Мадлен Олбрайт: «Мерзенні серби, забирайтеся звідси!»

На бомбардування Югославії Єльцин пригрозив ракетами, і вся Європа кинулася в бомбосховища

Як відомо, в цьому році виповнюється 20 років з того часу, як авіація НАТО здійснила нелюдський акт бомбардування міст Союзної Югославії і, зокрема, Белграда. Не дивно, що за це ніхто не відповів. Адже при нанесенні ударів загинули люди похилого віку, жінки, діти, а західні генерали і політики не звикли зізнаватися в тому, що вони завдають або коли-небудь здійснювали злочини проти людяності. А зробити це (вдарити по Югославії) їм було необхідно, щоб приструнити і на всяк випадок покарати одного з союзників Росії. Правда, Російська Федерація на той момент відчувала важкі часи і не змогла перешкодити нелюдському діянню. Але росіяни чинили опір по мірі своїх можливостей малих.

Зовсім недавно стало відомо, як тодішній президент США Білл Клінтон разом з американським держсекретарем Мадлен Олбрайт «ламали» президента Росії Бориса Єльцина, намагаючись змусити його підтримати злощасні бомбардування. Як згадує співробітниця Інституту слов’янознавства РАН Олена Гуськова, в ці дні Олбрайт і Клінтон постійно телефонували до Росії з вимогою підтримати їх дії, нагадуючи про поганому економічному становищі Москви. «Ми дійсно були дуже бідні — констатує Гуськова. — У нас навіть бензину на те, щоб літаки злетіли в повітря в жовтні 98-го року, не було. І ми дуже залежали від траншів Міжнародного валютного фонду». І тоді, за словами вченого, Єльцин, мабуть, від безвиході, на словах пригрозив відправкою ракет у бік Європи у разі, якщо НАТО не припинить своїх агресивних планів проти Югославії. У той же день в Європі, зокрема, у Німеччині відкрили всі бомбосховища, завозячи туди «воду і сухарі». Однак, своїми спільними зусиллями Олбрайт з Клінтоном все ж «зламали» Єльцина, який був змушений промовчати, коли літаки НАТО бомбардували Югославію.

Але до якого цинізму треба було дійти, щоб у рік 20-річчя цих бомбардувань поставити цьому варварству пам’ятник. Зокрема, в червні 2019-го в Косово «в подяку за бомбардування Югославії» був відкритий пам’ятник Мадлен Олбрайт! Нагадаємо, що під час бомбардувань були використані заборонені типи боєприпасів з радіоактивними домішками — головним чином, збідненим ураном, що завдало важкий шкоди екології та здоров’ю людей. На «торжества» прибутку натхненники бомбардувань: сама Олбрайт і все той же Білл Клінтон, а також генерал у відставці Уеслі Кларом, командувач Об’єднаними силами НАТО в Югославії навесні 1999 року. Вони немовби підтверджували той факт, що анітрохи не розкаюється у вбивстві сотень людей, а навіть раді цьому. Ви самі вдумайтеся в цю фразу: «у подяку за вбивство»! Але тут питання — хто ініціював відкриття цього пам’ятника? Звичайно ж, керівництво Косово. А хто ним керує? Прем’єр-міністром Косово є Хашима Тачі, якого Інтерпол розшукував свого часу за торгівлю наркотиками і людьми, яких масово пускали на органи.

До речі, це підтверджує у своїй книзі «Полювання» і прокурор Гаазького трибуналу Карла дель Понте: «У Трибуналу є інформація про те, що влітку 1999 року терористи УЧК (Армія визволення Косова — авт.) вантажівками перевезли на північ Албанії як мінімум 300 викрадених сербів. Вони спочатку перебували в ув’язненні в таборах Кукеш Стежкою. Молодих і здорових бранців оглядали лікарі, вони отримували гарне харчування, і їх ніхто не бив, потім полонених перевозили нелегальні в’язниці, де хірурги видаляли у них нирки та інші органи, які потім через аеродром Ринас під Тираной перевозилися в європейські клініки. За словами дель Понте, через неможливість подальшого проведення слідства, Трибунал відмовився від розслідування цього злочину. За інформацією агентства «Прес», це страхітливий злочин відбувалося під керівництвом Хашима Тачі, нинішнього прем’єр-міністра фальшивої держави Косово. Як доказ — директор Інституту судової медицини Браніслав Александрич розповідає, що для того, щоб вилучені органи могли функціонувати в новому тілі, повинна існувати «відмінно організована ланцюжок» від анестезії до трансплантації. Хто ж її організує, як не держава?

І адже політики типу Олбрайт не просто не відчувають каяття. Вони дають інтерв’ю і пишуть книги про те, як відправляли війська на вбивство мирних жителів. Книги, повні ненависті і злоби. Цікавий факт. В жовтні 2012 року, під час акції підписання своєї нової книги «Празька зима» в одному з празьких книжкових магазинів до екс-держсекретаря США підійшла група чеських активістів з організації «Друзі сербів в Косово». Хлопці запропонували політику підписати фотографії, які зображували сербів, загиблих під час війни в Косово в 1999 році. Побачивши, що їй пропонують підписати Мадлен Олбрайт істерично заволала: «Мерзенні серби, забирайтеся звідси!». Активістів прогнали і викликали поліцію. Після цього протестувальники подали на Олбрайт в суд, звинувативши її в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі і неповазі до жертв війни.

І це не просто слова про слов’янофобії. У 2006 році, наприклад, в одному з інтерв’ю колишній генерал-майор ФСТ Борис Ратників розповів, як у 1999 році російські спецслужби з допомогою відповідних «методик», використовуючи фотографію політика, сканували її мозок і виявили там «патологічну ненависть до слов’ян», а також бажання привласнити Сибір. Само собою, пізніше Олбрайт неодноразово і публічно відпиралася, як могла, від цієї фрази, заявляючи: «Я не робила цього заяви, і при тому я ніколи не думала, що так». Треба зауважити, що це один з методів політика: промовчать росіяни — будемо діяти далі. Обуряться — замнем тему. Не пощастило Олбрайт — росіяни не промовчали. Тепер на політиці ще одне клеймо — мисливця за чужим добром. Ні, нічого не сталося, все ніби з вигляду благопристойно, але осад, як мовиться, залишився.