Моє розгорнуте й обґрунтоване думка про Платошкине

Як декому відомо, я періодично ходжу на «Политкафе». І після цього пишу огляди по виступав і їх ідей. Сьогодні винятку не буде.

В цей раз були дебати між Платошкиным (бюджетною версією Георгія Мартиросяна) і Тарно.

Що вам сказати? Як би натякнути… Придумав: по ходу дебатів неодноразово згадував теорему Ескобара.

Тарно почав начебто відносно осудна, але потім його понесло. Про змінюваність влади, про незалежність і підзвітність суддів (одне іншому прямо суперечить взагалі-то, логіка – ворог популізму), про поліпшення балансу гілок влади і інші дурниці. Стандартні мантри з курсу «Конституційне право» будь-якого середньостатистичного Вузу.
Втім, Тарно зараз вже пенсіонер і, за його власними словами, займається фермерством. Тому він мені не особливо цікавий.

А ось Платошкін, який нині мовить з кожного праски (і навіть ніби як з претензією на створення власної партії), потребує докладного розгляду.

По-перше, манери. Платошкін не може не перебивати. Він, мабуть, розуміє, що при переході на конкретику і факти миттєво зіллється, тому перебиває просто безперервно. З приводу і без приводу, то несмішно жартує, то награно обурюється, то просто щось бурчить собі під ніс. І навіть коли ведучий просить його не перебивати опонента – він перебиває ведучого.

Плюс кривляння. Теж безперервне. Він киває з поважним виглядом, то сміється, то просто корчить пики не гірше середньостатистичного шимпанзе.
Але спишемо це на проблеми з психікою (надмірна нервова лабільність). І зосередимося на тому, що віщає нам Платошкін.

1. Платошкін розповідає нам про «новий соціалізм», але при цьому постійно приводить в приклад західні країни – Францію, Німеччину і навіть США. А це, вибачте, все виключно капіталістичні країни. Ще й, можна з упевненістю додати, імперіалістичні – тому що їх багатство багато в чому побудовано за рахунок пограбування колоній.

А ще Платошкін бреше. Бреше багато, нерозумно, легко проверяемо. Я вважаю таку поведінку вищої ступенем хамства, тому що коли людина так примітивно бреше, він вважає всіх оточуючих тупим бидлом, не здатним до розвитку розумових процесів.

«Я буду закидати вас шаблонними гаслами, а ви повинні мені аплодувати». Може когось це і діє, але вже точно не на мене.

2. Платошкін бреше, що «90% національного багатства Росії належить 3% населення». Це примітивна брехня, спроба зіграти на емоціях.

Згідно з даними Федеральної антимонопольної служби (які підтверджуються доповідями МВФ) на сьогоднішній день 74% економіки в Росії – державні або під контролем держави. Причому 16% – це суто державні компанії, чий статус закріплений вже на рівні статутних документів. А решта формально акціонерні, але як мінімум з контрольним пакетом в держвласності.
От НІЯК «90% у олігархів» не виходить. Це тупо брехня.

3. Далі Платошкін бреше, що в США кожні два роки наново обирають Конгрес.
Нижню палату (представників) дійсно обирають раз у два роки. А ось депутати верхньої, Сенату сидять там по шість років.

І навіть в нижній палаті часті вибори не призводять до зміни влади. Арнольд Шварцнеггер в бутність губернатором публікував цікаві дані, що за десять років (тобто за п’ять виборчих циклів, за п’ять виборів) у палаті представників з 435 конгресменів змінився аж ОДИН. І то, по всій видимості, у зв’язку зі смертю.
Американські вибори – це коли ви весь час обираєте (одних і тих же), але нічого не змінюється.

Взагалі ржачно, коли «комуніст» постійно нахвалює «передові капіталістичні країни» і закликає зробити, як у них. В чому тут комунізм – я так і не зрозумів.

4. Платошкін бреше, що в Росії за 30 років нічого не побудовано.
Це так тупо, що я навіть не знаю, на кого це взагалі розраховано. Досить зайти на сайт «зроблено у нас» або подивитися пару випусків «Час, вперед!», щоб переконатися, що Платошкін бреше.

5. Платошкін бреше, що «вся російська еліта живе в Маямі». А можна адреси будинків Путіна, Шойгу, Лаврова у Флориді? Ой, нема? А чому так? Хтось забрехався?

6. Платошкін бреше, що «США зараз не протистоять геополітично Росії, конфронтації немає».
Без коментарів.

Загалом, простіше перерахувати, де Платошкін НЕ бреше – такого дуже мало. Є характерна ознака, за яким можна визначити, коли Платошкін бреше – у нього в цей час рот ворушиться.

Хоча ні. На сторінці Платошкина «вконтакте» також зібрані майже всі фейки, починаючи з «податку на сушняк» і закінчуючи «податком на дачні споруди». Так що Платошкину навіть не обов’язково відкривати рот, щоб брехати.

7. Платошкін заявив, що «Сухий Суперджет – це іноземний літак, тому що в ньому більшість запчастин іноземні». У відповідь я сказав, що тоді «Боїнг» – це російський літак, тому що російських запчастин в ньому 40%, а американських всього 23%. На що Платошкін почав істерити, що я брешу.

А я запропонував посперечатися на ящик коньяку (перед цим сам Платошкін намагався посперечатися з ведучим). Сподіваюся, це не виріжуть при монтажі. Але Платошкін злився і почав виправдовуватися, що «титанові запчастини – це не вважається». Це з якого дива?

Якщо чесно, то я взагалі не зрозумів, навіщо Платошкін, з його відкритим западопоклонничеством і «Америка не бажає Росії нічого поганого» поліз в лівий табір. Він ж чистої води ліберал-західник, повторює всі їхні догми про процвітаючий Захід і відсталу Росію.

Загалом, саме порожнє і безглузде «Политкафе» за весь час. І самий порожній і безглуздий Платошкін. «Людина-гасло».

P. S. Якщо пан Платошкін вважає, що я десь не правий, то я завжди готовий вступити з ним в публічні дебати. Тільки в форматний диспут, з регламентом, секундоміром і бажано відключенням мікрофона опонента, коли хтось говорить. Щоб пан Платошкін не зміг мене перебивати.

Олександр Роджерс