Чому і як вже через покоління-інше зміниться російська мова

Мова люблять порівнювати з живим організмом — він точно так само зростає і все своє життя змінюється. І мова йде не тільки про велику кількість запозичень і неологізмом. Змінюється слововживання, узгодження слів, побудова речень. Ось деякі зміни, які очікуються в майбутньому, якщо судити по усній і письмовій промови людей молодшої тридцяти років — тих, хто фактично формує мова завтрашнього дня.

Те, що

Століттями в російській мові говорили: «сказав, що», «зрозуміла, що», «побачили, що» і так далі, але молоді покоління як правило — тобто не у виняткових випадках — обов’язково скаже все те ж саме через те, що»: «довів, що», «подумала те, що», «вирішили, що». Хоча старшим поколінням це здається надмірною і потворним, мова вже зробив свій вибір, і дуже скоро саме ця конструкція стане літературною — все до того йде.

Звідки ж взагалі виникло суцільне «те, що» після дієслів, які завжди вимагали простого «що»? Є версія, що винен перекладач від Гугл: саме він перекладав фрази, вставляючи за замовчуванням «те, що» замість «що». В результаті діти виявилися завалені великою кількістю зроблених через перекладач текстів, які привчили їх до невірного погодженням.

Картина Миколи Бєляєва.

Узгодження теж стануть «безграмотними»

В російській мові є дуже багато схожих по сенсу виразів, які, однак, закінчуються різними приводами, і їх вже зараз активно плутають. Наприклад, «зважаючи на (те, що)» і «у зв’язку з тим, що)» можуть запросто зливатися в безграмотне «у зв’язку (те, що)». Це пов’язано з тим, що нові покоління рідко читають добре відредаговані тексти: новини та аматорську літературу часто публікують без «причісування» професіоналами, а література минулих століть мало займає молодь і становить зовсім невелику частину того величезного обсягу тексту, який вони переробляють кожен день.

Філологи також відзначають, що нові покоління носіїв мови постійно воліють конструкції з прийменниками беспредложным і часто додають прийменники туди, де вони ніколи потрібні не були. Часто замінюють орудний відмінок (наприклад, «стурбованість чимось») конструкцією з прийменником «про» (»занепокоєння про щось»).

В той час, як місцями вираження «подовжуються» додаванням зайвих приводів або конструкцією «те, що», в інших місцях вони скорочуються давно і неухильно. Наприклад, замість «з приводу події» сучасна людина віддасть перевагу сказати «щодо події», замість «такого типу, як» просто «типу» і так далі.

Картина Лариси Лукониной-Овичнниковой.

Канцелярит

Два століття літератори та редактори боролися з канцеляритами в мові і програли. Бюрократія стала занадто великою частиною нашого життя, а значить, її специфічний, своєрідно-нейтральний мову увійшов у нашу мову. Чисто бюрократичні обороти повсюдні в любовних романах (так, навіть в самих гарячих сценах), у спілкуванні батьків з дітьми і так далі.

Насамперед, це означає, що в промові скорочується кількість дієслів (тобто слів, що позначають дії) і збільшується число іменників. Це робить мову менш динамічною. Деякі психологи вважають, що так діє захист від лякаючою швидкості сучасного життя: хоча б промовою її намагаються уповільнити.

Картина Філіпа Кубарева.

Відмирає форма порівняльної і чудовою ступеня

Люди все частіше замість «гарніше», «довший», «цікавіше» говорять «більш гарний», «довший», «цікавіші» — і в тому ж дусі з усіма прикметниками. Вкрай рідко вживається і форма найвищого ступеня. Замість «найкращий», «наиглупейший», «найпростіший» майже в ста відсотках випадків сучасний носій мови вживає конструкцію з словом «най»: «найкращий», «найдурніший», «найпростіший».

Тяга позначати порівняльну і чудову ступінь з допомогою слів «більше» і «самий» породжує у тому числі застереження на кшталт «більш краще», коли стикаються більш сучасна і класична форми порівняння.

Картина Ірини Шевандроновой.

Феминитивы

У двадцятому столітті феминитивы для професій були оголошені неприпустимим просторечием, з яким боролися на всіх рівнях мови, включаючи розмовну. Російська мова, однак, не здавався: раз вже в ньому існують роду для майже всіх слів, що позначають людей, носія без великого культурного тиску важко вбудувати ідею, що тільки професії не можуть змінюватися за родами. Так що спокійно існували «касирки», «тренерши», «адвокатеси» і «врагини» — незважаючи на всю боротьбу з ними.

У двадцять першому столітті дискусії з феміністками, любов до старих форм російської мови (у якому феминитивы були нормою) і велика кількість не відредагованих за літературним стандартам текстів призвели до того, що «просторічні» феминитивы отримали новий шанс у публіцистичному та літературному просторі. Тепер можна відкрити книгу, в якій діють демонесси, вампірши і депутатки, або прочитати у великому, з хорошими редакторами, глянцевому виданні біографію антропологини або фантастки. У цьому відношенні мова виявився напрочуд консервативним і скоро, судячи з усього, вживання феминитивов перестане кого-небудь дивувати і коробити.

Картина Павла Чернова.

Багато «старовинні» слова повернуться мова

Як інтерес до дохристиянського часу подарував російській мові початку дев’ятнадцятого століття безліч церковнослов’янських і псевдостарославянских слівець, імен та обігом, так і популярні проекти нашого часу — на кшталт «Страждає Середньовіччя» і особливо «Дореволюційного Порадника» — відроджують інтерес до застарілої було лексиці. Наприклад, у дев’яностих словом «досить» користувалося не так багато людей — зараз воно в ходу у підлітків з різними захопленнями і способом життя.

Таке постійне — але часткове повернення до минулого мови забезпечує, ймовірно, почуття його нерозривності, історичної спадкоємності по відношенню до предків і тому постійно затребувана, особливо в країні, яка пережила багато бурхливих поворотів та історичних переломів поспіль.

Картина Михайла Хутрових.

Эрративы і скорочення

Як входили колись у мовах скорочення фраз (на зразок «дякую» замість «спасибі Бог») в літературну мову, освоївшись у розмовній, так це буде відбуватися і надалі. Важко вгадати, які саме нарочито (для іронічного ефекту) помилкові форми слів і скорочення стануть нормою завтрашнього дня: «штош» замість «що ж», або «богический» замість «божественний», або «вопщем» замість «загалом»? У будь-якому випадку, це неминуче.

Слововживання

Вживання деяких слів у двадцятому столітті спантеличило б представника століття дев’ятнадцятого. Наприклад, «обов’язковий» в значенні «неминучий», але ні в якому разі не «ввічливий; точний», і «напевно» в значенні «може бути; здається», а не в значенні «точно знаю».

Точно так само повсюдне вживання слів у двадцять першому столітті інакше, ніж у двадцятому, викликає сумні крики у старшого покоління — але, швидше за все, вже через покоління сформується як норма. Це, наприклад, слово «негліже» в значенні «голий», а не «одягнені в нижню білизну»; «нібито» в нейтральному сенсі «за словами такого-то», а не «за словами, яким важко повірити»; «безсторонній» як синонім виразу «неприємний, але відверто висловлений» замість «сказаний без спроб підлеститися»; «лояльний» все частіше вживається як аналог слова «поблажливий, доброзичливий» замість «вірний, відданий», «розпис» витісняє «підпис», і так далі.

Абсолютно точно зміниться емоційне забарвлення таких визначень людини, як «чорний» і «чорношкірий» (які поколінню старше тридцяти здаються грубими і образливими — а для дітей вже нейтральні), а слово «негр» (що буквально перекладається саме «чорний») остаточно перестане асоціюватися зі старими назвами рас і прив’яжеться до американської сленговой грубості.

Виходить, зміна мови лише частково пов’язано з поширенням безграмотності з-за малої частки тексту літературного серед всіх текстів, які доводиться читати молоді — в основному, ми бачимо або продовження звичайних процесів зміни мови, або вплив на мову глобалізації та актуальної політичної повістки (втім, як і колись).

Всі ці зміни бурхливо обговорюються зараз в інтернеті. Боротьба за російську мову: Кому і навіщо потрібні феминитивы, і як правильно — докторка або лікарка.

Текст: Ліліт Мазикина.