Кримські канікули: півострів відкриває «високий сезон»

Крим вступає у «високий сезон» – найспекотнішу і багатолюдну частину року, коли на півострів прагне потрапити максимальна кількість відпочиваючих

Погрануправление ФСБ по Республіці Крим повідомляє про різке зростання числа відпочиваючих з України. «З початком літніх канікул та періоду відпусток збільшився потік осіб і транспортних засобів через автомобільні пункти пропуску на півночі Кримського півострова. Співробітники прикордонних і митних органів оформляють у добу близько 11 тисяч осіб та до 1500 автомобілів», — повідомляє прес-служба відомства.

Інтрига поки ось у чому: чи стане цей сезон для Криму рекордним, перевершивши небувалі показники минулого року — 6,8 мільйонів туристів, включаючи майже мільйон відпочиваючих з України? Тільки на травневі свята цього року півострів відвідали близько 42 тисяч українців. Незважаючи на перешкоди, які чинить київська влада бажаючим відпочити в Криму, і перманентну антикрымскую кампанію в українських ЗМІ, люди вперто їдуть на південь, до благословенного моря і гір. Згідно з червневим опитуванням популярного (і цілком промайданного) українського сайту «Кореспондент», більшість респондентів (24%) збирається відпочити в Криму (не піде у відпустку 21%, буде сидіти вдома або на дачі 20%, відпочинок на Україні -11%, на іноземні курорти збирається 14%, до Європи — 8%).

Супроводжує опитування українського інтернет-порталу кілька злісних коментарів. Так, коментатор Сергій Ніколаєв пише: «Ніхто з розсудливих людей, а тим більше з України, в Крим поки не поїде!!!» Інший, під ніком dwv dwv, додає: «Смішно: ватнички обіцяються провести відпустку в Криму. Це вони все-таки брешуть або реально мазохісти?»

Зрозуміло, очевидні успіхи Криму у відновленні туристичної привабливості викликають у «активістів Майдану» справжню істерику. Як, власне, і в цілому вибір Росії і Криму в 2014 році. Відомий російський емігрант Аркадій Бабченко шельмует його в ефірі YouTube-каналу «Дитячий недитячий питання»: «Я пам’ятаю 2014 рік, коли стався “Крим наш”, коли почалась українська війна. Я дивився, що відбувається з людьми, і мені ставало страшно… очі скляні, людина як під наркотою, вираз обличчя пару собак, я прошу вибачення за таке порівняння. Тобто там пропадає все розумне, все людське… Я бачив, як ціла країна зійшла з розуму».

Валявся в калюжі свинячої крові через інсценування помилкового замаху, обіцяв годувати москвичів з броні американського танка «Абрамс» Аркадій Бабченко, зрозуміло, наполягає на своїй повній осудності. Як і лідер меджлісу (заборонений в РФ) Мустафа Джемілєв, який в інтерв’ю австрійській газеті Wiener Zeitung розповів, ніби російські влади виселяють кримських татар і півострів заселяють росіянами: «Це — стратегія, як при Катерині II, коли автохтонний кримськотатарський народ був виселений, а росіяни заселені». Ага — так виселяють, що скоро для татар відкриється найбільша в Східній Європі мечеть, кримськотатарську мову став (поряд з українською) державною мовою в Криму, за казенний рахунок працюють національні школи, ЗМІ, музеї і т. д.

Бачення змученого Криму не дають спокою і нового українського президента. «Подивіться на Крим, який з туристичного краю і природної перлини перетворився в реальний військовий табір», — закликав Володимир Зеленський до стомленим антиросійськими санкціями європейцям. Але ті з європейців, хто (на відміну від Зеленського та Джемілєва) нещодавно побував у Криму, малюють іншу картину. Депутат національних зборів Франції Тьєррі Маріані, який очолював у 2002-2007 роках групи дружби «Франція — Україна», зауважив, що до 2014 року легендарна Таврида немов застигла у вічному сні, і лише тепер перестала бути «сплячою красунею». А німецький лівий політик Андреас Маурер порівняв Крим з Берліном 1990-х років, після об’єднання НДР і ФРН: спостерігається величезна за обсягами будівництво інфраструктурних об’єктів, прокладають дороги, будують мости і т. д.

Дійсно, після закінчення будівництва двох потужних електростанцій, залізничної частини Кримського моста, реконструкції аеропорту та траси «Таврида» намічені нові масштабні плани. Зокрема, на мисі Хрустальний в центрі Севастополя розгортається будівництво театру опери та балету, великого музейного комплексу, хореографічної школи і т. д. Замовником виступає Фонд «Національну культурну спадщину», заснований Маріїнським театром, Ермітажем, Третьяковською галереєю і Великим театром. Перші об’єкти тут будуть здані вже в 2023 році.

Також розпочинається реконструкція Балаклави. Проект з нудною назвою «Громадянське розвиток району Балаклавської бухти міста Севастополя в якості міжнародного центру туризму» передбачає будівництво яхтової марини (спеціально обладнаної стоянки) для 600 яхт. Планується побудувати єдину пішохідну набережну, рибний ринок, реконструювати міський пляж, залізничну станцію. Проект з терміном реалізації до 2030 року обійдеться в суму понад 20 млрд рублів федеральних, регіональних і приватних інвестицій. Я вже не кажу про масову закупівлю медичної техніки для кримських лікарень, рекордні обсяги житлового будівництва, ремонт регіональних доріг, наприклад, Сімферополь-Євпаторія. За останні роки доходи місцевого бюджету збільшилися 2,5-3 рази, фінансування соціальної сфери зросла в 2,5 раза, освіти — в 3 рази, культури — в 3,5 рази, спорту — в 4 рази, екології — у 23 рази. Така ось «окупація», такий «військовий табір».

Але й проблеми, звичайно ж, існують: від розкрадають бюджет чиновників до поки ще недостатнього рівня сервісу, настирливих шлагбаумів, а місцями і надмірного переповнення пляжів. Все-таки 7 мільйонів це дуже багато, і на місці влади я б не гнався за рекордними цифрами, а за підвищенням якості самого відпочинку.

Так, я б не рекомендував їхати туристам з України в район Судака, Феодосії, оскільки саме на східне узбережжя обрушується основний вал росіян, які прибули через Кримський міст і поспішають скоріше дістатися до жаданого моря після стомлюючої дороги. Крім того, рясно заселені добре відомі території-бренди: Алушта, Ялта, Євпаторія. А ось на західному узбережжі людей значно менше, як і в селищах від Фороса до Сімеїзу або менш відомих курортах, типу Миколаївки або Малореченського.

Так, незаперечні досягнення є, як є і проблеми. Тому і їдуть в Крим громадяни України: побачити все своїми очима, порівняти і спробувати осмислити, що відбувається насправді. І це бажання можна тільки вітати. Тільки не тягніть із собою по жарі ковбасу, сало та овочі — все одно фітосанітарний контроль не пропустить, а вищеперелічене тут і так є. Ласкаво просимо в Крим!