Однак, здрастуйте!
Перспектива врегулювання наших відносин з Україною — це настільки важливо… Політологи поголовно «зі стриманим оптимізмом» обговорюють намітилися ознаки потепління в українській політиці. А даремно.
Коли наприкінці серпня стало відомо, що Трамп заблокував виділення 250 мільйонів доларів військової допомоги Україні, багато встигли оголосити, що Штати зливають Україну, як баласт. 11 вересня стало відомо, що адміністрація розблокувала програму.
«Ви чули, Сполучені Штати тимчасово заблокували нам військову допомогу в розмірі 250 мільйонів доларів. Але ми ніяк не реагували, поки у нас не було іншого результату. Зараз можу сказати, що у нас прекрасні відносини з США, тому що тепер замість заблокованих 250 у нас буде 140 і 250. Тому я думаю, що ми рухаємося в правильному напрямку», — заявив Володимир Зеленський.
І правильно думає. Бо як добре подумав.
«Надійні і повідомили нам, — пише «Вашингтон Пост», — що в порядку президента стоїть спроба змусити пана Зеленського втрутитися в кампанію 2020 року, запустивши розслідування проти провідного демократичного кандидата Джо Байдена… Тиск на пана Зеленського відкрито описано персональним адвокатом м-ра Трампа Рудольфом Джуліані… Джуліані також хоче домогтися перевірки тверджень, що розкриття платежів на адресу голови виборчої кампанії Трампа Пола Манафорта з боку української політичної партії було частиною змови проти кандидатури Трампа».
Україна — суверенна держава. І Зеленський з Коломойським — не правителі, а керують Україною, у якої є господар. Це не проблема, а банальна істина. Проблема в тому, що собачка не знає, хто в неї буде господарем вже через рік. І як на зло українська тема — ключове питання американської передвиборчої кампанії. «Справа Байденов» — це, можна сказати, абсолютна зброя Трампа в передвиборній боротьбі.
Джерела в команді Зеленського повідомили «Вашингтон Пост», що той «побоюється бути втягнутим у внутрішньополітичний конфлікт в США. «Це точно не наша війна, — цитує «Вашингтон пост», — ми повинні триматися від цього якомога далі».
Потрималися. Але недовго.
Терзання Зеленського — ніщо в порівнянні з проблемами його старшого партнера Бені Коломойського. Прошу звернути увагу не тільки на зміст, але й на форму. Вона прекрасна.
«Повірте мені, ми цих двох «супчиків» виведемо на світ божий. Щоб вони не думали. Запам’ятайте ці два імені: Лев Парнас і Ігор Фруман. Вони приїжджали до мене в Ізраїль і розповідали, як мені треба з Зеленським спілкуватися», — розповів Коломойський.
Лев Парнас і Ігор Фруман — два одесько-американських афериста, які займалися контрабандою ювелірки, дрібним рейдерством і збором грошей на міжнародні проекти. Останній — зять «чисто конкретно» відомого в Одесі Валерія Наумова, в радянський час директора магазину «Фрукти-Овочі» на Дерибасівській.
У чому помилився Беня Коломойський — він не повірив, що зіткнувся з ще більшими пройдисвітами, ніж він сам. А головне — він не повірив, що вони дійсно є повноважними представниками Джуліані і адміністрації Трампа. Навіть коли в травні Джуліані скасував візит в Київ, заявивши, що Зеленський оточений ворогами Трампа. Але швидко зрозумів, коли ці «фрукти-овочі» взяли його за причинне місце.
3 вересня Коломойський заявляє: «Конфлікт з Фруманом і Парнасом вичерпаний і завершився мировою угодою. Реальних претензій до мене на Заході немає».
І 10-го на зустрічі із Зеленським Коломойський пояснив йому, як треба вести себе з Трампом. І вже 11-го Трамп розблокував військову допомогу. А ви кажете «Нєзалєжность».
З фільму «Особливості національного полювання»:
— «Захочеш жити — не так розкорячишся!»
Фрукти-овочі…
Однак, до побачення.
Thanks!
Our editors are notified.