ОЗУ «Квартал»

Зміна політичних еліт на Україні сталася дуже швидко, методом «ударної сублімації» нікому не відомих «зелених депутатів» в Раду. 254 «зелених кнопкодава». Приголомшливий результат. Фракція у вигляді коаліції, не потребує партнерах. Наступний етап – масове оновлення центральної виконавчої влади (Кабмін) і місцевих рад. Виникає питання: хто ці люди?

Немає ніякого сенсу аналізувати численні «містечкові» згідно нових «зелених депутатів», описувати, хто за якою квотою пройшов, чому перевагу було віддано статевого партнера менеджера Коломойського, а не законній дружині і так далі. Більш продуктивний «крупноблочный підхід». Якщо використовувати класифікацію пана Пелевіна, поки картина наступна: так, є клоун у пі…са. Ми всі розуміємо, хто ці люди. Верхівка нової піраміди української влади. Головний у цій ієрархії поки Ігор Валерійович Коломойський. Саме він веде переговори про склад нового Кабінету міністрів, торгує посадами, надає політичні гарантії на реалізацію величезної кількості бізнес-проектів і навіть визначає, с…ка, концептуальне геополітичне майбутнє нації. 254 «маріонетки», пройшли прискорений злагодження за сектантської методикою в Трускавці, є його політичним капіталом. Ресурсом. Так само як і сам Зеленський. Він головний. У розстановку керівних посад в Раді Ігор Валерійович особливо не лізе. Воно йому треба? Поки є біомаса з мандатами, яку треба періодично годувати, заганяти в стадо, щоб не перекупили інші олігархи, не додумавшиеся до ефектного способу заволодіти владою з допомогою реприз і «Фейсбуку». Але це буде потім…

Поки все йде як по нотах. Контроль над судовою гілкою влади Ігор Валерійович практично отримав. Залишилося лише зробити кілька кадрових призначень Вища рада правосуддя, для чого потрібно лише дочекатися початку роботи ВР. Там призначення робляться за квотою парламенту. З квотою екс-президента Порошенко розібралися. Хлопці виявилися тямущі. Дресировані. Стара школа. Питання в «обителі Феміди» вирішують Андрій Портнов, Сергій Ківалов, Андрій Богдан (глава офісу президента) і все той же Олександр Грановський. Останній дуже вчасно зрозумів, що прокляв свого колишнього шефа (Порошенко) і перейшов на бік переможця. Поки він потрібен.

Численні антикорупційні органи, створені за порадою американських друзів, виявилися тямущими. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура займають нейтральну позицію. Зрідка вони «відпрацьовують» прямі вказівки посла США Тейлора, але без фанатизму. Ввічливо консультуються з «контактними особами» Коломойського. Державне бюро розслідувань взагалі працює в ручному режимі. Пряме управління з офісу президента (читай – з офісу Коломойського). Призначення нового генерального прокурора завершить побудова ідеальної системи олігархократії. Точніше, олигархократа. У нас же один крутий олігарх залишився. Беня. Всі інші так… Дрібниця, путающаяся під ногами. Ясна річ, що кандидатура нового генпрокурора розглядається саме Коломойським. І це не Руслан Рябошапка.

Начебто все на мазі: восени ручний парламент Коломойського скасує мораторій на продаж землі. До цього ж часу «клієнт» Бені – Петро Олексійович Порошенко остаточно дозріє до ідеї розлучитися з двома-трьома мільярдами доларів. Такий фінансовий ресурс дозволить Коломойському скупити всі землі України, а потім вигідно продати, але вже набагато дорожче. Проте, як завжди, є проблеми.

У «олігархічний лоні» Ігоря Валерійовича назрів конфлікт між власне Коломойським і організованою політичним угрупуванням «Квартал». Поки ще політичній, а не злочинною. Навколо Зеленського утворилася стійка група друзів, теж коміків і продюсерів, які стали перейматися батьківською опікою свого патрона. Почалося все з сущих дрібниць. Те Богдана Коломойський нав’язав на роль головного офіс-менеджера президента, то Саша Ткаченко (генпродюсер «плюсів») образився на Ігоря Валерійовича. Мало того, що головний парламентер Коломойського Тимур Миндич став все більше і більше втручатися в діяльність телеканалу, так ще й олігарх повів себе відверто склочно. Відмовив Ткаченко в маленькій, абсолютно нікчемною прохання – залишити його молоду дружину працювати на «плюсах». Це, знаєте, дуже прикро. І подібних «дрібниць» за неповних три місяці, що минули з моменту інавгурації Зеленського, накопичилося до фіга. Володя щиро хоче позвільняти всіх і відразу. Але з’являється Богдан, який починає розповідати про розкладах, що так робити не можна, а ось є хороший полковник СБУ, якого треба ставити губернатором Житомирської області.

Плюс постійно над Зеленським нависають «стратегічні партнери», які дуже настійно рекомендують порвати всі зв’язки з Коломойським і навіть вже почали майже відкрито погрожувати. Продовженням конфлікту ОЗУ «Квартал» і олігарха став складу Кабміну. Ігор Валерійович у ході напружених торгів з величезною масою зацікавленого народу, який представляє інтереси п’яти країн, у тому числі і Ізраїлю (не кажучи вже про республіканців і демократів), накидав чорновий варіант Кабміну. Навіть два. В одному прем’єром стає нинішній міністр фінансів Оксана Маркарова, в іншому – міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. З Арсеном Коломойський поки не готовий розлучитися, оскільки для придушення майбутніх «земельних бунтів» потрібен саме Аваков з його армією «ручних патріотів». Він пропонував йому посаду віце-прем’єра з силових питань. Як Сівкович за часів прем’єра Азарова. Але Арсен Аваков не погодився, оскільки це по формі «почесна відставка». Маркарова більше влаштовує Коломойського, однак Зеленський хоче на цю посаду когось з своєї ОЗУ. Йому дуже важливий особистий контакт з людиною, оскільки всіх нинішніх чиновників він сприймає як окремих виродків. Це правильний підхід, однак в остаточному підсумку перемагає все та ж «політична доцільність». Коломойський, до речі, вже домовився з представником ЦРУ, який «кришує» фармацевтику на Україні, про Уляні Супрун. Нехай собі реформує за нормальний відсоток. У підсумку Зеленський і Коломойський обмінялися якимись прикрими словами, але конфлікт на публіку виносити не стали. Навпаки, як би складається враження, що «зелена» влада єдина як ніколи. А це не так. Глобальна лінія розколу позначена. Колишні маріонетки, веселі клоуни та комедіанти повстали проти Карабаса, який продовжує смикати за ниточки, прив’язані до їх геніталій. Безумовно, Ігор Валерійович придушить перший бунт. Практично в зародку. Але коли почне працювати Рада, з’явиться постійна майданчик для поглиблення розколу між ОЗУ «Квартал» і олігархом. Фракція поділиться на «особисту гвардію» Коломойського (Дубинський та інші) і на «людей президента». Потім понесеться по наростаючій. Скасування мораторію на продаж землі стане своєрідним Рубіконом. Пелевинская конструкція може змінитися: не клоуни у пі…са, а пі…с у клоунів. Здадуть свого «ляльковода» ФБР. Все може бути. Це ж Україна.