Виняткові та невідкладні заходи (як прямо сказано у відповідному документі) робить Росія для відмови в участі в одній з міжнародних структур. Про яку інстанції йдеться, чому нашій країні слід терміново її покинути – і як це може бути пов’язано, наприклад, з подіями на Україні?
Президент Росії вніс до Держдуми законопроект, в якому пропонує відкликати заяву, зроблену при ратифікацію Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I). За довгою і навіть трохи лякає формулюванням ховається дуже просте рішення – Росія має намір вийти з числа учасників комісії по встановленню фактів порушення конвенції, членом якої є наша країна з 1989 року.
Як йдеться в опублікованій на сайті Держдуми пояснювальній записці до законопроекту, «Комісія з 1991 року фактично не виконує своїх функцій. Російського представника в її складі немає. При цьому Російська Федерація сплачує в бюджет комісії щорічний внесок. З урахуванням цих обставин подальше визнання компетенції комісії не представляється доцільним». Крім недоцільність, Путін вказує на ризики, з якими пов’язане членство Росії в комісії.
«Інформую про те, що у зв’язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси Російської Федерації і вимагають вживання невідкладних заходів…» – так починається пояснювальна записка; «…в нинішній міжнародній обстановці ризики зловживання повноваженнями комісії в політичних цілях з боку недобросовісних держав істотно зростають» – так завершується документ.
Перш ніж розбиратися, про якихось виняткових обставин і суттєво збільшені ризики пише президент, треба пояснити, що це за комісія. «З тим щоб забезпечити гарантії, що надаються жертвам збройного конфлікту, стаття 90 Додаткового протоколу і 1977 р. до Женевських конвенцій 1949 р. (Протокол I) передбачає заснування Міжнародної комісії по встановленню фактів. Комісія була офіційно утворена в 1991 р. і є постійним органом, основна мета якого полягає в розслідуванні заяв про серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Як така Комісія є важливим механізмом, що забезпечує застосування і дотримання міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів», – йдеться в підготовленій Консультативної службою по міжнародному гуманітарному праву Червоного Хреста в серпні 2018 року довідці.
Комісія складається з 15 осіб, які обираються державами, які визнали її компетенції, але при цьому не є офіційними представниками своїх країн. «Всі вони повинні володіти високими моральними якостями і визнаною справедливістю» – ну так, як виглядає «неупередженість» у виконанні лівацьких борців за все хороше проти всього поганого, ми чудово знаємо.
До повноважень комісії входить розслідування фактів, «які, як передбачається, являють собою серйозне порушення Женевських конвенцій». Щоб комісія почала розслідування, вона повинна отримати відповідний запит від країни, визнала її повноваження. Особливо підкреслюється, що комісія розслідує тільки серйозні порушення Женевської конвенції і виступає тільки в ролі слідчого, а не прокурора або судді. При цьому «комісія не зраджує свої висновки гласності, якщо тільки про це не просять всі сторони конфлікту».
І нарешті, найголовніше, із-за чого Росія, швидше за все, і має намір дуже швидко відкликати визнання повноважень комісії: «Будь-яка сторона в конфлікті може направити в Комісію запит про проведення розслідування. Якщо об’єктом скарги є сторона, яка не визнала її компетенції, Комісія направляє їй відповідні скарги і пропонує погодитися на проведення розслідування. Якщо згода отримана не буде, Комісія не має права проводити розслідування».
Мабуть, президент з дипломатичним або іншим каналам отримав інформацію про те, що якась країна має намір подати скаргу на Росію нібито за порушення Женевської конвенції.
Привід може бути будь – яким- наприклад, у західних ЗМІ активно розганяється звинувачення російських ВКЗ у бомбардуванні сирійських лікарень. Але привід може бути і менш очевидним – Україна цілком може придумати яке-небудь порушення Женевської конвенції в Донбасі, лівійська влада може назвати порушенням підтримку, яку Москва чинить генералу Хафтару, і так далі.
Але якщо Росія відкличе визнання комісії, то ніякого розслідування запущено не буде. Звичайно, західні пропагандисти придумають якийсь інший інформаційний привід, але це займе час.
Відзначимо, що комісія із встановлення фактів є, по суті, «сплячим» інститутом міжнародного права. На її сайті останній звіт датований 2015 роком. Не можна сказати, що Росія багато платить за членство в комісії – 10 000 швейцарських франків, тобто близько 645 тисяч рублів за поточним курсом, але ці гроші напевно можна витратити з більшою користю.
Останній раз в російських ЗМІ ця комісія згадувалася в 2008 році – тоді її представники пропонували розслідувати порушення Женевської конвенції в ході операції з примусу Грузії до миру, але і Москва і Тбілісі відмовилися.
Взагалі давно назріла ревізія членства Росії в міжнародних організаціях. В кінці 80-х і початку 90-х Москва вела себе як персонаж анекдоту: «вічно ти у щось вступаєш». Зараз настала пора тверезо і неупереджено переглянути актуальність членства Росії в різноманітних малозрозумілих комітетах, комісіях, радах та інших годівницях для міжнародних бюрократів.
Мало сумнівів у тому, що рішення відкликати визнання компетенцій комісії по встановленню фактів буде прийнято в найближчі дні. Але краще раз і назавжди розібратися з цією проблемою.
Thanks!
Our editors are notified.