Про що будуть говорити Зеленський з Трампом після Путіна. Теми, від яких не можна відмовитися

Українське видання «Дзеркало тижня» повідомило з посиланням на свої і, що Дональд Трамп запросив Володимира Зеленського відвідати Вашингтон. Зустріч відбудеться в серпні-вересні, після передбачуваних переговорів з Володимиром Путіним. Керівництво ДТ має широкі контакти в США, так що їх повідомленнями можна вірити

На думку головного редактора ДТ Юлії Мостової, «це буде не обмін флюїдами, а відбудеться предметна розмова по врегулюванню конфлікту в Донбасі». Однак, як передбачається, коло обговорюваних проблем буде набагато ширше.

Зеленському дозволили перемогти

Дійсно, повідомлення Мостовий виглядає дуже компліментарно для Зеленського.

По-перше, ініціатором зустрічі, формально, виступає Вашингтон, що становить величезний контраст з Порошенком, який змушений був напрошуватися на зустріч з Трампом і платити за фотографію з ним.

Можна також згадати комплімент з боку Рудольфа Джуліані, який порівняв Зеленського з самим Трампом.

Після такого явного вираження симпатії Зеленський напевно розслабиться і з нього можна буде мотузки вити. Але може, звичайно, у Вашингтоні дивляться на нового українського президента так само, як три чверті українських виборців — яка не є, але все ж альтернатива Петра Порошенка, який по ряду причин був Трампу неприємний.

Ще треба врахувати, що початок відносин між Зеленським і Трампом було так собі (відмова Джуліані від візиту в Київ тощо). Так що нинішню перемогу можна трактувати і так, що Зеленському дали другий шанс показати, що він вміє поводитися в пристойному суспільстві. Хоча після Клімкіна такі судження виглядають неоднозначно.

По-друге, зустріч призначена на період після позачергових парламентських виборів, але — до чергових. Малоймовірно, щоб Штати заглиблювалися в особливості українського протистояння навколо термінів виборів, але абсолютно прозорий натяк: Вашингтон виходить з того, що вибори пройдуть тоді, коли це запланував Зеленський — в липні; якщо ж вибори відбудуться не в липні, Вашингтон розчарований — Трамп збирається зустрічатися не просто з Зеленським, а з Зеленським, які вже отримали працездатний парламент.

А це, в свою чергу, сигнал Порошенко і його оточенню, що намагаються без особливої для них потреби навтыкать палиць у всі колеса Зеленського: мовляв, не до вас, є питання серйозніше, вистачить бешкетувати. Подивимося, чи прислухаються?

Зрозуміло, гиперпатриоты будуть бухтеть на рахунок того, що спочатку Трамп буде вести з Путіним переговори про Україну без участі України — те, від чого застерігав Порошенко. Але тут без варіантів — тільки сферичні у вакуумі прихильники секти «25%» можуть уявляти, що їх думка когось цікавить за межами України…

До речі, передбачається, що зустріч Трампа і Путіна відбудеться на саміті G20 в Осаці в кінці червня. Обговорюватися там буде широке коло питань, причому українська — далеко не самий головний і суттєвих зрушень у ньому не очікується (зі стратегічних питань між сторонами консенсус, менш принципових питаннях консенсус неможливий без капітуляції однієї із сторін).

Теми переговорів

У Трампа є багато тем, про які варто говорити з новим українським лідером.

По-перше, це, звісно, тема Донбасу.

Тут, як не дивно, трохи ясності. Судячи з заяв Волкера, Вашингтон, як і раніше дотримується лінії на те, що Росія повинна віддати Україні Донбас, після чого Україна виконає політичну частину Мінських угод. Питання про те, навіщо вона взагалі повинна це робити, якщо політична частина угод — умова для повернення Донбасу до складу України, розсудливо не ставиться. Також як і питання про ступінь актуальності політичної частини Мінських угод, від яких де-факто (а почасти і де-юре) давно відмовилися обидві сторони конфлікту.

Загалом, ймовірність того, що Путін зробить такий подарунок Трампу, околонулевой. Імовірність того, що Путін обміняє Донбас на щось інше (Іран, Сирія, Венесуела), теж невисока.

Взагалі ідеальним варіантом зараз була б приднестровизация конфлікту — припинення бойових дій, відвід військ, поетапне відновлення нормального транспортного сполучення та економічних зв’язків. Решту можна і підморозити. Зробить такий подарунок Трамп Путіну — питання. Хоча продовження нинішньої фази конфлікту або його загострення йому теж без потреби.

По-друге, це газова тема. Схоже на те, що США програли боротьбу навколо «Північного потоку-2» (навіщо взагалі треба було наполягати, знаючи непохитність Путіна і Меркель?). Тепер треба представити докази того, що США як би не те, щоб зовсім програли. Видається, що таким віртуальним виграшем могло б бути збереження українського транзиту (США нібито боролися за інтереси союзника) і участь в цьому транзит американських компаній (ми ж розуміємо, що питання було саме в цьому — своїм газом США покрити європейський дефіцит не можуть, і мова йде про прибалтійської схемою, коли газ закуповується в США, а поставляється з Росії).

Загалом, від України вимагається зговірливість на переговорах з «Газпромом» і потенційним американським учасником консорціуму (не з «Бурисмой», зрозуміло).

По-третє, це питання Порошенко: Мостова натякнула, що одне з питань, який буде поставлений перед Зеленським — «за що Америка стільки років на Україні долари платників податків проливала?». Вона зводить це до економічних поступок, але спочатку треба розібратися з передісторією україно-трамповских відносин, неабияк зіпсованих «украиногейтом». Ну і знову ж таки справа «Бурисмы» в контексті американських виборів, звідси — доля Луценка і ведених ним справ. Сам генпрокурор американцям не дуже цікавий, а от справи — інша справа. Київ же поки виразних сигналів на цей рахунок не дає. Значить, Зеленському треба дати певну відповідь. Навіть якщо його прямо не запитають. Великий білий бвана любить здогадливих тубільців.

По-четверте, це питання американського бізнесу на Україні.

Мостова пише: «Настав час реальних бізнес-проектів: земля, газовидобуток, порти і т. д. До продажу землі Зеленський і його команда готові. А країна?».

Взагалі — чудово. Мостова, життя поклала на те, щоб віддати Україну Захід «безоплатно, тобто даром», підозрює Зеленського готовності продажу країни… Ні, все ж єврооптимісти — унікальні істоти. Ні в одній клоаці таке не самозародится — треба спеціально вирощувати…

Але можна не сумніватися — перед Зеленським будуть поставлені питання і щодо рівновіддалена олігархів (насамперед — Коломойського, який нинішньої американської адміністрації вже не подобається сам по собі) і щодо допуску американського бізнесу на український ринок. І Зеленському буде важко, тому що він не може так просто відмовитися від взаємовигідного партнерства з Коломойським і не може так просто пропхати непопулярну норму про ринок землі (думається, тут він спробує йти через референдум, але чи дасть йому такий шанс Трамп?).

Загалом, переговори будуть нелегкими. І Зеленському треба бути до них готовим.