Конституція “по-новому”: що і коли зміниться в судовій системі

Конституція “по-новому”: що і коли зміниться в судовій системі

Конституційний суд розгляне судову реформу, запропоновану президентом Петром Порошенко

Верховна Рада сьогодні підтримала постанову про внесення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду президентського законопроекту про внесення змін в Основний закон в частині правосуддя (№3524). Сайт “Сегодня.иа” розібрався, як зміниться судова система, якщо реформа буде підтримана Конституційним судом (КС) і прийнята парламентом.

У відповідності з регламентом Верховної Ради, після включення законопроекту про внесення змін до Конституції України до порядку денного сесії депутати направили його в КС для одержання висновку щодо відповідності законопроекту статтям Конституції. Після отримання висновку парламент попередньо схвалює законопроект (перше читання) мінімум 226 голосами.

Імовірно, вже влітку Верховна рада буде розглядати реформу у другому читанні. До речі, в Україні майже рік розглядалися дві редакції законопроекту: експерти “Реанімаційного пакету реформ”, міністр юстиції Павло Петренко та ін. наполягали на звільненні всіх суддів, у той час як заступник глави АП Олексія Філатова виступав за переатестацію “служителів Феміди”. Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт 30 жовтня поставив крапку в суперечках і заявив: “Тотального звільнення всіх суддів не буде. Практика ЄС дозволяє це лише у виняткових випадках. Якщо звільнити всіх, хто буде виносити рішення?”.

У Верховній Раді президент Порошенко зареєстрував законопроект у своїй редакції – звільняти суддів не будуть, однак пройти переатестацію їм доведеться.

Скоротять повноваження Верховної Ради і прокуратури

Як говориться в пояснювальній записці до закону, конституційні повноваження парламенту пропонують привести у відповідність з міжнародними стандартами. Так, замість Ради призначати на посаду суддю президент за поданням Вищої ради правосуддя, що “забезпечить виключно церемоніальну роль глави держави в цьому процесі”. Повноваження щодо звільнення суддів та їх переведення з одного суду до іншого передаються до Вищої ради правосуддя.

Крім того, в результаті реформи нардепи втратять можливість впливати на Генерального прокурора. Зі статті 85 Конституції приберуть 25-й пункт, в якому йдеться про те, що Верховна Рада дає згоду на призначення і звільнення президентом Генпрокурора. Крім цього, згідно з вказаним пунктом статті Конституції, парламент може висловити недовіру Генеральному прокурору, в результаті чого той повинен піти у відставку.

Вища рада правосуддя буде складатися з 21 людини. 10 з них оберуть на з’їзді суддів України з числа діючий суддів або суддів у відставці, 2 членів ради призначить президент, ще по 2 людини призначать на з’їздах адвокатів України і всеукраїнської конференції прокурорів. 2 осіб оберуть на з’їзді юридичних Вузів і 2 – призначить Верховна Рада. До складу Вищої ради правосуддя також входить голова Верховного Суду з посади.

Вища рада вносить подання про призначення суддів, приймає рішення про порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або прокурора, який приймає рішення про звільнення судді від посади, дає згоду на затримання судді.

Термін повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одне і те ж особа не може займати посаду члена Вищої ради правосуддя два терміни поспіль.

Також частину своїх повноважень втратить і прокуратура. Законопроект пропонує суттєво змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується виключити з Конституції України розділ VII “Прокуратура” в повному обсязі, а положення, які визначають юридичний статус органів прокуратури, включити у розділ VIII “Правосуддя”. З переліку функцій прокуратури вилучається нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (так званий “загальний нагляд”).

Хто зможе стати суддею

Відповідно до законопроекту, на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодший 30 років і не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 5 років, компетентний і володіє державною мовою.

Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді. Пропонується також скасувати інститут “призначення судді на посаду вперше” (П’ятирічний, так званий “випробувальний термін”) і призначати суддею на посади безстроково. Дане положення не стосується суддів КС, Які, як і раніше, будуть призначатися на дев’ять років.

Законопроект передбачає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за прийняте ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. За дії, не пов’язані з виконанням суддівських функцій, суддя повинен нести юридичну відповідальність у загальному порядку.

Суддя йде у відставку, якщо закінчився строк його повноважень, він досяг віку 70 років, отримав друге громадянство, помер чи втратив дієздатність, скоїв злочин і був засуджений, самостійно подав заяву про відставку, систематично порушив свої обов’язки.

До речі, в Україні вже сотні суддів пройшли процес люстрації, за результатами якої Вищої ради юстиції, як зазначив Петро Порошенко, вніс у Верховну Раду подання на звільнення 388 суддів. Більшість “служителів Феміди” “заплямували” себе – на них до ради надходили скарги. Раніше прем’єр Арсеній Яценюк заявляв про те, що переатестацію пройдуть всі судді, при цьому чіткий механізм в проекті не прописаний. Сказано лише про те, що переатестація дозволить визначити професійну підготовку суддів.

Як повідомляє Судово-юридична газета, Рада суддів України (РСУ) погодив Порядок і методологію кваліфікаційного оцінювання суддів, Положення про порядок здачі іспиту та методику його оцінки при проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів.

Раніше РСУ наполягав, що для оцінювання діючих суддів достатньо дослідити їх суддівські досьє та провести співбесіди. На іспит судді повинні йти тільки в тому випадку, якщо дослідження їх досьє та співбесіди буде недостатнім. У той же час Вища кваліфікаційна комісія суддів вважає, що всі діючі судді без винятку повинні здавати іспити у вигляді тестування.

Ставлення до реформи

“Реформи президента знаходять підтримку і розуміння не тільки в суспільстві, але і в нашому професійному середовищі, – розповів “Сегодня.иа” заступник голови Апеляційного суду Київської області Олександр Шевченко. – Намагання колишньої влади щось змінити в судовій системі виявилися всього лише красивими деклараціями. На жаль, і нинішня влада користується КПК, який фактично був переписаний Андрієм Портновим, та іншими законами, прийнятими з його подачі в 2010-му і наступні роки. Реформувати судову гілку влади треба”.

При цьому експерт зазначає, що судова реформа повинна бути спрямована на підвищення відповідальності суддів, прозорість їх рішень.

Народний депутат від “Самодопомоги” Єгор Соболєв залишився незадоволеним законопроектом президента. “Це дуже хороша ідея – позбавити парламент можливості впливу на генерального прокурора, але тоді і президента потрібно позбавляти можливості впливу”, – сказав він.

За словами депутата, нинішня модель передбачає, що генеральний прокурор залежить від парламенту і президента, а змінами пропонується зробити так, що парламент не буде впливати на його призначення та звільнення, зате президент буде.

“Я думаю, це нечесна ідея. Нам потрібно зберігати або баланс між гілками влади та їх повноваженнями виганяти і призначати генерального прокурора, або взагалі зробити його незалежної інституцій і перейти, наприклад, до прямих виборів генерального прокурора”, – сказав він.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко розкритикував президентський проект змін до Конституції щодо правосуддя. “Там пропонується збільшити з 5 до 6 років строк повноважень генерального прокурора України, позбавити права Верховної ради оголошувати недовіру генеральному прокурору”, – сказав він, зазначивши, що його це дивує.

На думку Ляшка, ініціатива позбавити Раду повноважень оголошувати недовіру генпрокурору не буде підтримана парламентом, оскільки це єдина контрольна функція парламенту щодо глави ГПУ.

Суд створений для того, щоб будь-хто, незалежно від статків і зв’язків, міг добитися справедливості. Чи є у нас такі суд…

Опубліковано Олегом Ляшком 22 грудня 2015 р.

“Якщо тільки президент буде призначати і звільняти генпрокурора, це означає, що глава ГПУ буде повністю залежний від президента і буде виконувати тільки політичні замовлення”, – вважає лідер РП.

В інтерв’ю “Сегодня.иа” голова Верховного суду України Ярослав Романюк сказав – звільняти всіх суддів відразу не можна. “З якої причини необхідно звільнити всіх? По-перше, тому що судді приймали рішення по Майдану. Дійсно, кілька десятків таких рішень було. Але в державі 8 тис. суддів. І далеко не у всіх регіонах була така ситуація, як у Києві, не всі судді були залучені в розгляд таких справ. І чи може це бути підставою для звільнення всіх без розбору? Мені це здається помилковим”, – каже Романюк.

До речі, сьогодні Петро Порошенко на прес-конференції в Єрусалимі заявив: “Дуже відповідальний сектор реформ нарешті зрушать з місця”. Український президент назвав це рішення “дуже позитивним сигналом на шляху реформи правосуддя в Україні і яскравою демонстрацією того, що коли треба – депутати здатні об’єднатися і відповідально підійти до долі реформ”, – зазначає прес-служба президента.