У фільмографії цієї актриси – понад 40 робіт, але найбільше вона запам’яталася глядачам за своїм «казковим» ролям – Альонушки у фільмі «Фініст – Ясний Сокіл», принцеси у фільмі «Принцеса на горошині» і Снігуроньки з «Крижаний онуки». У 1970-1980-х рр. нові фільми з участю Світлани Орлової виходили щорічно, а потім вона несподівано зникла з екранів. Як склалася доля актриси після того, як вона пішла з кіно, – далі в огляді.
Світлана Орлова в юності | Фото: 7days.ru
В юності Світлана Орлова не мріяла про акторську професію. Світлана народилася в Калінінграді, а виросла в Казахстані, куди сім’я переїхала, коли їй було 5 років. Там дівчинка почала відвідувати хореографічний гурток у Палаці культури. Одного разу в Алма-Ату приїхали педагоги хореографічного училища при Великому театрі, які звернули увагу на талант юної танцівниці і запросили її на навчання до Москви. Це був перший, але не єдиний щасливий випадок, який вирішив подальшу долю Орлової. Коли вона вчилася в Москві, до них в училищі одного разу прийшла асистентка режисера з кіностудії, яка шукала витончену дівчинку з аристократичними рисами. На той момент така практика вже була досить поширеною – якщо в театральних училищах не вдавалося знайти відповідні типажі, їх нерідко шукали серед «балетних». Так в кіно прийшли Світлана Дружиніна, Наталія Арінбасарова, Людмила Савельєва й ін.
Кадр з фільму *Остання зустріч*, 1974 | Фото: kino-teatr.ru
Пізніше Орлова говорила: «Зараз думаю, що балет здорово загартував мій характер, навчив стримувати почуття і виважено ставитися до своїх слів і вчинків. Ставлю мету і до неї йду, збити з шляху або переконати мене неможливо. Я живу за своїми принципами і правилами, від яких не відступлюся. Але ці принципи в цілому прості: робити те, до чого лежить серце, займатися своїм життям і не лізти в чужу, якщо не просять. А ще з вдячністю приймати всі можливості, які підносить доля».
Актриса в молодості | Фото: kino-teatr.ru
Графік занять і репетицій в хореографічному училищі був дуже напруженим, і Світлана так втомлювалася під час багатогодинних тренувань в класі біля верстата, що навіть не думала про щось інше, крім танців. Тому на пробах вона не намагалася привернути до себе увагу і не справила враження на режисера. До того ж його здивувало те, що у 13 років вона прочитала нехитрі дитячі вірші. Її попросили наступного разу краще підготуватися і вивчити щось інше. Орлова поставилася до цього прохання без ентузіазму, але її дисциплінованість не дозволила їй відмовитися. І хоча вона знову не докладала належних зусиль, режисер Борис Бунєєв звернув увагу на її виразні очі і вирішив ризикнути, довіривши дебютантці головну роль у своєму фільмі «Хуторок в степу» за романом Валентина Катаєва. Так, ще в шкільному віці, Світлана Орлова почала зніматися в кіно.
Світлана Орлова у фільмі *Фініст – Ясний Сокіл*, 1975 | Фото: kino-teatr.ru
Її дебют виявився успішним, і за першою роллю пішли інші. У 1974 р. Орлова закінчила хореографічне училище і повинна була за розподілом повернутися в Казахстан, щоб виступати в місцевому оперному театрі, але тут її долю знову вирішив щасливий випадок – в цей момент їй запропонували головну роль у фільмі-казці «Фініст – Ясний Сокіл». На роль Оленки Орлову затвердив знаменитий режисер Олександр Роу, який готувався знімати ще одну казку. Але до початку зйомок він не дожив, і роботу над фільмом вів його учень – Геннадій Васильєв.
Кадри з фільму *Фініст – Ясний Сокіл*, 1975 | Фото: 7days.ru
Партнером Орлової по знімальному майданчику став Михайло Кононов, який зіграв у фільмі роль писаря Яшки. На той момент він вже був справжньою зіркою екрану після головної ролі в «Великій перерві», але тримався дуже просто і весь час намагався розвеселити молоду актрису, у якої, як йому здавалося, були дуже сумні очі. Він розповідав їй «солоні анекдоти, а вона реготала. Зйомки проходили в підмосковному селі, і акторів поселили в селянських хатах. Орлова жила разом з гримером Зоєю Федорівною в кімнатці над прибудовою для птиці. Одного разу вночі вони почули шум на даху – Кононов випив зайвого і вирішив відвідати дівчину. Але замість неї визирнула сусідка. На питання про те, що він там робить, актор зі сміхом відповів: «Ви подивіться, яка місяць! Ось, вирішив помилуватися – звідси краще видно».
Кадр з фільму *Фініст – Ясний Сокіл*, 1975 | Фото: 7days.ru
В образі Альонушки вона запам’яталася глядачам всього СРСР. Ця роль стала доленосною не тільки в її кінокар’єрі – під час зйомок Світлана випадково познайомилася зі студентом медінституту Юрієм, мати якого працювала редактором у Держкіно. Незабаром він став її чоловіком і допоміг їй влаштуватися в ансамбль «Естрадні візерунки» при Росконцерте. Орлова почала їздити з гастролями по всій країні. Паралельно вона продовжувала зніматися в кіно, з кожним роком пропозицій надходило все більше, і незабаром Світлана пішла з ансамблю і зосередилася на зйомках.
Світлана Орлова у фільмі *Чарівний ліхтар*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Принцеса на горошині*, 1976 | Фото: 7days.ru
Найкраще актрисі вдавалися казкові героїні: сумна принцеса у фільмі «Принцеса на горошині», дівиця-красуня в «Подарунок чорного чаклуна», Снігова Королева «Дивовижні пригоди Дениса Корабльова», Любаша-Снігуронька в «Крижаний внуці», придворна дама в «Учня лікаря». Деякі з цих робіт були відзначені призами на міжнародних кінофестивалях: «Крижана онука» була нагороджена «Трьома золотими слонами» в Індії, а «Принцеса на горошині» і «Фініст – Ясний Сокіл» – призами в Іспанії. Красуню-актрису запрошували на кінофестиваль у Франції, але Міністерство культури СРСР не дало їй можливості туди з’їздити.
Кадр з фільму *Легенда про Тіля*, 1976 | Фото: kino-teatr.ru
Світлана Орлова у фільмі *Крижана онука*, 1980 | Фото: kino-teatr.ru
Яскрава зовнішність дозволила їй реалізуватися не лише в акторській професії. У 1970-1980-х рр. Світлана Орлова працювала фотомоделлю в об’єднанні фотореклами при Внешторге. Вона брала участь в показах в якості манекенниці і знімалася для плакатів і журналів мод. Її портрети в шубах, діамантах і вологодских мереживах відправляли за кордон як рекламу радянського товару.
Світлана Орлова у фільмі *Вогненні дороги*, 1977-1984 | Фото: kino-teatr.ru
Кадр з фільму *Літні гастролі*, 1979 | Фото: kino-teatr.ru
В кінці 1980-х рр. казка в її життя раптово закінчилася. У 35 років її чоловік помер через серцеву недостатність. Світлана на той момент була вагітна. Ростити сина, появи якого вони так довго чекали, їй довелося самостійно. У кінематографі сталася криза, і Орлова виявилася незатребуваною в професії. Їй пропонували тільки сценарії з відвертими сценами, а після ролей казкових героїнь погоджуватися на подібні роботи вона вважала просто неприпустимим. Новий час диктував нові вимоги. На рік Орлова поїхала в Югославію викладати хореографію в школі мистецтв. А після повернення отримала професію тренера з аеробіки і відкрила свій клас спортивної аеробіки та шейпінгу.
Кадр з фільму *Перехідний вік*, 1981 | Фото: kino-teatr.ru
Світлана Орлова у фільмі *Йолки-палки*, 1988 | Фото: kino-teatr.ru
Її останньою роботою в кіно став фільм «Під знаком Скорпіона» у 1995 р. З тих пір Світлана Орлова не з’являлася на екранах, але з акторською професією не назавжди попрощалася вона брала участь у новорічних виставах на Воробйових горах, де знову грала казкових персонажів.
Актриса Світлана Орлова | Фото: cosmo.ru, 7days.ru
Сьогодні 63-річна Світлана Орлова викладає у приватній школі акторську майстерність, а також продовжує вести заняття зі спортивної аеробіки. Про завершення кінокар’єри актриса ніколи не шкодувала – вона завжди вважала зйомки своєрідною грою і тимчасовим заняттям. В одному з інтерв’ю Орлова зізналася: «Казка закінчилася. Кіно, в якому ми працювали і жили, померло. Прийшли спритні люди і все зіпсували, розвалили. Сучасний кінематограф існує за принципом «зляпали картинку, викинули на екран, отримали гроші – і начебто впоралися»… Навіщо мені таке кіно?».
Актриса Світлана Орлова | Фото: kinoistoria.ru
Вона вже давно не з’являється на екранах, а її досі називають однією з найкрасивіших принцес радянського кіно.
Thanks!
Our editors are notified.