завтра інше. Поки не вирішена проблема з усією Україною все це просто слова для нього”, – пояснив експерт Сегодня.иа.

При цьому експерти не беруться прогнозувати, як далі розвиватиметься ситуація.

“Поки ні Меркель, ні Путін, ні Франція, ні Порошенко не можуть стати гарантом реалізації мінських угод до кінця цього року. Але будуть прагнути до того, щоб повільно поповзом реалізація мінських угод відбувалася. Якщо не буде подальшого хоч і мінімального прогресу в реалізації мінських угод, тоді зростають ризики великої війни”, – зазначив Вадим Карасьов.

При цьому, як зазначає Олексій Голобуцький, впливати на ситуацію буде цілий ряд факторів. “Ціна на нафту, ситуації в Сирії, все це накладається один на одного, плюс вибори в США. Цей рік може бути повним сюрпризом, а може бути продовженням 2015 року”, – зазначив він.

Погіршення економічної ситуації в РФ

На тлі погіршення економічної ситуації у зв’язку з санкціями та падінням цін на нафту Володимир Путін стверджує, що у РФ ще є резерви, щоб пережити кризовий період: “У Центрального банку приблизно 340 мільярдів золотовалютних резервів, зараз можу помилитися, але за 300 мільярдів. І два резервних фонду Уряду, приблизно по 70, 80 мільярдів доларів кожен, один ‒ 70, інший ‒ 80. Ми вважаємо, що ми поступово будемо виходити все‑таки на стабілізацію і на підйом економіки”, – зазначив він.

Крім того, за словами президента РФ, падіння цін на нафту допомагає країні знизити залежність від сировинного експорту і стимулювати розвиток високотехнологічних галузей.

Разом з тим економісти досить скептично ставляться до подібних прогнозів. “Ще рік тому резерви Росії становили майже 450 млрд. дол., зараз вони істотно знизилися, в тому числі і з-за відтоку капіталу з-за того, що немає надійного ресурсу для їх поповнення. Сама тенденція істотного скорочення є значущим показником”, – пояснює Сегодня.иа директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

При цьому експерт зазначив, що для країни, яка є великим експортером нафти і яка значну частину своїх державних фінансів формує в залежності від ціни та обсягів експорту, таке падіння ціни на нафту – це значимий шок. “Динаміка індексів фондового ринку значною мірою корелюється з вартістю нафти Точно також обмінний курс російського рубля дуже сильно корелюється з вартістю нафти”, – пояснив він.

Василь Юрчишин зазначив, що у світі є приклади, коли здешевлення сировинних ресурсів стимулює збільшення інвестицій у деякі інші галузі, які країна вважає конкурентоспроможними. “Але я не дуже впевнений ,що ця теза стосується РФ, оскільки країна довгий час залежала від сировинного експорту і багато в чому економіка будувалася на дорогому нафтовому експорті і очікувати, що навіть у середньостроковій перспективі економіці вдасться перебудуватися у мене викликає сумнів”, – сказав він.

Ще менш оптимістичний у своїх оцінках перспектив економічного зростання в РФ колишній заступник голови уряду Росії Альфред Кох. “Путін вважає, що зростання неминуче. Це правда… Але! Як говориться, метеорологи помиляються тільки в термінах… адже Проблема не в тому, що, рано чи пізно, але життя стане краще. Проблема в тому, здохне до того часу публіка, яка сьогодні аплодує його непохитності… Встигне вона насолодитися плодами цього зростання? Або з неї і нульових вистачить?”, – написав він у себе на сторінці в facebook.