«Об’єднаний результат»

Вадим Новинський і Борис Колесніков, далеко не останні представники закритого акціонерного товариства «Роттердам+«Приват», по-тихому звалили з проекту Ахметова, Коломойського. І Новинський, і Колесніков підуть в Раду по мажоритарці, тому що шанси Мураєва і Ко не вірять.

Штучний «гомункулус», виведений в підвалах ДТЕК для відлову голосів «електорату південного сходу», виявився настільки нежиттєздатним створенням, що навіть керівництво «Оппоблока» не вірить в його успіх на парламентських виборах. Півтора відсотки – вони і в Африці півтора відсотка. І нічого вже з цим не зробиш.

Так, Рінат Леонідович намагався, проводив апгрейд свого проекту. Євгена Мураєва поставили на чолі цього безнадійного електорального «заходу». Разом з ним в «Опозиційний блок» Ахметова, Коломойського прийшло і «прокляття Мураєва». Починав Мураєв як молода надія опозиції, його рейтинг досяг 5% восени 2018 року, а потім він «розкрився» і показав своє справжнє обличчя на президентських виборах. Звичайний «технічний спойлер, який старанно обливав помиями своїх колишніх колег по опозиції, стукав у прямому ефірі в СБУ на Віктора Медведчука як якийсь божевільний фрік з «Народного фронту». Під кінець «злився» під Олександра Вілкула, знявши свою кандидатуру і кинувши напризволяще весь актив партії «Наші».

Але ніякої користі Мураєв не приніс, адже яка може бути користь від «електорального козла»? Але в політичній «стайні» Ріната Ахметова прижився.

Мураєв отримав квиток в один кінець, очоливши список. Це велика помилка – поставити першим номером політика, за яким шлейф гучних скандалів. З’їзд партії «Роттердам+«Приват» – це ілюстрація, як Ахметов і компанія «злили вибори під Порошенко, а він програв».

На мій погляд, Рінат Леонідович настільки далеко відлетів у «космос», що навіть не розуміє всю комічність свого «опозиційного проекту». Об’єднатися з Коломойським для опонування владі… Простіше було відразу вливатися в «Слугу народу». Сюрреалістичний альянс. Не даремно глава партії «Відродження» Віктор Бондар вийшов з «об’єднання» в той же день, а депутат Дмитро Святаш пішов прямо з об’єднавчого з’їзду.

Тепер на мажоритарні округи «втекли» Колесніков з Новинським. Ще раніше Труханов (мер Одеси) та Кернес (міський голова Харкова) попередили, що у Верховну Раду не йдуть, а будуть і далі працювати «на землі».

Люди прекрасно розуміють, до чого все йде. Схрестили їжачка з гамартромою і чекають результату. Ага.

Судячи з останніх тенденцій, від Ахметова починають тікати всі більш-менш притомні люди. Вже зараз вони активно шукають нові проекти. Мене тут недавно просили написати про так звану «Партію Шарія». Так, інтерес до проекту вже проявив той же Вілкул. Наскільки я знаю, Новинський теж «мацав грунт». Олена Лукаш і Олена Бондаренко, яких неможливо дорікнути в тупості і нерозуміння ситуації, теж знаходяться в стані пошуку. Ні, все правильно. Інша справа, що Шарій, на мій погляд – це не той проект, який може з віртуального стати реальним. Так, приклад «Слуги народу» показовий. І Вакарчук з його «Голосом» з цієї ж серії. Але Шарій страждає типовим захворюванням будь-якого блогера в сферичному вакуумі. Поки у нього була чітка мета – Порошенко, він був в струмені. Тепер, сидячи в затишній Європі, він не розуміє, що відбувається. Абсолютно нормальний стан, яке характерне для багатьох, що випали з контексту. І його починає кидати з боку в бік. То він облизує Вілкула, то впадає в ейфорію від Зеленського, то… Ладно, не будемо. Коротше, бренд для реалізації у сфері партбудівництва досить спірне. Більше того, через рік запит на «нові фейсбучно-співочі» особи кане в унітаз, вибачте за мій французький. З’явиться попит на реальних людей. Так завжди буває, коли виявляється, що «чувак» з телевізора або Youtube в реальному житті повне лайно.

В якості прикладу наведемо того ж Ахметова: він вже розвалив «Опозиційний блок», перетворивши в абсолютно нежиттєздатне освіта. Це як Віктор Пінчук з його «Трудовою Україною». Олігарх в касці, що бореться за права трудящих – це параноїдальна маячня в стилі Кастанеди з його текілою і грибами. Я все розумію: великий бізнес не може бути в опозиції, хлопці шукають способи і рибку у вигляді отримати надприбутки, і ще в НАТО вступити. Причому одночасно. Проблема партії Ахметова, Коломойського в тому, що там багато людей, яких я поважаю, проте вони перетворені в якихось гібридних політичних тварин». Поставили їх в умови «стій там, іди сюди». «Цього ми не чіпаємо, з цим у нас стосунки, тут треба промовчати, тут лизнути, а ось тут всі дружно починаємо смоктати, оскільки справа стосується енергоринку». Рано чи пізно подібне збочення має закінчитися. І воно, безумовно, закінчиться, оскільки в новому складі Ради ахметовської «ручної опозиції» більше не буде.