Література на межі: 10 романів, які викликали гучний резонанс у суспільстві

Реакція суспільства на охоплюються письменниками теми і пропаговані ідеї може бути гострою і болючою. У цьому випадку навколо книг розгораються скандали, їх вилучають з продажу, забороняють видавати в бібліотеках і навіть спалюють. Згодом ці ж твори можуть завоювати найвищі літературні нагороди та бути поставлені в один ряд з кращими зразками літератури. У нашому огляді книги, які свого часу вступали в протиріччя з загальноприйнятими моральними нормами.

Салман Рушді, «Сатанинські вірші»

Салман Рушді, «Сатанинські вірші». / Фото: www.livejournal.com

Твір Салмана Рушді не просто наробило багато шуму. Проти «Сатанинських віршів» влаштовувалися демонстрації в різних країнах, підпалювали книжкові магазини, в яких продавалася книга, роман заборонили в усіх мусульманських країнах, за винятком Туреччини, а за голову письменника призначили винагороду в розмірі більше трьох мільйонів доларів. Приводом для подібної реакції послужив образ пророка Мухаммеда, виставлений у творі в непристойному світлі. Автор досі практично не виходить з дому, навіть спеціальну премію Букера, присуджену йому в 2008 році, Салман Рушді не зміг забрати особисто.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: 10 філософських думок з забороненого роману Салмана Рушді «Сатанинські вірші» >>

Гюстав Флобер, «Пані Боварі»

Гюстав Флобер, «Пані Боварі». / Фото: www.labirint.ru

У наш час неможливо собі уявити, що цілком невинна історія подружньої зради, описана Гюставом Флобером в романі «Пані Боварі», могла стати причиною скандалу. Гюстава Флобера, редактора журналу «La Revue de Paris», де публікувався роман, і видавців навіть закликали до відповідальності через суд. Поборники моральності були ображені до глибини душі, однак суд відповідачів виправдав. При цьому після винесення вироку стало зрозуміло, що книга стане бестселером.

Володимир Набоков, «Лоліта»

Володимир Набоков, «Лоліта». / Фото: www.taday.ru

Після виходу в світ у 1955 році у французькому видавництві Olympia Press роману Володимира Набокова «Лоліта», навколо твору розгорнулися справжні баталії між літературознавцями, критиками і простими читачами. Одні називали історію розтління 12-річної дівчинки високоякісним літературним твором, інші вважали роман брудною книжкою. Шум навколо твори Володимира Набокова зіграв свою роль і американські видавництва погодилися надрукувати книгу, випуск якої спочатку автору відмовляли. За три тижні тираж у 100 тисяч примірників буквально зник з прилавків. Автор «Лоліти» став отримувати досить пристойні виплати, що дозволило йому залишити викладання і оселитися в Швейцарії.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Живи…»: вірш Набокова, яке допомагає зрозуміти розставити життєві пріоритети >>

Джеймс Джойс, «Улісс»

Джеймс Джойс, «Улісс». / Фото: www.knigamir.com

Сьогодні роман Джеймса Джойса називають вершиною літератури модернізму, а в 1920 році проти журналу «Little Review», надрукував фрагменти «Улісса», нью-йоркське товариство з викорінення вад порушило справу і звинуватило в неповазі до англійської монархії, зайвої натуралістичності і навіть порнографії. На один з номерів журналу наклали арешт, головного редактора змусили виплатити великий штраф. Втім, все це сприяло широкому поширенню роману. У Франції в 1922 році «Улісс» вийшов окремою книгою, в 1934 роман був виданий у США, в 1936 – у Великобританії. В Ірландії публікацію твори Джеймса Джойса дозволили лише в 1960-х роках.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Жінка, без якої Джойс не написав би «Улісса», або Як в Ірландії з’явився свято Блумсдэй >>

Вільям Голдінг, «Повелитель мух»

Вільям Голдінг, «Повелитель мух». / Фото: www.youla.io

У 1960-х роках роман Вільяма Голдінга ввійшов у шкільну програму США, а в 1954 році його вважали абсолютно нецікавим і абсурдним. Твір попирало віру в світлу сутність людини, відкривало його з іншого боку. В екстремальних умовах хлопчики-хористи, які опинилися на безлюдному острові, раптом виявляли найгірші свої якості і в короткий час перетворювалися за рівнем культурного розвитку в первісних людей.

Боротьба за виживання будь-якими доступними способами, поклоніння ідолу і всепоглинаюче зло, живе всередині кожної людини, все це ніяк не могло сподобатися. Подальшого успіху роману чимало посприяв редактор Чарльз Монтейт, який дав твору нову назву (спочатку роман називався «Незнайомці, з’явилися зсередини»), виключив найбільш моторошні сцени і вже в 1955 книга, випущена в м’якій палітурці, стала бестселером. Автор згодом одержав за свій витвір Нобелівську премію.

Борис Пастернак, «Доктор Живаго»

Борис Пастернак, «Доктор Живаго». / Фото: www.book24.ru

На батьківщині Борису Пастернаку в публікації роману «Доктор Живаго» послідовно відмовили всі видавництва, до яких він звертався. На щастя, до того часу письменник вже встиг переправити рукопис в Італію. Завдяки сприянню видавця Джанджакомо Фельтрінеллі книга побачила світ восени 1957 року. А в Радянському Союзі почалося справжнє цькування письменника. Особливий розмах компанія проти Пастернака набрала після звістки про присудження йому Нобелівської премії в області літератури. В СРСР роман побачив світ лише через 28 років після смерті письменника, в 1988 році.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «У всьому мені хочеться дійти до самої суті»: ліричної вірш Пастернака про секрети буття >>

Олдос Хакслі «О дивний новий світ»

Олдос Хакслі, «Про чудовий новий світ». / Фото: www.sxodim.com

Антиутопический роман в момент своєї появи в 1932 році викликав буквально шквал критики. Здавалося, ідеальна модель держави, в якому всі щасливі, описана в сатиричній манері повинна була лише примусити читача задуматися. Але безліч паралелей з суспільним пристроєм того часу змушували читача відчути себе не особистістю, а лише маленькою деталлю, покликаної трудитися на благо державної машини. Сьогодні Олдоса Хакслі називають класиком антиутопії, а в 1930-ті роки описана автором модель майбутнього ніяк не вкладалася в загальноприйняті норми.

Джером Селінджер «Над прірвою у житі»

Джером Селінджер «Над прірвою в житі». / Фото: www.top10a.ru

Протягом майже 20 років роман Селінджера був найбільш забороняється книгою в американських школах. Автора звинувачували в пропаганді пияцтва і розпусти, бунтарства і анархії. Крім цього, шанувальниками книги були настільки сумнівні особистості, як Джон Хінклі, чоловік, що вчинив замах на Рональда Рейгана, вбивця Леннона Марк Чепмен і навіть маніяк Роберт Джон Бардо.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Над прірвою в житі» – біблія американської молоді або улюблена книга вбивць? >>

Стівен Чбоскі, «Добре бути тихонею»

Стівен Чбоскі, «Добре бути тихонею». / Фото: www.labirint.ru

Жаліслива історія американського підлітка, видана в 1999 році, далеко не всіх читачів змушує співпереживати головному героєві. Чарлі у своїх листах одному описує своє життя настільки детально й реалістично, що після прочитання важко звільнитися від відчуття підглядання за підлітком у замкову щілину. Безліч сцен насильства, детальний опис сексуальних контактів, алкоголь і наркотики, все це є частиною життя Чарлі. Асоціація американських бібліотекарів і сьогодні включає твір Чбоскі в список заборонених до видачі книг. У 2012 році відбулася прем’єра фільму «Добре бути тихонею», режисером якого став сам автор роману. На кінофестивалі в Торонто картина отримала спеціальний приз «Незалежний дух».

Брет Істон Елліс, «Американський психопат»

Брет Істон Елліс, «Американський психопат». / Фото: www.livelib.ru

Головний герой Патріка Бейтмен, випускник Гарварду і співробітник солідної фірми, стає маніяком і починає вбивати, нещадно і безсистемно. Докладні сцени сексу і насильства, описані в романі, стали причиною скандалу. При цьому сам Брет Істон Елліс отримував листи з погрозами. Перший видавець волів виплатити неустойку за договором, але відмовитися від випуску роману. Але навіть після виходу книги у світ безліч книжкових магазинів не бажали бачити її на своїх прилавках.

Цензура існує у всьому світі і під її гне часто потрапляють книги, театральні постановки і кінофільми. У радянський час література, як і багато інші сфери культури, перебувала під тотальним контролем з боку партійного керівництва. Твори, які не відповідають пропагованої ідеології, потрапляли під заборону, і прочитати їх можна було лише у Самвидаві або діставши примірник, куплений за кордоном і потайки привезений в Країну Рад.