Конституційні наперстки. Як можна не пустити Зеленського в президентське крісло?

Марно українці сьогодні тішаться, святкуючи перемогу на президентських виборах коміка Володимира Зеленського. Його команда вже акуратно стала протискати в народ меседжі про те, що, мовляв, не президентська це справа – тарифами рулити або саджати корупціонерів.

Так що не виключено, що буде Зеленський і Росію перемагати, як його попередник, і нові схеми поставок палива в Україну розробляти.

До того ж оточення Порошенко зараз щосили просуває ідею не пустити Зеленського до прийняття повноважень. Адже потрібно ще набути посаду! А це – ціла процедура прописана в Конституції України.

Щоправда, Конституція України – це така нісенітниця, де чорт ногу зломить, не те що юрист. Останнім часом цією самою Конституцією в Україні хіба що тільки не подтирались. Наприклад, за Конституцією Україна – парламентсько-президентська республіка. Ще у 2004 році Верховною Радою України був прийнятий закон України № 2222-IV «ПРО внесення змін до Конституції України» та (в пакеті до нього) «Закон про внесення змін у закон про вибори Президента». До речі, останній дозволив провести переголосування другого туру виборів Президента у часи Помаранчевого Майдану. Тодішній президент України Леонід Кучма підписав ці документи негайно після голосування – на трибуні Верховної Ради.

Цей самий закон про зміни до Конституції передбачав перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми управління – тобто формування уряду здійснював не президент, а «коаліція депутатських фракцій». Також термін повноважень Верховної Ради був продовжений до 5 років (за Конституцією-1996 – 4 роки).

30 вересня 2010 року Конституційний суд України прийняв рішення про те, що Закон № 2222 про внесення поправок у Конституцію України (прийнятий у Верховній Раді 8 грудня 2004 року і відомий як «Конституційна реформа») був прийнятий з порушенням процедури, а саме, перед голосуванням в нього були внесені зміни, які не пройшли експертизу в Конституційному Суді. На цій підставі Конституційний Суд України 30 вересня 2010 року припинив дію Конституції в редакції 2004 року, яка діяла в період 2005-2010 рр.

Однак відповідно до тієї ж Конституції України, зміни у тексті Конституції України можуть бути прийняті тільки Верховною Радою України. Тобто, потрібно провести голосування на двох сесіях Верховної Ради з дотриманням усіх процедур (зокрема, відповідно до статей 155 і 156 Конституції України в редакціях і 1996 і 2004 років, потрібно щоб за зміни до Конституції проголосувало «конституційну більшість в 300 голосів). А цього зроблено не було.

Коротше, повний бардак! Ніхто на той момент не знав, яка Конституція діє в Україні – 1996 чи 2004-го, включаючи навіть одного з авторів Конституції-1996, заслуженого юриста України, професора Віктора Мусіяку.

5 жовтня 2010 року Парламентська Асамблея Ради Європи звернулася до Венеціанської комісії з проханням дати оцінку рішенню Конституційного Суду України про скасування політреформи 2004 року. 18 грудня 2010 року «Венеціанська комісія» склала свою думку, в якій назвала «вкрай незвичайним для європейського конституційного права» той факт, що поправки до Конституції України були визнані Конституційним судом України такими, що «суперечать Конституції» після того, як вони діяли шість років!

І ось, як кажуть, апофигей апофеозу – 21 лютого 2014 року, тобто, після скоєного в Україні державного перевороту, Верховна Рада України проголосувала за відновлення Конституції України в редакції 2004 року – «за» проголосувало 386 депутатів. Однак насправді ніякої «парламентської» республіки не було! Відразу ж український парламент грубо порушив хоч Конституції-2004, хоч Конституцію 2010, хоч Конституцію-1996 – жодна українська Конституція не передбачала усунення від влади діючого президента України. Тим не менш, Віктор Янукович був у порушення ст. 108-111 Конституції України усунуто від обов’язків президента, а потім і взагалі його повноваження президента були припинені.

Але президент Порошенко, повноваження якого новою редакцією Конституції повинні були бути серйозно урізані, наплював на всі редакції Конституції України і став правити країною, як і до нього попередні президенти.

І ось при такому бардаку раптово з’ясовується, що новому президенту України цей самий бардак може серйозно ускладнити президентство. І навіть взагалі це саме президентство не дозволити. Як? Дуже просто.

Яка процедура вступу на посаду президента?

Згідно ст. 104 Конституції України «новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України».

Тобто, у Зеленського є приблизно місяць. Ну, потягне ЦВК день-другий, але визнає його президентом. А далі?

А далі: «Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України». І все! Тобто, якщо з якихось причин голова КС України не зможе прибути на процедуру присяги нового президента народу України, то новий президент не стане президентом?

Саме про це раптово розповіли в інтернет-виданні «Країна», розповівши про те, що Порошенко робить спроби максимально відстрочити його інавгурацію провести через Конституційний суд рішення про відставку його голови Станіслава Шевчука. І організувати голосування хочуть вже у четвер 25 квітня.

Так як в законі про Конституційному суді відсутня можливість відставки його голови (крім варіанту, коли він сам написав заяву), то відсторонення Шевчука планують провести через позбавлення його посади судді відповідно до статті 21 Закону про КС). Для цього Постійна комісія КС з питань регламенту та етики повинна зробити висновок про вчинення Шевчуком дисциплінарного порушення, грубого і систематичного нехтування своїми обов’язками.

Причому, як повідомляють журналісти, у Порошенка вже нібито є шість суддів Конституційного Суду України, які готові проголосувати проти свого шефа, а ще шестеро не можуть зважитися і з ними «працюють». І проект рішення давно готовий!

Всього в КС 18 осіб – шість від президента, Верховної Ради та з’їзду суддів України.

З іншого боку, якщо прочитати Розділ XII Конституції України про Конституційний суд, то там нічого немає про обов’язок глави КС вручати новому президентові булаву або як його приводити до присяги. Тобто, якщо трактувати Конституцію в цьому розрізі, то приводити нового президента України до присяги може хоч Дід Мороз. Тому що немає таких обов’язків у голови Конституційного Суду України, не прописані вони у Конституції!

Але, чесно кажучи, цей правовий вінегрет сьогодні на руку тільки майже колишнього, але все ще президента України Петру Порошенку. Тому що він буде намагатися і намагається! – будь-яким способом відтягнути інавгурацію президента України Володимира Зеленського. І або він візьме свої президентські повноваження в порушення ст. 104 – без голови КС, або на порушення тієї ж 104-ї статті пропустить термін в 30 днів. У будь-якому випадку, з’являється можливість поставити під сумнів легітимність процедури прийняття президентства Зеленського. Пам’ятайте – адже саме через порушення процедури скасували конституційну реформу 2004 року. Так хто заважає нинішньому парламенту, який страшенно боїться того, що новий президент розпустить, проголосувати проти цього самого президента?

А в цілому будь-які спроби максимально відтягнути інавгурацію президента Зеленського, щоб у нього не було часу на достроковий розпуск парламенту, а в той час провести зміну керівництва КСУ. Може, й без нього приведуть нового президента до присяги, але голова Конституційного Суду – це важлива фігура. І він ще багато що може зробити…

Що стосується спроб провести у Верховну Раду закон про імпічмент президента чи якось інакше обмежити президентські повноваження, то набагато більш серйозними будуть спроби все-таки з’ясувати, яка Конституція діє сьогодні в Україні, і якою в ній все-таки лад – президентсько-парламентську чи парламентсько-президентську? І ось тут роль Конституційного Суду України зростає багаторазово. Так що не треба ніяких нових законів.

Досить згадати старі шулерські прийоми…