Особистий пекло Георгія Єпіфанцева: Що згубило зірку фільму «Угрюм-ріка»

Зірка фільму *Угрюм-ріка* Георгій Епіфанцев | Фото: kino-teatr.ru
В кінці 1960-х рр. ім’я цього актора було відомо всім – після головної ролі у фільмі «Угрюм-ріка» він завоював всесоюзну популярність. Напевно, таких ролей в його фільмографії могло б бути набагато більше, але Георгій Епіфанцев сам занапастив свій талант. Він пішов з життя дуже рано, пройшовши шлях від всенародної слави до повного забуття, піддавшись пристрастей і пороків, якими були одержимі його кіногерої…

Актор в молодості | Фото: biographe.ru
У фільмі «Угрюм-ріка» його персонажу були адресовані такі слова: «Старт твого життя прекрасне, середина буде бурхливою, а фінал – моторошним». На жаль, для самого актора вони виявилися пророчими. Початок його акторської кар’єри дійсно було дуже успішним: переїхавши з рідної Керчі в Москву, Георгій вступив у Школу-студію МХАТ, а після її закінчення був прийнятий в трупу легендарного театру, на сцені якого потім виступав протягом 30 років. Вже в 19 років Епіфанцев дебютував в кіно, причому відразу ж у головній ролі. Фільм «Фома Гордєєв» приніс йому першу популярність. У ньому він зіграв заплутався в страсті сина багатого купця, що шукав розради в алкоголі. Як виявилося пізніше, ця роль багато в чому визначила долю актора.

Георгій Епіфанцев у фільмі *Фома Гордєєв*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru

Георгій Епіфанцев у фільмі *Фома Гордєєв*, 1959 | Фото: kino-teatr.ru
Ролі Прохора Громова в його фільмографії могло б і не статися – «Угрюм-ріки» вже почав зніматися Володимир Гусєв, але з-за отриманого ним перелому ноги у зйомках стався простий, і режисер Ярополк Лапшин прийняв рішення замінити головного героя. Появи Георгія Єпіфанцева на знімальному майданчику актори прийняли в багнети і навіть влаштували йому бойкот. Але в образі Прохора Громова він був настільки переконливий, що незабаром всі переконалися в тому, що режисер не помилився у своєму виборі. Цей герой був теж дуже близький Епифанцеву. Так само, як і він сам, він був щедро обдарований природою і розумом, і талантом, і красою, але не зумів повною мірою все це реалізувати і не вберігся від морального падіння.

Кадр з фільму *Невигадана історія*, 1963 | Фото: kino-teatr.ru

Георгій Епіфанцев у фільмі *Угрюм-ріка*, 1968 | Фото: kino-teatr.ru
На екранах він часто втілював образи героїв сильних і пристрасних, але не зуміли направити цю енергію в потрібне русло і впоратися з цією силою. У житті він був таким же – темпераментним і нестримним, нерідко оказывавшимся в полоні власних пристрастей. Проблеми з алкоголем у Єпіфанцева з’явилися ще під час зйомок у фільмі «Угрюм-ріка» – він міг пропасти на кілька днів, а потім з’являвся на майданчику з помітними слідами пиятик. І якщо Ярополк Лапшин терпів його витівки і прощав загули, віддаючи належне його неабиякої обдарованості, то інші режисери просто не хотіли зв’язуватися з таким нестабільним актором. У 1970-х рр. Георгій Епіфанцев продовжував зніматися, правда, головних ролей йому більше не пропонували. Останньою його помітною роботою стала роль разводящегося чоловіка у фільмі «З коханими не розлучайтеся».

Кадр з фільму *Угрюм-ріка*, 1968 | Фото: cont.ws

Георгій Епіфанцев в ролі Прохора Громова, 1968 | Фото: kino-teatr.ru
Єпіфанцев був людиною безсумнівно творчим і різнобічно обдарованим – він писав вірші і п’єси, дві з яких були поставлені на сцені Мхату, захоплювався живописом, писав картини. В його оточенні теж було чимало неординарних людей. Багаторічна дружба пов’язувала Єпіфанцева з Володимиром Висоцьким. Якось під час гастролей в Закавказзі актор навіть врятував йому життя, витягнувши співака з бурхливого перебігу річки Кури. Одним з перших він почав записувати пісні Висоцького на магнітофонну стрічку. На жаль, їх об’єднувала не тільки дружба – шкідлива звичка у них теж була одна на двох.

Актор, драматург, поет Георгій Епіфанцев | Фото: biographe.ru

Кадр з фільму *Ми разом, мама*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Творча нереалізованість посилила його алкогольну залежність. Єдине, що утримувало Єпіфанцева на краю прірви, – це дружина і троє дітей. Але одного разу він мало не упустив цю соломинку. Втомившись від нескінченних п’яних загулів, дружина подала на розлучення. Тільки після цього актор схаменувся і вирішив покінчити із згубною пристрастю, але повністю вилікуватися від алкогольної залежності йому так і не вдалося. Його дружина Тетяна розповідала: «Звичайно, в сім’ї не буває все гладко, сварилися і ми. Привід був серйозний: Жора міцно випивав. І це траплялося часто. Я переставала з ним розмовляти, чоловік не витримував, що називається, повз на череві, клявся, що такого більше не трапиться. Але все повторювалося. Алкоголь не робив його агресивним. Просто коли людина п’є, він же робить це на якісь гроші. Їх у нашій родині катастрофічно не вистачало. А треба було ростити трьох дітей: годувати, одягати, взувати, розвивати».

Георгій Епіфанцев і його дружина Тетяна | Фото: 7days.ru

Актор, драматург, поет Георгій Епіфанцев | Фото: 7days.ru
В результаті в кінці 1980-х – початку 1990-х рр. Георгій Епіфанцев залишився без роботи в кіно і театрі. Він намагався знайти утіху у вірі, перекладав з церковнослов’янської твори християнських авторів, писав п’єси на релігійну тематику, гастролював по країні з моновиставою, присвяченим тисячоліття хрещення Русі. Однак це великих доходів не приносило – організований ним театр одного актора не був комерційно успішним. Єпіфанцев намагався знайти своє місце в зміненій реальності і навіть пробував торгувати на ринку – спочатку власними картинами, потім – цигарками, спиртним і годинами в привокзальних кіосках.

Кадр з фільму *Приваловские мільйони*, 1972 | Фото: kino-teatr.ru

Георгій Епіфанцев у фільмі *Спростування*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Обставини його передчасної загибелі були загадковими і так і залишилися непроясненными. Коли Георгій Епіфанцев повертався додому з роботи, він переходив залізничні колії, і його збив поїзд. Алкоголю у його крові не виявлено. Версію самогубства його близькі заперечували. Йому було 53 роки. Вдова актора Тетяна казала: «Що сталося двадцять сьомого липня 1992 року, ми не знаємо донині. Нас не було поруч. У той страшний день тіло Жори знайшли на залізничних коліях… Побачивши лежачого без руху людини, машиніст електрички зупинився. Але перед цим тільки що пройшов товарний поїзд, швидше за все, він і збив Жору. За однією з версій, він випадково опинився між двома зустрічними поїздами, вітром його штовхнуло під колеса. Жору забирали в морг без мене, побачила чоловіка тільки в церкві, де його відспівували. Він не був понівечений, лише збоку на голові виднілася невелика рана. Не уявляю, звідки пізніше взялася версія, що Жора був п’яний і йшов у домашніх капцях. У його крові не виявили алкоголю, а повертався він додому з ринку… У пресі писали, що Епіфанцев вчинив самогубство. Я не можу в таке повірити».

Кадр з фільму *З коханими не розлучайтеся*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru

Георгій Епіфанцев у фільмі *Волоколамське шосе*, 1984 | Фото: kino-teatr.ru
Після смерті чоловіка Тетяні довелося пережити ще чимало потрясінь: Рятівний розлучення Георгія і Тетяни Епифанцевых.