Перейменування Криму призведе до сказу Україну

Ідея перейменувати Крим сколихнула жителів півострова. На думку деяких експертів, назву Таврида «дозволить зміцнити російський статус цього регіону». Чому ця пропозиція викликала бурхливу реакцію, які аргументи за і проти озвучуються і чому слово «Таврида» буде претензією в тому числі на нинішні українські території?

Голова національно-культурної автономії греків Криму «Таврида» Іван Шонус, виступаючи на міжнародному симпозіумі «Кримська Еллада: грецьке спадщина Тавриди», запропонував перейменувати регіон і називати його Республіка Крим – Таврида. На його думку, це дозволить зміцнити російський статус півострова.

Пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Віце-прем’єр уряду Криму, постійний представник республіки при президентові Росії Георгій Мурадов підтримав ініціативу: «Мені здається дуже значущою ініціатива греків Тавриди використовувати в назві нашої республіки, поряд з наявним, ще додавання історичне, яке б звучало так: Республіка Крим – Таврида. У Росії в цілому ряді суб’єктів Федерації після того, як утворилася нова держава Російська Федерація, це застосовується», – сказав він і навів приклад Якутії (Саха) і Північну Осетію (Аланія).

Сенатор від законодавчої влади Криму Сергій Цеков також підтримав ідею, за його словами, в російській громаді Криму вона обговорюється досить давно.

Сенатор від виконавчої влади Криму Ольга Ковітіді (етнічна гречанка) в інтерв’ю газеті ВЗГЛЯД підкреслила, що «все залежить від того, яку позицію займуть жителі півострова. Спочатку потрібно запитати їх, чи хочуть вони цього чи ні. Поки що це передчасно, питання потрібно вивчити», – вважає вона. Висловлювати свою особисту позицію вона відмовилася, заявивши: «Я невід’ємна частина республіки і нашого багатонаціонального народу, так що слово за ним».

Депутат Держдуми Наталія Поклонська виступила проти: «Крим повинен залишитися Кримом», – написала вона в Telegram.

Голова громадської палати Криму Григорій Іоффе теж проти перейменування. Він назвав це «порожніми клопотами». На думку громадського активіста, «треба повертати не стільки історична назва, скільки історичну пам’ять, традиції, культурні цінності».

Ще різкіше висловився депутат нового скликання кримського парламенту, кандидат на посаду спікера Володимир Константинов: «Я категоричний противник цих ідей. У нас в Криму є чим займатися. У нас колосальний обсяг завдань. Слова «Республіка Крим» ми вистраждали, вони нам не просто далися. Всі кримчани за це боролися довгі і довгі роки. Для нас ці слова багато важать і пройшли через серце кожного. Крим сьогодні знає весь світ, а запитайте «Таврида», і доведеться розповідати і пояснювати. Немає сенсу навіть на цю тему спекулювати. Я вважаю, це аморально. Розглядати це питання ми не будемо», – відрізав він.

Зіткнувшись з широким і не завжди компліментарним обговоренням своєї ініціативи, Іван Шонус трохи «здав назад». В інтерв’ю РИА «Новости» він, зокрема, заявив: «Раніше ми внесли в суспільство таку ініціативу, але отримали неоднозначну реакцію. Зараз йде збір аргументації. Ми спілкуємося з істориками, щоб це не виглядало спонтанно. Підключили кримських істориків та істориків Московського державного педагогічного університету. Один з професорів каже, не треба нічого змінювати, нехай все залишається як є. Питання надання Республіці Крим додаткового історичної назви «Таврида» – це не тема завтрашнього дня, тому що суспільство ще не готове. Треба врахувати більшість думок, образити кого-то теж не хочеться».

Дійсно, назвати ініціативу однозначно правильної або безумовно невірної без наукового та громадського обговорення проблематично.

Ідея Шонуса – це в першу чергу відповідь українським націоналістам, які не перший десяток років намагаються зачистити Крим від росіян та інших націй руками кримських татар. Незважаючи на те, що кримські татари є одним з етнічних меншин у республіці, Київ у той період, коли півострів був частиною України, активно підтримував найбільш радикальних кримськотатарських діячів. У тому числі – закликали до відокремлення Криму і до створення на його території халіфату.

Оскільки стратегічне планування ніколи не було сильною рисою українських політиків, вони розраховували, що кримські татари створять нестерпні умови для життя в Криму російською. А проблеми, які виникнуть після цього, будуть вирішувати вже інші люди.

Після того, як Крим залишив Україну, ці ідеї стали ще більш радикальними. У Києві регулярно обговорюють ініціативу оголосити більше не належить їм регіон національною автономією кримських татар». Ігноруючи при цьому всі інші національності і етноси, століттями (або, як у випадку з греками чи караїмами, тисячоліттями), які живуть на півострові. Зазначимо, що більшість кримських татар, як і інших нині існуючих націй (включаючи навіть українців), байдуже ставляться до ідей радикальних націоналістів.

Таврида – це не тільки давньогрецьке, але і російське адміністративне назву.

Як держава Італія розташована на Апеннінському півострові, так і Таврійська губернія Російської імперії включала в себе півострів Крим і частина поки що належать Україні материкових територій. Тому, дійсно, відкидати з порога ідею більш широко використовувати термін «Таврида», мабуть, не варто.

Інше питання, чи це документального закріплення на офіційному рівні. Чи достатньо того, що по півострову проходить траса «Таврида», і це слово регулярно вживається в історичних документах, а також в поезії, прозі і текстах надто романтичних журналістів?

Це дійсно варто обговорювати, і, до речі, заявлений «перехід Криму в наступ на міжнародній арені» – це відмінний привід вивести це питання на міжнародний рівень. Наприклад, влаштувати в Криму конференцію, на яку запросити греків, турків, вірмен, генуезців, венеціанців і нащадків інших народів, що колись жили в Криму.

Мало сумнівів у тому, що в Києві це викличе чергову істерику, але чий-чий, а їх думка абсолютно нецікаво.