Від карети до «Робочого і колгоспниці»: Саме незвичайне, що показували відвідувачам всесвітніх виставок в Парижі

Всесвітні виставки були путівкою в життя для безлічі самих різних відкриттів і винаходів, які колись здавалися дивом, а тепер стали неодмінною складовою звичного світу. А Париж, додавши до свого звання столиці моди ще й інші почесні статуси, надав історій про створення експонатів виставок справжню французьку елегантність.

Початок традиції проведення виставок – як наслідок промислового буму і як «великий мирний договір»

Прообразом міжнародних виставок були експозиції, які ще у XVIII столітті влаштовувалися в аристократичних салонах – спочатку вони демонстрували лише твори мистецтва. Пізніше стали організовувати невеликі торгові виставки, а коли в XIX столітті почалося бурхливий промисловий розвиток в Європі і в Новому світлі, прийшла пора і великих міжнародних ярмарків, які б дозволяли різних країн обмінюватися своїми досягненнями.

Едуард Мане. Всесвітня виставка

Виставки, отримали назву всесвітніх, оскільки в них брало участь значна кількість країн, а гості з’їжджалися зі всього світла, стали проводити з 1851 року. Перша відбулась у Лондоні, в Гайд-парку. Число її відвідувачів перевищила шість мільйонів – третина тодішнього населення Великобританії. У наступні десятиліття кожна така виставка була чудовою можливістю продемонструвати винаходи і нові технології, познайомити світ із досягненнями інженерної думки і свіжими віяннями в мистецтві і взагалі об’єднати зусилля людства в русі до світу, до творення, до майбутнього. Не випадково Віктор Гюго називав всесвітні виставки «великим мирним договором», і нехай від воєн і внутрішніх конфліктів вони не захищали, але все ж громадяни та піддані різних країн могли взаємодіяти і домовлятися – в оточенні всього кращого, що було створено на той момент людством.

А сама традиція демонструвати досягнення мистецтва і промисловості перед широкою аудиторією виникла в Парижі, який потім неодноразово ставав столицею таких виставок і містом, вперше відкрив світові безліч винаходів і творів мистецтва.

Виставки в Парижі XIX століття

Перша паризька Всесвітня виставка пройшла у 1855 році, з 15 травня по 15 листопада. Вона була присвячена досягненням промисловості, сільського господарства, а також витонченим мистецтвам. На виставці можна було побачити газонокосарку, швейну машину Зінгера, ляльку. Сенсацією стало «срібло з глини” – алюмінієві зливки.
Для проведення цього заходу був зведений Палац індустрії – за зразком лондонського Кришталевого палацу, збудованого до попередньої всесвітній виставці. Обидві споруди до теперішнього часу не збереглися.

Палац індустрії

Наступного разу Всесвітню виставку в Париж приймав у 1867 році. Тоді приїхало багато царюючих осіб – королі і принци, султан, емір, сьогун, а ще – російський імператор Олександр II (до речі, саме тоді, під час візиту на іподром Лоншан на нього було скоєно друге замах).
Париж в період з квітня по листопад став, за висловом Еміля Золя, «всесвітньої готелем». Інші великі французькі літератори – Віктор Гюго, Олександр Дюма-син, Теофіль Готьє – брали участь у створенні путівника для виставки Paris-Guide.

Величезний овальний павільйон, побудований до заходу, був розділений на безліч невеликих. А крім нього, гості могли відвідати східний мінарет, китайський театр, тирольскую село, англійський коледж, російську хату.

Один з павільйонів виставки 1867 року

Телеграфний апарат, гармати Круппа, шарикопідшипники, гідравлічний ліфт – ось небагато з тих експонатів, що були виставлені на суд гостей експозиції.
Марк Твен у романі «Простаки в Парижі» писав потім: «Всі їхали в Європу — я теж їхав в Європу. Всі їхали на знамениту Паризьку виставку — я теж їхав на знамениту Паризьку виставку».

На виставці 1878 року вперше був продемонстрований телефонний апарат Белла

Паризька всесвітня виставка 1878 року проходила на тлі серйозних політичних негараздів і була покликана підняти авторитет Франції у світі. До відкриття побудували палац Трокадеро.
Увазі відвідувачів виставки були представлені телефонний апарат Олександра Белла, літак дю Тампля, свічка Яблочкова, а також голова Статуї Свободи і її рука, що тримає факел – тулуб у той час ще не було закінчено.

Голова Статуї Свободи

Паралельно проходили конференції, що визначають розвиток цивілізованого світу – вони стосувалися авторських прав, а також введення в обіг шрифту Брайля для сліпих.

«Європа» П. А. Шеневерка в числі інших зображали частині світу скульптур була створена спеціально до виставки 1878 року

Винахід гідравлічного ліфта зіграло визначальну роль у спорудженні частини декорації до виставки 1889 року – Ейфелевої вежі. Вона була задумана як гігантська вхідна арка на територію експозиції. Сам Гюстав Ейфель, чиє інженерне бюро займалося розробкою проекту споруди, називав своє дітище «трьохсотметровій вежею». Спочатку її планували демонтувати через 20 років після виставки, але вежа виявилася цінним об’єктом для організації телеграфу і забезпечення радіозв’язку, так і успіх серед городян і туристів вона мала дуже великий. Будівництво гігантського «флагштока» вже окупилося за час виставки.

Зведення Ейфелевої вежі в 1888 році

Головною темою заходу стало електрика, а серед інших новинок були представлені парові машини і перші автомобілі з двигуном внутрішнього згоряння – моторизована карета автомобіль Даймлера і Бенца. Вони розвивали тоді швидкість до 18 кілометрів на годину.

Моторизована карета Даймлера – перший автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння

На виставці демонструвалася і фото-кабіна винахідника Теофіла Енгельберта.

Вид зверху на територію виставки 1889 року

Двадцяте століття починається

Виставку 1900 року Париж приурочив до зустрічі нового століття, та за період з квітня по листопад її відвідало п’ятдесят мільйонів. Тридцять п’ять країн представили свої досягнення в промисловій і художній сфері, а в столиці Франції до початку заходу з’явилися Ліонський вокзал і вокзал Орсе (потім став музеєм), міст Олександра III, Великий і Малий палаци.

Міст Олександра III в Парижі

Вокзал Орсе

Частиною виставки стали проходили вдруге Олімпійські ігри, в яких вперше брали участь жінки.
Самим великим відділенням Паризької виставки 1900 року стало російське, в світлі тогочасних щільних відносин двох держав у захід з боку Росії було вкладено особливо багато сил і коштів. Активну участь у роботі брав Дмитро Менделєєв. Інший російський вчений, Костянтин Перский, у доповіді про «електричному кіно» вперше вжив термін «телебачення».

Історія російської матрьошки не така й давня, вона починається з виставки 1900 року

На виставці в якості новинок демонструвалися ескалатори. А ще майстер Василь Звездочкин створив і привіз у Париж ляльку, яку потім будуть називати споконвічно російської – матрьошку.

Через тридцять сім років, незадовго до початку Другої світової, Париж знову приймав у себе міжнародну виставку. Тепер вже в ній не брала участь Російська імперія, а СРСР, він привіз у Францію в числі інших експонатів і 24-метрову скульптуру «Робочий і колгоспниця» за проектом Віри Мухіної. Один з гран-прі виставки дісталося фільму «Чапаєв».

Скульптура «Робітник і колгоспниця» на Паризькій виставці

У числі інших держав учасників була представлена і Німеччина, її павільйон був споруджений у формі римської цифри III – як вказівка на Третій рейх.
Одним з художніх творів, які демонструвалися тоді в Парижі, була «Герніка» Пабло Пікассо.

Пабло Пікассо. Герніка

Всесвітні виставки стали способом продемонструвати світові досягнення кожної країни, спільними зусиллями сформувати картину майбутнього, поліпшити взаємовідносини між державами та їх громадянами. Хоча, само собою, без критики не обходилося – адже і Ейфелева вежа колись викликала у парижан суперечливі емоції.