«Погана хороша людина»: Чому Олега Даля називали молодшим братом Володимира Висоцького

Володимир Висоцький і Олег Даль | Фото: tvc.ru, kinoistoria.ru
39 років тому, 3 березня 1981 р. обірвалося життя відомого радянського актора Олега Даля. Він не дожив двох місяців до свого 40-річчя, встигнувши за свій короткий шлях зіграти більше 50 ролей в театрі і кіно, багато з яких стали легендарними: «Женя, Женечка і «Катюша», «Хроніка пікіруючого бомбардувальника», «Стара, стара казка», «Земля Саннікова», «Не може бути!», «Відпустка у вересні». Куди менше широкій публіці відома його робота в екранізації чеховської «Дуелі» «Погана хороша людина», де він знявся разом з Володимиром Висоцьким. Насправді їх об’єднувало набагато більше, ніж ця спільна робота.

Йосип Хейфіц і Володимир Висоцький | Фото: mk.ru

На зйомках фільму *Погана хороша людина* | Фото: mk.ru
Для режисера Йосипа Хейфіца це була не перша екранізація творів Чехова – до цього він вже зняв «Даму з собачкою» і «В місті С.». В основу сценарію третього фільму лягла повість «Дуель». Своїм головним завданням режисер вважав зробити чеховських героїв зрозумілими і близькими сучасним глядачам: «Можливо, я і відійшов в дечому від автора, але фільм вийшов сучасним, а не академічним. Є світ Чехова, живий сьогодні, і світ, який належить тільки літературознавства. Мене цікавить перший». Напевно, саме ця мета і продиктувала Хейфицу вибір акторів на головні ролі: в образах героїв-антагоністів він бачив тільки Олега Даля та Володимира Висоцького.

На зйомках фільму *Погана хороша людина* | Фото: mk.ru

Олег Даль і Володимир Висоцький у фільмі *Погана хороша людина* | Фото: echo.msk.ru
Хейфицу дуже хотілося, щоб обидва його герої виглядали неоднозначно, тому він і вибрав для свого фільму таку назву: «Впевнений, що прокатники на афішах додадуть букву «І» – «Поганий і хороший», – як ніби мова йде про двох різних людей. Адже сенс у тому, що справа йде про одному. Ми обійдемося без з’єднувального «І». Для втілення цього задуму Олег Даль ідеально підходив на роль Лаевского. Хейфіц говорив: «Це історія сучасного, часто зустрічається людини, з його розкиданістю, розбещеністю, з його цинізмом і в той же час з тими хорошими задатками, які існують в ньому… Треба сказати, що Олег Даль був щасливою знахідкою. Коли прийшла в голову його прізвище, то переді мною відразу виник образ цього нервового, надзвичайно самолюбивого, вразливого молодого актора».

Олег Даль у ролі Лаевского | Фото: kino-teatr.ru

Володимир Висоцький у ролі фон Корена | Фото: echo.msk.ru
А ось з приводу Висоцького режисер сумнівався – до цього він знав його тільки у піснях і при першій зустрічі був вражений тим, наскільки його зовнішність не відповідала голосу: він очікував побачити широкоплечого чоловіка богатирського статури, яким і повинен був його герой у фільмі, а перед ним стояв невисокий худорлявий чоловік, який навіть поруч з худорлявим Далем виглядав маленьким. Але від свого наміру знімати Висоцького Хейфіц все ж не відмовився – йому здалося, що образ фон Корена від цього тільки виграє: «Є багато прикладів того, що тирани і деспоти – часто люди маленького зросту, і свій недолік намагаються відшкодувати жагою влади і переваги».

Володимир Висоцький у ролі фон Корена | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Погана хороша людина*, 1973 | Фото: echo.msk.ru
Це був перший і єдиний фільм, де Даль і Висоцький знімалися разом. До цього вони були, швидше, суперниками, ніж партнерами. Висоцький хотів зіграти співака Крестовського у фільмі «Земля Саннікова», для якого він написав кілька пісень, його затвердили, але перед самим початком зйомок директор «Мосфільму» відхилив його кандидатуру, і в результаті ця роль дісталася Олегу Далю. На цей раз Висоцький теж дуже сумнівався в тому, що його участь у фільмі схвалить керівництво. Хейфіц згадував: «Володя, відкликавши мене в бік, сказав: «Все одно мене на цю роль не затвердять. І ні на яку не затвердять. Ваша проба – не перша, а жодної не затвердили, все – повз. Напевно, «є думка» не допускати мене до екрану… Хіба тільки космонавти напишуть кому слід. Я у них виступав, а вони запитали, чому я не знімаюся… Ну, і обіцяли заступитися». Мабуть, лист космонавтів дійшло. Володю затвердили на роль, і ми вирушили в Феодосії на зйомки».

Володимир Висоцький у ролі фон Корена | Фото: echo.msk.ru
Того, що Хейфіц вибрав Висоцького і Даля, дивувалися всі, адже обидва вони були «на поганому рахунку» у керівництва. Дружина Олега Даля Єлизавета розповідала: «Хейфіц – людина обережна взагалі… раптом викинув такий фортель: взяв Даля – людини, якого заборонено на «Ленфільмі» зніматися, і Висоцького, який взагалі всюди був заборонений! І раптом Хейфіц бере цих двох – повний нонсенс! Олег зустрів напідпитку тодішнього директора «Ленфільму» Кисельова, підійшов до нього і… ляснув по капелюсі. Відтепер йому на «Ленфільмі» було заборонено зніматися… Далю навіть заборонили проби. Хейфіц поїхав до Кисельова на дачу. Довго її умовляв. Кисельов слухав, слухав, а потім сказав: «Знаєте, або я, або Даль». На що Хейфіц відповів: «Ну… Далина… тоді». І на цьому все закінчується, тому що Йосип Юхимович був тоді «шишкою» – секретарем правління Ленінградського відділення СК СРСР. Так що він наполіг на своєму».

Олег Даль у ролі Лаевского | Фото: kino-teatr.ru

Кадр з фільму *Погана хороша людина*, 1973 | Фото: kino-teatr.ru
Хоча в житті Даль і Висоцький не були друзями і спілкувалися лише на зйомках, в їх долях було багато спільного: вони були майже ровесниками – Висоцький був на 3 роки старше, обидва народилися 25-го числа, тільки Даль в травні, а Висоцький – в січні. Їх творчі долі складалися однаково складно – багато їх задуми залишалися незавершеними, а фільми з їх участю часто за кілька років лежали на полиці. Режисери одночасно і мріяли, і побоювалися з ними працювати – обидва були сильно залежні від своїх шкідливих звичок, і зйомки могли опинитися під загрозою зриву. Обидва не користувалися повагою і довірою у киноначальства, але в народі були нескінченно обожаемы і популярні. Обидва працювали на знос, на межі можливостей, до повного вигоряння. Нарешті, обидва пішли передчасно, один за одним: 25 липня 1980 р. не стало Висоцького, а менше ніж через рік, 3 березня 1981 р. пішов з життя Даль. Про причини їх передчасного відходу ємко і коротко сказав режисер Ст. Мотиль: «В її основі гіркоту, залита гіркою».

Володимир Висоцький у ролі фон Корена | Фото: vysotskiy-lit.ru

Кадр з фільму *Погана хороша людина*, 1973 | Фото: vysotskiy-lit.ru
Багато, хто знав і Висоцького, і Даля, звертали увагу на те, що між ними існувала особлива духовна зв’язок. Автор книги про Висоцького Ст. Бакін писав: «Олег і Володимир не були приятелями на кожен день, спілкувалися рідко, не дружили будинками, але духовний зв’язок між ними була міцна. Вони розуміли, відчували один одного. Їх об’єднували талант, здатність виразити себе, незважаючи на нерозуміння колег, конфлікти з режисерами, заборони та окрики високого начальства. Їм не щастило якось паралельно: одному – з кіно, іншому – з театром. Одному просто не давали зніматися, іншого замовчували, при кожній можливості карали. І, звичайно ж, обом – ніяких знаків офіційного визнання. Для обох двадцять років життя в мистецтві були актом самоспалення, але ні одного, ні іншого не удостоїли звання «заслуженого», хоча інші поруч і навколо ставали «народними» та лауреатами. Незадовго до смерті на концерті провідний обмовився, назвавши Даля «народним артистом». І Даль його тут же поправив: «Я не народний, я – чужорідний».

Олег Даль у ролі Лаевского | Фото: drugoe-kino.livejournal.com
Режисер Євген Татарський розповідав: «В житті вони ставилися один до одного ніжно і зворушливо, можна сказати, дружили. Була між ними якась труднообъяснимая ментальна зв’язок, недаремно Олег пережив Висоцького всього на півроку. Та він увесь час повторював: «Я такий, я такий!».

Володимир Висоцький і Олег Даль, 1974 | Фото: echo.msk.ru, kino-teatr.ru
Олег Даль дуже любив пісні Висоцького і високо цінував його як особистість, як людину. Їх остання зустріч відбулася 1 травня 1980 р., за 3 місяці до виходу Висоцького – тоді Даль був у нього в гостях, слухав його останні вірші. Його смерть стала для актора великим потрясінням. Після цього він часто повторював: «Ну от, скоро моя черга піти до Володі». Після його відходу Даль почав стрімко згасати. На одній з останніх своїх зустрічей з глядачами акторові прийшла записка з питанням про те, чи є у нього друзі. На це Даль відповів: «Друзів у мене немає. Вони в мене були. Влад Дворжецький, Володя Висоцький… Я відчуваю, що вони мене чекають…».

Галина Волчек, Олег Даль і Володимир Висоцький, 1974 | Фото: echo.msk.ru
Олега Даля не випадково не раз називали духовним братом Володимира Висоцького, зед актор і сам так вважав, за 2 місяці до свого відходу написавши вірш з посвятою «Ст. Висоцькому. Брату»:
Зараз я згадую…
Ми прощалися… Назавжди.
Розірваність сліду…
Початок травня…
Спотикаюся…
Слова, слова, слова.
Сорока б’є хвостом.
Сніг опадає, оголюючи
Оголену холодність гілок,
І ось остання глава
Пахнула рожевим кущем,
Тугу і брехливість обіцяючи,
І померла у грудях моїх,
Спокій-спокій…
І самотність, і злість,
І плачу я уві сні і прокидаюся…
Образа – сріблястий місяць.
Клейменность – горя проба.
І знову каюсь. Каюсь. Каюсь.
Тримаючи в руках розірване серце…

Олег Даль і Валентин Нікулін проводжають Висоцького в останній шлях, 28 липня 1980 | Фото: echo.msk.ru
Його знайомі казали, що він ніби знищував себе зсередини все життя: Що стало причиною раннього відходу Олега Даля.