Практично усі сучасники Олександра Сергійовича Пушкіна були впевнені, що між царем Миколою I і дружиною поета існувала більш тісний, ніж просто платонічна зв’язок. Зараз складно знайти істину, але відомо одне: сам поет, незважаючи на постійну нестримну ревнощі, не сумнівався в порядності своєї дружини, сказавши Наталі перед смертю: «Я вірю».
Коли Микола I «поклав око» на Наталю Миколаївну
Імператор Всеросійський Микола I./Фото: artchive.ru
Знайомство російського імператора з Наталею Миколаївною сталося в 1831 році: саме тоді сім’я Пушкіних проживала в Царському Селі на дачі, а Микола I з дружиною і придворним оточенням прибув туди, ховаючись від епідемії холери. Наталя, уроджена Гончарова, прославилася своєю ідеальною зовнішністю відразу, як тільки вийшла в світ і почала відвідувати московські бали. Цар вважався цінителем жіночої краси і чули про неперевершеності особи і грації молодий Пушкіної, безсумнівно, мав великий інтерес побачити її на власні очі.
По всій видимості, краса Наталії Миколаївни дійсно справила на Миколу I незабутнє враження, і це відразу позначилося на службовому становищі Олександра Пушкіна. У листопаді 1831 року за царським указом, поета відновили в Іноземній колегії, звідки його звільнили у 1824 році, залишивши за ним колишній чин. При цьому замість покладеного за рангом річного окладу в 700 рублів Пушкіну призначили платню в 5 000 рублів!
Одночасно з цим, Пушкіну доручили писати історію періоду Петра Першого та його наступників, відкривши доступ до архіву та засекречених матеріалів. Крім того, що в очах світу це було проявом найвищого благовоління, так і сама робота в якості царського історіографа приносила непоганий дохід. Тільки за виклад подій Пугачовського бунту поетові було виплачено 160 000 руб.
Як Олександр Сергійович Пушкін з дружиною опинилися «в придворному полоні»
У Пушкіних було все для абсолютного щастя: він — перший поет Росії, вона — перша красуня./Фото: vesty.spb.ru
Раптовий прояв щедрою імператорської милості вищим суспільством трактувалося однозначно – Микола I має до дружини поета певний інтерес, і чинить так, щоб наблизити Пушкіна до двору, давши можливість Наталії відвідувати царські прийоми. Великосвітські здогадки підтверджувалися і наступним призначенням Пушкіна: в самому кінці грудня 1833 року його наділили звання камер-юнкера, в чиї обов’язки входило обов’язкове присутність на всіх світських заходах. А адже саме у той час поет практично не з’являвся при дворі, обмеживши в цьому і свою дружину.
Свою нову посаду запальний Олександр Сергійович прийняв з неприхованим роздратуванням. По-перше, він вважав, що звання не личить його років. По-друге, Пушкін підозрював, чим може закінчитися таке наближення до двору і заздалегідь ревнував Наталі до імператора, знаючи про його давню прихильність до неї. За свідченням одного поета – Павла Нащокіна, Пушкіна довелося обливати холодною водою: він був настільки розлючений своїм призначенням, що хотів негайно йти до палацу і висловити все в лице імператорові.
Пізніше, на знак протесту, він не став замовляти придворний мундир. Друзі насилу вмовили взяти мундир, куплений ними з нагоди. А зустрівшись на балі з імператором, Пушкін ніяк не висловив подяку за нове звання, що було прямим порушенням етикету. Зате Наталка була в повному захваті. Любителька світських балів, вона не приховувала радості від майбутніх прийомів за участю найвищих осіб, чим ще більше посилювала ревнощі і так втратив спокій Пушкіна.
«Не кокетничай з царем», або які є підтвердження роману Наталі з імператором
Картина «Пушкін, Наталі, Микола I» художника Е. Устинова./Фото: mtdata.ru
Прямих доказів про близьких відносинах Миколи I з дружиною Пушкіна не існує. Про можливий зв’язок говорять лише непрямі «докази», серед яких можна назвати явно виражену ревнощі поета, висловлювану їм у листах до Наталі, коли він в жовтні 1833 року перебував в Болдіно. У них з неприхованим занепокоєнням він настійно рекомендував дружині не фліртувати і не кокетувати з царем, щоб той не сприйняв це як натяк на бажання більш близького спілкування.
Російський історик і перший пушкінський бібліограф П. І. Бартенєв в 1893 році детально ознайомившись з листуванням подружжя, не дав ніяких коментарів з цього приводу. Лише перед смертю в 1912 р. він висловив думку, що публікація всіх листів можлива «коли-небудь в далекому майбутньому», але ніяк не найближчим часом. Що містилася в них, невідомо. З тієї пори збереглося тільки один лист Наталі до Пушкіну. А саме в її посланнях і містилася якась таємниця, яку історик вважав за краще приховати без пояснення причини.
Про особливе ж ставлення імператора до Наталі, крім відкритого благовоління до її чоловіка, говорять відразу кілька фактів. У медальйоні, який цар носив на грудях, зберігалося зображення Пушкіної. Через кілька років після смерті поета Микола перед повторним шлюбом вдови замовив її портрет і розпорядився, щоб його помістили в полковій альбом. У той час це вважалося безпрецедентним випадком!
Закоханість імператора в Наталію Миколаївну відзначалася всім аристократичним суспільством, яке навіть не сумнівався, що у велелюбного государя з’явилася нова фаворитка. Крім того, Микола не забував про Пушкіної аж до її другого заміжжя з Петром Ланским, колишнього, до речі, не один рік довіреною особою російського імператора.
Як Микола I допоміг Наталії Миколаївні після смерті поета
Генерал Петро Ланской з дружиною Наталією Миколаївною./Фото: img-fotki.yandex.ru
Сам Пушкін ніколи не був зразковим сім’янином. Одночасно з ревнощами до дружини він не цурався осіб легкої поведінки, а також азартних карточних ігор. З останніми йому абсолютно не щастило, а так як поет любив жити на широку ногу і волів робити великі ставки, то і боргів у нього виявилося після смерті на суму понад 130 000 рублів.
Цар не залишив вдову животіти в убогості з чотирма малолітніми дітьми на руках. Імператор заснував спеціальну державну Опіку над майном і дітьми Пушкіна, якій належало звільнити від боргів родовий маєток поета, виплачувати пенсіон членам його сім’ї (вдови – 5 000 рублів в рік, дочкам – 1 500 руб. до заміжжя), визначити синів в Пажеський корпус з посібником 1 500 руб. до вступу на службу. Разом з цим Опіки доручалося забезпечити сім’ї одноразову виплату в 10 тис. руб., а гроші за твори, видані на казенний рахунок, повністю віддавати вдові з дітьми.
А ось питання, ким був насправді герой епіграми Пушкіна Курилка, хвилює багатьох до цих пір.
Thanks!
Our editors are notified.