Відлига Зеленського та військово-поліцейський режим Порошенко. Хто кого?

Верховна Рада призначила дату інавгурації Володимира Зеленського. 20 травня новий президент прийме жадану булаву і почне реалізовувати свої передвиборчі обіцянки. Між тим вже видно, що багато в чому політичні процеси в країні підуть самі собою і незалежно від волі і побажань нової влади. Вона їх може тільки очолити, що і зробить з великим задоволенням.

Побудований Петром Порошенком військово-політичний режим, руйнується буквально на очах, і вже дуже скоро поки ще президент України може опинитися на лаві підсудних, незважаючи на нібито видані йому «особисті гарантії».

Крах режиму

Крах режиму Петра Порошенка почався ще напередодні другого туру голосування. Яскравими маркерами цього процесу стало звільнення з-під варти Надії Савченко та її «спільника» Володимира Рубана, звинувачених, як ми пам’ятаємо, не багато ні мало, а в організації спроби військового перевороту.

Це звинувачення спочатку виглядало як знущання над здоровим глуздом, але прокурорів і суддів воно майже рік влаштовувало, і як наслідок Савченко відсиділа другий у своєму житті термін, але вже в «рідному» українському СІЗО. І ось тепер, фактично справа розсипалася. Замість цього починають порушуватися справи проти найближчого оточення Петра Порошенка.

Ще в кінці квітня сподвижників тепер вже майже колишнього гаранта (таких як колишній глава його адміністрації Борис Ложкін або екс-глава НБУ Валерія Гонтарєва) почали викликати на допити в генеральну прокуратуру. І не як свідків, а як підозрюваних.

Всі розуміють, що це тільки початок, а далі почнуться реальні посадки. Адже по-іншому Зеленський влада не втримає, а значить всі ті гарантії, які напередодні голосування одержав від американців Петро Порошенко (а є така думка) швидше за все не варті і виїденого яйця (приклад Януковича йому в допомогу). І, ймовірно, вже недалекий той день і годину, коли й самому гаранту доведеться відповідати перед слідством на неприємні для нього питання.

Взагалі відкрито критикувати попередню владу практично на всіх телеканалах країни стало новим модним трендом. Ще недавно тільки деякі з них (що належать політичним супротивникам президента Порошенко) дозволяли собі ці вольності, а сьогодні навіть багато політологів-порохоботы і провідні центральних каналів, як би прокинулися від довгої сплячки і почали помічати те, чого ще недавно в упор не бачили – свавілля, корупцію і т. д.

Порошенко сьогодні здають все і вся. 14 травня указом президента був звільнений від своїх обов’язків Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. Сталося це внаслідок, що відкрилася в останні дні «ненадійності» судді і побоювання, що вже дуже скоро саме Шевчук буде давати оцінку того, що відбувалося протягом останніх п’яти років «конституційному бєспрєдєлу».

Сам екс-голова Конституційного суду назвав свою відставку антиконституційним переворотом, ніж той, по суті, і є. Шкода, звісно, що «прозріння» Шевчука наступило разом з відходом Петра Олексійовича і до весни 2019-го він не бачив антиконституційність в його діях. Але тим цікавіше його нинішні метаморфози.

Зворотний хід маятника: Руйнування інформаційного купола

Дуже примітним маркером відбуваються в країні змін стало проходження 9 травня у Києві та інших містах України багатотисячних колон «Безсмертного полку», який українські націоналісти вважають «гібридним зброєю Кремля». А ще приємно бачити збільшення, незважаючи на поки ще офіційну контрпропаганду, масовості для святкування Великої Перемоги.

У нинішньому році тільки за офіційними даними в них взяло участь більш 700 тисяч чоловік, а в реальності ця цифра була багато більше.

І це також ознаки майбутніх змін. Ми вже писали про те, як у Харкові, Одесі та інших містах України, ініціативні групи і навіть місцева влада на чолі з міськрадами та мерами міст відкрито почали ставити під сумнів проводиться п’ять років націоналістичний курс.

І всі ці починання населенням підтримується з великим ентузіазмом. Люди скучили за справжньою, а не насаджується з телеящиків правді, і швидко виходять з-під дії, створеного за останні роки завдяки працям» минСтеця і СБУ, інформаційного купола.

У ЗМІ та на ток-шоу все частіше робляться заяви про те, що нинішній курс тотальної русофобії для України згубний і його треба терміново міняти. А ще все частіше команду Порошенко відкрито називають бандою, якій місце на лаві підсудних і навіть «на висилице».

А ще українці все частіше чують, що Бандера не герой, а «дуже може бути» ворог України, а ще про те, що «закон про мови», не захист українського, а інструмент для розпалювання національної ворожнечі в країні.

«Прийнятий закон не стільки захищає українську мову, скільки є інструментом для фрагментації суспільства. Фрагментація – не випадкове слідство, ініціатори закону цілеспрямовано до цього ведуть».

Андрій Бузаров

Та й взагалі з відходом Порошенко подібні теми з центральних смуг поступово відходять на другий план, а на їх місце приходять ті, які найбільше цікавлять простих українців – корупція, економіка, рівень життя.

«Відлига» Зеленського

Те, що відбувається сьогодні в Україні можна назвати своєрідною відлигою. На телеканали все частіше запрошуються спікери, яким ще недавно був закритий шлях на центральні телеканали, такі як Олег Волошин і т. д, де вони відкрито і під все більш міцних виразах» критикують владу, яка йде і називають біле – білим, а чорне – чорним.

Тепер це модний тренд. Та й сам новий президент, який у понеділок вступить на посаду» вже очевидно не буде проводити політику відкритою українізації і бандеризації. Зеленський та його команда прагматики, а тому Бандера йому буде точно не потрібен:

«Степан Бандера – герой для якогось відсотка українців, і це нормально і класно. Це один з тих людей, які захищали свободу України. Але я вважаю, що, коли ми таку кількість вулиць, мостів називаємо одним і тим же ім’ям – це не зовсім правильно. До речі, справа не у Степані Бандері. Я можу те ж саме сказати і про Тараса Григоровича Шевченка».

І це все він казав ще до другого туру. А що буде відбуватися після, з урахуванням того, що в значній мірі його електорат складають російськомовні жителі України можна тільки здогадуватися. Ще раз повторю, його команда – команда прагматиків, а Шевченко і Бандера та інше для таких як вони не більше, ніж рукавички, які при необхідності просто викидаються.