Її ім’я стало відомо завдяки Олександру Пушкіну, що присвятив Ганні Керн свій вірш «Я помню чудное мгновенье». До моменту зустрічі з поетом вона вже була одружена, але про особисте щастя молодої жінки навіть не йшлося. Дружина свого Єрмолая Керна Ганна ненавиділа. Протягом сімейного життя вона то й справа закохувалася, і в результаті репутація дружини генерала була безнадійно зіпсована. Але своє справжнє щастя Анна Керн знайшла в 36 років в особі 16-річного Олександра Маркова-Виноградського.
Швидкоплинне бачення
Анна Керн. Малюнок Олександра Пушкіна, 1829. / Фото: www.yandex.net
Ганні Полторацкой не виповнилося ще й 17 років, коли батько видав її заміж за 52-річного Єрмолая Керна. Петро Маркович Полторацький твердо вирішив, що чоловіки Ганні годиться тільки генерал, а тому всі залицяльники, які не мали такого звання, просто не мали жодних шансів.
Заміжжя обернулося для юної дівчини сущим кошмаром. Вона не тільки не любила свого чоловіка, але навіть не відчувала до нього поваги. І з гіркотою визнавалася: вона його ненавидить. Втім, самого Єрмолая Федоровича душевні муки молодої дружини не надто турбували.
Єрмолай Федорович Керн. / Фото: www.holiday-trips.ru
Дочки, народжені від чоловіка, не викликали в Ганні теплих почуттів. Катерина Ермолаевна виховувалася в Смольному, Ганна прожила всього 4 роки, а Ольга померла в семирічному віці.
Анна Керн відчайдушно хотіла кохати і бути коханою. Вона йшла, як і належить генеральської дружині, за чоловіком з міста в місто. Вона знаходила розраду, буваючи на нечастих світських заходах, де ловила захоплені погляди чоловіків. Як відомо, під чарівність юної Керн потрапив і Олександр Сергійович Пушкін присвятив їй свої рядки.
Олена Шипицова «Народження образу. Портрет А. С. Пушкіна». / Фото: www.prlib.ru
Анна Керн не надала особливого значення цьому захопленню і палким зізнанням поета: за ним вже давно закріпилася слава ловеласа. Та і його справжнє ставлення до панночкам, якими він захоплювався, було відомо. Поза сумнівом, увага Пушкіна їй лестило, але в житті Анни Керн були більш серйозні романи.
У щоденниках молодої жінки 1819 року зустрічається згадка про якогось чоловіка, якого у своїх записах вона називала Шипшиною. Пізніше у неї був роман з поміщиком Аркадій Родзянко, а в 1825 році вона була захоплена кузеном Олексієм Вульфом.
Олексій Вульф. / Фото: www.wikimedia.org
У 1827 році, остаточно розпрощавшись зі своїм чоловіком, Анна Керн влаштувалася в Петербурзі. До того часу її репутація була зовсім зіпсована, в пристойному суспільстві вона вважалася знедоленою. Втім, це анітрохи не завадило молодій жінці знову і знову робити спроби знайти своє щастя.
Вік любові не перешкода
Репродукція портрета Анни Керн. Художник Іван Жерен. / Фото: www.wikimedia.org
У 1836 році Анна Керн зустріла своє справжнє кохання. Юний кадет Першого Петербурзького кадетського корпусу Олександр Марков-Виноградський, її власний троюрідний брат заволодів усіма думками і почуттями жінки. На момент знайомства йому було всього 16 років, їй вже виповнилося 36. Але хіба міг вік перешкодити їм стати щасливими?
Сашко Марков-Виноградський готовий був на все заради тієї, яку покохав з усією своєю юнацькою пристрастю. Йому вистачило мудрості не звертати уваги на осуд суспільства. Юнакові було абсолютно все одно, як складеться далі його кар’єра, він не збирався вислуховувати негативні висловлювання на адресу коханої жінки від своїх рідних, а матеріальне благополуччя не могло зрівнятися зі щастям бути поруч з коханою Анною.
Олександр Марков-Виноградський. / Фото: www.holiday-trips.ru
Молода жінка, що зустріла свою любов, миттєво змінилася. Її перестали займати бали і захоплені чоловічі погляди. Вона практично перестала з’являтися в суспільстві і цілком віддалася своєму тихому сімейному щастю.
У 1839 році на світ з’явився син закоханих, якого Анна назвала Олександром. З ним вона зрозуміла, що таке справжні материнські почуття.
Після смерті свого законного чоловіка в 1841 році Анна Керн могла розраховувати на отримання досить пристойної пенсії, проте вже через рік вона вийшла заміж за кохану людину, відмовившись від всіх привілеїв генеральської вдови.
Анна Керн. / Фото: www.odiummedia.com
Подружжя Маркови-Виноградські були неймовірно щасливі, незважаючи на матеріальні труднощі і відверту нужду. Олександр Васильович не володів особливими талантами, так і забезпечувати свою сім’ю у нього виходило не дуже добре. Але при всьому при цьому він не міг надихатися на свою дружину, нескінченно зізнавався їй у коханні і дякував богу за подаровану йому щастя бути чоловіком «його душечка».
Ганна Петрівна вторила своєму чоловікові і зізнавалася в листах родичці: навіть у бідності є свої радості, якщо у подружжя багато любові.
Майже 40 років Ганна Петрівна і Олександр Васильович Маркови-Виноградські були щасливі. Вони жили дуже бідно, іноді відчайдушно потребували. Після виходу дружина на пенсію Анна Петрівна була змушена продати за безцінь адресовані їй пушкінські листи.
Символічна могила Анни Керн на кладовищі в Прутне. / Фото: www.lfly.ru
Олександр Васильович помер у січні 1879 року від онкологічного захворювання, а через чотири місяці покинула цей світ і Ганна Петрівна. 40-річний син Маркових-Виноградських незабаром після смерті батьків покінчив з собою. До життя на самоті він виявився абсолютно не пристосований.
Одним з найвідоміших творів Михайла Глінки, крім опер і симфонічних п’єс, є романс «Я пам’ятаю дивовижне мгновенье» на вірші А. Пушкіна. А найдивніше полягає в тому, що і поета і композитора в різний час надихнули жінки, між якими було набагато більше спільного, ніж одне прізвище на двох.
Thanks!
Our editors are notified.